fbpx
Сегодня
Колонка 17:55 13 Май 2022

Война разрушила привычный нам мир – и мы должны отстроить его лучше

Как война изменила экологическую общественную организацию и может изменить Украину (укр.)

На початку лютого Екодія закінчила складати плани на рік. Ми мали красивий календар із усіма нашими великими проєктами, чітке розуміння власних планів, а ще багато амбіцій і натхнення їх здійснювати. 2021 рік для нас був сповнений великих та маленьких перемог, які хотілося повторювати і продовжувати. Зараз перемога, якої ми прагнемо, лише одна, але ми так само натхненно працюємо вже заради неї, поки календар припадає віртуальним пилом і скоріше за все вже не стане знов актуальним.

Тим не менше, повномасштабна війна ще й чітко показала, наскільки важливе те, над чим ми працюємо, і не лише в мирні часи. Багато років ми боремося із проблемами ядерної енергетики, проводили кілька акцій минулоріч – а зараз бачимо, як наш «мирний» атом використовується як знаряддя шантажу і терору у війні.

Боремося за відмову від вугільної енергетики: проводили дослідження економічної доцільності такого кроку, робили акції, спілкувалися з мешканцями та мешканками шахтарських міст про їх переживання щодо цього – а зараз бачимо, як світова залежність від російського вугілля та решти викопного палива фінансує війну.

Боремося із забрудненням води і навіть започаткували експедицію із перевірки її якості у громадах біля тваринницьких комплексів й сільськогосподарських полів, яка цьогоріч мала би продовжитися – і зараз бачимо, як важливо мати доступ до чистої води у криницях і свердловинах в екстремальних умовах. Тому і зараз допомагаємо громадам з моніторингом якості води.

Минулого року ми багато співпрацювали з містами та громадами. Допомагали їм створювати плани сталого розвитку, спільно з вугільними містами працювали над їх справедливою перебудовою, щоб у них з'явилися нові перспективи після закриття шахт, розповідали про хороші приклади адаптації до зміни клімату, які можна застосовувати вже зараз. Ми навіть започаткували власну премію «Краще місто» – минулого року у категоріях «Повітря» та «Мобільність» – щоб стимулювати міста покращуватися. І зараз ми бачимо, як важливо мати активні та розвинені громади, які були б стійкими до надзвичайних ситуацій війни.

Зараз ми продовжуємо з ними співпрацювати, аби підтримати стійкість в умовах війни – відправили 4 тони продуктів у міста Донеччини, 3 польові станції для підготовки питної води для Миколаєва та Торецька.

Крім того, ми традиційно підтримували співпрацю і мережування екологічних громадських організацій – у 2021 разом з партнерами провели Кліматичні діалоги у регіоні східної Європи, Кавказу й Центральної Азії, а також Кліматичний марш у центрі Києва. Тепер допомагаємо екологічним активістам-внутрішнім переселенцям з орендою житла, а громадським організаціям – з підтримкою їхньої роботи в нових умовах.

Повномасштабна війна змінила пріоритети усієї нашої роботи, але відкладений календар проєктів не означає відкладений захист довкілля. Ті, хто зараз мали би навчати фермерів більш стало вести свої господарства, нині досліджують шкоду війни для продовольчої безпеки світу – аби відкрити йому очі на те, що вони мусять підтримувати Україну заради власного добробуту. Ті, хто мали б зараз просувати відмову від викопного палива, в тому числі і ядерного, в Україні, закликають тепер до цього весь світ, бо саме воно фінансує значну частку російського бюджету – а, отже, і цю криваву війну. Ті, хто мали би готувати черговий Кліматичний марш, моніторять нині факти злочинів російської армії, які нашкодять ще й нашому довкіллю – аби після нашої перемоги змусити їх заплатити за все скоєне.

Але ми тут не унікальні – вся країна працює заради перемоги і робить для цього все можливе і неможливе. І дуже хочеться після цієї перемоги відбудувати країну на новому рівні, де немає місця архаїчному радянському спадку. Це можливо, якщо спиратися на довгострокові рішення й сталий розвиток, на найкращі доступні технології та практики, а також – активну участь громад у прийнятті рішень.

«Хрущовки» у 1960-х будувалися, щоб вирішити гостру кризу житла, дуже швидко, максимально дешево і переважно неякісно. Попри план перейти на нові підходи вже за 5 років, таке будівництво тривало десятиріччями, і зараз кожна друга житлова будівля в Києві – це «хрущовка». Швидко, дешево і тимчасово перетворилось на неякісно і надовго. Як нам не повторити цей досвід?

Сталі і системні рішення мають бути абсолютним пріоритетом. Рішення щодо відбудови, які ми ухвалимо зараз, залишаться з нами надовго. Тому формула успіху – це якісно + ефективно + довгостроково. Стало відновити інфраструктуру та економіку допоможуть найкращі доступні технології та методи керування (НДТМ, з англ. Best available techniques). При неможливості переглянути застарілі стандарти радянських часів, варто не тільки дозволити застосування європейських підходів, а і спиратися саме на кращі із рішень.

Участь громад у прийнятті рішень є запорукою того, що люди будуть відчувати відповідальність за них і будуть відповідно ставитися до відбудованого. Децентралізація є фундаментом нової країни. Сталий розвиток міст і регіонів – це як мінімум про енергоефективні будинки, електричний громадський транспорт й мікромобільність, адаптація до нових кліматичних умов.

Декарбонізація і децентралізація енергетики, розвиток стійких і децентралізованих агропродовольчих систем, збереження екосистем – все це невід'ємні складові нової України, що рухається до ЄС та відбудовує країну на якісно новому рівні.

Україна роками бореться із радянським спадком, нині вона воює ще й з радянською спадкоємицею, а щоб після перемоги остаточно знищити радянщину в нашому житті, доведеться здолати й радянські підходи. А це означає обирати не те, що швидко і легко, а те, що надійно й надовго. Слухати тих, хто житиме в цій країні, а не лише тих, хто нею керує. Зрештою, дбати про довкілля та людей, які також є його частиною, про ефективність в усіх її проявах, а не лише про потреби бізнесу. Україна вже довела, що здатна на неймовірні речі. І стале післявоєнне відновлення теж має стати однією з таких речей.

1014

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: