Как считать ущерб от войны в сфере культурного наследия
За три роки повномасштабної війни Міністерство культури та стратегічних комунікацій досі не розробило формулу, за якою можна обрахувати збитки, завдані об'єктам культурної спадщини внаслідок російського вторгнення. Однак працювати над цим взялася громадськість, тож хочу розповісти про формулу, яку нам вдалося розробити
Навіщо потрібна оцінка
Передовсім поясню, чому відсутність єдиної методології – це проблема. Станом на початок лютого пошкоджень або руйнувань зазнали 1333 об'єктів культурної спадщини – це лише ті, до яких українська влада має доступ. У випадку зі звичайними будівлями – школами, лікарнями, житловими будинками – діє відповідний порядок, що робити у разі пошкодження. Хто оцінює збитки, як саме, як будівлю консервується чи відновлюється. Однак цей порядок не поширюється на нерухомі об'єкти, які мають статус місцевої чи національної пам'ятки.
Це означає, що після обстрілу робити на цих об'єктах можна буквально нічого. Будівлю потрібно законсервувати, оцінити збитки, щоб розрахувати кошторис ремонту – але як? Відповідь на це питання ми у шукали в межах проєкту, спрямованого на збереження культурної спадщини.
Які підходи до розрахунків ми пропонуємо
Агрегування вартості пошкоджень. Загальна оцінка вартості пошкоджень в рамках певної сукупності об'єктів базується на сумуванні вартості пошкоджень окремих елементів. Хоча даний підхід потенційно призводить до недооцінки сукупної вартості комплексних об'єктів, ансамблів, колекцій, об'єктів містобудування тощо, але він дозволяє гнучко підходити до оцінки.
Реалістичність проведення реставрації. У цьому контексті пропонуємо використовувати підхід з RDNA-методології Світового Банку:
- якщо пошкодження більше 40%, об'єкт вважається повністю зруйнованим
- якщо пошкодження менше 40%, використовується коефіцієнт від 0 до 0.4 вартості об'єкта
Наведу приклад. Припустимо, що вартість історичної будівлі до війни становила 10 млн грн. Якщо будівля пошкоджена більш ніж на 40%, вона вважається повністю зруйнованою. Отже, збитки дорівнюють повній її вартості – 10 млн грн.
Якщо ця сама будівля пошкоджена менш ніж на 40%, наприклад, пошкодження становлять 30%, використовується коефіцієнт 0.3 (залежно від ступеня пошкодження). А збитки складуть 3 млн грн. (10 млн грн × 0.3 = 3 млн грн).
Тип вартості для проведення оцінки. Оцінка відбувається за відновною вартістю в актуальних цінах, або, за неможливості відновлення, вартістю заміщення. Принцип Build Back Better не застосовується крім випадків, коли відновлення об'єкту без змін не відповідає сучасним стандартам і вимогам законодавства.
Пооб'єктний аналіз і оцінка за середньою вартістю одиниці. Великі або нетипові об'єкти оцінюються індивідуально. Для цього використовуємо описи, фінансові звіти, оцінку вартості реставрації схожих об'єктів.
Уніфіковані об'єкти середнього та малого розміру, наприклад, регіональні театри, типові пам'ятники, бібліотеки, церкви – оцінюємо за середньою вартістю одиниці подібного.
Класифікація для оцінки
Наші експерти пропонують класифікацію пошкоджених об'єктів за трьома групами:
- нерухомі пам'ятки (історичні будівлі, архітектура),
- мистецькі та музейні фонди (монументальні твори, архіви)
- археологічні та містобудівні об'єкти.
Оцінка збитків ґрунтується на трьох основних підходах:
- Будівля аналізуються за аналогами відновлювальної вартості схожих споруд.
- Рухоме майно – за зразковими об'єктами чи страховою вартістю.
- Земельні ділянки оцінюються з урахуванням їхньої історичної та культурної значущості.
Незабаром ми представимо 10 об'єктів культурної спадщини, які вважаємо пріоритетними для відновлення. І на реальному прикладі покажемо, як застосовувати цей принцип обчислення збитків. Між тим ми виступаємо за те, аби Мінкульт активно використовував наші напрацювання, адже методологія оцінки збитків має бути ухвалена якомога швидше.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
