Турбулентность во время войны: как мой бизнес "ушел в пике", но я его спас

Орест Зуб

блоггер, онлайн-предприниматель

Вторгнення Росії в Україну вдарило по всіх сферах життя, у тому числі й по бізнесу. Частина підприємців заморозили свою справу, а комусь довелося переформатуватися. Більшість моїх клієнтів з України відсіялися через війну, тому довелося швидко трансформуватися, щоб залишитися на плаву. Як мені вдалося зберегти свою справу, підігнати бізнес до вимог сьогодення, знайти нових клієнтів і як мене врятував європейський рахунок у банку, розкажу далі.

Перевзувався в повітрі

З першого дня війни стало зрозуміло, що напрацьований механізм роботи бізнесу стає на паузу. Мій формат ведення соцмереж та платформи став неактуальний. Основна цільова аудиторія мого бізнесу до війни — 90% це українці. Зрозуміло, що з початком бойових дій більшість клієнтів просто відпала.

Хтось виїхав закордон, хтось ховався в бомбосховищах, хтось захищав країну на фронті, а мій пізнавальний проєкт став просто неактуальним. Тож я скасував платну підписку для користувачів та почав міркувати, як з одного боку перезапустити свою справу, а з іншого — зробити щось корисне під час війни. Я обрав для себе шлях підтримки інформаційного фронту — вирішив показувати всьому світу ситуацію в Україні та звірства вчинені російськими військовими.

Часу для проходження п'яти стадій прийняття в мене не було, тому одразу взявся за роботу. Оскільки моя основна діяльність — блогерство, то замість подорожей, як це було раніше, я вирішив показувати наслідки війни в містах України. Одразу переклав свій сайт на англійську мову, запустив англомовні канали в Instagram, Facebook, YouTube, LinkedIn та почав писати у спільнотах Facebook про свій проєкт, про бойові дії в Україні та розміщувати відео з місць подій.

Оскільки я представник цифрових кочівників та електронний резидент, то аудиторія цих ком'юніті дуже підтримала мене і новий проєкт на YouTube, а також почала замовляти послуги та сервіси у команди моєї маркетингової агенції.

Специфіка нових клієнтів

Коли мій бізнес перейшов на військові рейки, я зрозумів головну відмінність нової аудиторії. Це — переважно іноземці й співпраця з ними дуже відрізняється від партнерства з українцями. Європейські замовники звикли працювати з уже відомими компаніями з репутацією та міжнародним рахунком. Донатити чи оплачувати послуги невідомої фізичної особи у них не прийнято.

І тут мене неабияк виручила європейська реєстрація мого бізнесу. Уже 2 роки я є резидентом урядової програми e-Residency. Завдяки цій програмі я отримав європейський рахунок, який приймав платежі з будь-якої точки світу. Не маючи його, цей фокус не вдався б. Так я врятував свій бізнес від наслідків війни.

Автоматизація — наше все

Але врятувати свою справу — це пів біди, треба ще й втриматися на плаву, бо війна може тривати місяцями… Тому я зробив усе можливе, щоб клієнти від мене не йшли.

Усі ми розуміємо, що сучасні люди цінують свій час, люблять зручність, мобільність та оперативність. І як виявилося, ще до початку бойових дій я був на правильному шляху — два роки тому я вирішив максимально автоматизувати всі процеси у своїй компанії.

Наприклад, регулярні платежі. Наша команда надає різні маркетингові сервіси та послуги, тому платформа мала бути зручною для користування клієнтів. У цьому і виявилася проблема. Оплатити наші послуги через сайт було складно. Людина заходить на сайт, вибирає послугу, оплачує, через місяць їй приходить лист про продовження співпраці та лінк на онлайн рахунок. Здавалося б, що складного? Але є одне але…

В Україні на той час у 2020 році налагодити цей процес до таких стандартів було неможливо. PayPal у нас не працював, WayForPay чи Fondy не синхронізувалися з українськими платіжними системами. Здавалося б, виходу немає…

Хто шукає, той знаходить

Я почав шукати. Шукати програми й сервіси для зручності своїх клієнтів. Розглядав різні варіанти і врешті зупинився на естонській урядовій компанії e-Residency. По-перше, це автоматично давало можливість зареєструвати компанію в Європі і керувати нею з будь-якої точки світу! А для тревел-блогера це дуже важлива перевага, яка врятувала мене спочатку під час пандемії, а тепер — і під час війни.

Я зміг працювати з сервісами та державними сайтами 24/7 онлайн без черг і бюрократії. А головне — надавати послуги на міжнародному ринку як власник європейської компанії.

Таким чином, я отримав зареєстровану міжнародну компанію. Для повного щастя залишався тільки рахунок, який нарешті налагодив би роботу платформи. Тому я скористався послугами міжнародної компанії TransferWise. Там все дуже просто і зрозуміло. На сайті потрібно лише вказати дані вашої новоствореної компанії. Автоматично додаєте банківську картку для розрахунку корпоративних платежів. І все — можна працювати та отримувати гроші за свою роботу.

На цьому я не зупинився, а пішов ще далі та відкрив справжній корпоративний рахунок в одному із найбільших банків Естонії LHV. Цей процес теж був швидкий, однак тут ви маєте передбачати реальну зустріч з представником компанії у Таллінні. 

У підсумку у мене була компанія, рахунок і я зміг співпрацювати з іноземними клієнтами. Фактично наявність електронного резидентства дала можливість моєму бізнесу не тільки вижити, а й надавати послуги в Європі, перебуваючи в Україні.

Трансформуватися не можна зупинятися

Де ставити кому, тільки ваше рішення. Однак мій досвід показує, що навіть війна може привести до успіху. До речі, моя історія надихнула на зміни ще одну людину.

Колишня викладачка, блогерка, засновниця освітньої платформи СУТО та резидентка Тетяна Ухіна, також змінила вектор своєї роботи. ЇЇ проєкти стали патріотично спрямованими: з'явилися казки для дорослих та дітей, також ефіри з підтримкою людей з окупованих територій та навчання історії України. Новий зміст програм знайшов нових прихильників.

Війна — це жахливі втрати та руйнування, але також і можливості та світло в темряві. Якщо захотіти, їх можна розгледіти.

Автор: Орест Зуб, блогер, онлайн підприємець, діджитал номад, резидент естонської урядової програми e-Residency