fbpx
Сегодня
Колонка 17:17 15 Фев 2021

Почему создание свободной экономической зоны на Донбассе – стратегическое решение?

English version here

За два тижні перед проведенням місцевих виборів України 25 жовтня 2020 року, Володимир Зеленський оголосив ініціативу опитування суспільства, яка пізніше отримало назву як "5 питань від Президента України Володимира Зеленського". Така ініціатива викликала цілий шквал критики в медіапросторі та обговорення "за" і "проти".

Однак даний матеріал не так про доцільність чи законність цього опитування, як про обговорення його змісту. А точніше, про деталі другого питання, яке оголосив шостий Президент України у своєму зверненні від 15.10.2020 р, що звучить наступним чином: "Чи підтримуєш ти створення на Донбасі вільної економічної зони?".

Результати саме по цьому питанню були найбільш непередбачуваними. 46,48% всіх опитаних висловилися проти такої ініціативи, а 46,70% висловилися за. Це досить цікавий результат, який викликає багато питань, адже що можна знайти поганого у ВЕЗ? 

експорт імпорт

Що взагалі таке ВЕЗ?

Виправдовувати такий результат можна через недостатнє розуміння громадян того, яку форму вільної економічної зони мав на увазі Президент. За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного з 17 до 19 жовтня, на запитання "А що саме, на вашу думку, означає "вільна економічна зона"?" — 32% респондентів повідомили, що вони не можуть відповісти на запитання. Решта 68% дали відповіді, які, з одного боку, демонструють строкатість розуміння "вільної економічної зони".

 Одразу після виходу в мережу другого питання, Офіс Президента України опублікував свою "довідку", щодо даного терміну. Там, ВЕЗ визначили так: "Вільна (або спеціальна) економічна зона – це частина території України, на якій функціонує спеціальний режим економічної діяльності. На такій території можуть встановлюватися пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови. Створення ВЕЗ має на меті залучення іноземних інвестицій, збільшення експорту товарів і послуг, впровадження нових технологій, більш раціональне використання природних і трудових ресурсів".

Зрештою, після виборів напруга стихла та про питання забули. Однак питання залишається відкритим: що це було? Піар-хід, гра на випередження чи частина стратегічного плану? 

Розпочати аналіз варто із зауваження, на якому сам Зеленський неодноразово наголошував: введення ВЕЗ можливе тільки після завершення бойових дій на території Донбасу та повернення контролю над кордоном українською стороною.

Отож, узагальнюючи формулювання Офісу Президента, дана ініціатива передбачає спрощення (ще у невідомому форматі) економічно-правового режиму на даних територіях. За передбаченням Зеленського, це допоможе залучити інвестиції з-за кордону, якими може бути відбудовано Донбас: 

"У мене є відчуття, що прийдуть туди великі гроші, які зможуть зробити все, щоб Донбас зростав. І це буде великий вплив на людей, які живуть на тимчасово окупованих територіях. Вони будуть бачити, що жити у вільній Україні краще".

По правді кажучи та оцінюючи, Україна не спроможна буде найближчих п'ять років відновити втрачене в Донецькій та Луганській областях за власні кошти. Тому інтеграція Донбасу для держави буде значним викликом як в соціальному, так й економічному сегментах.

З економічного боку, повернення територій такого масштабу значно вдарить по загальному ВВП України, особливо ВВП на душу населення. По-друге, економічна інтеграція вимагатиме інвестування у відбудову інфраструктури даного регіону. Держбюджет – річ важка та багатостраждальна, тому там буде важко буде знайти ці кошти. Українські інвестори також навряд чи будуть вкладатися у зону підвищеного ризику, а іноземного інвестора з нашим податковим режимом важко навіть у Київ запросити, вже не кажучи про післявоєнний регіон. 

З боку соціальної інтеграції, очевидно, що населення Донецька та Луганська буде очікувати від української влади "кращого життя". Запит мешканців Східної України на краще майбутнє створить суспільно-політичну кризу всередині держави. Центральна влада неспроможна здійснити раптове економічне піднесення регіону, тому рівень довіри до України жителів Донбасу тільки з днями буде падати. 

Проте, однією армією, мовою та вірою населення не зігрієш. Зшивати регіон Донбасу прийдеться не тільки соціальним чинником, а й економічним. Економіка – одна з фундаментальних функцій держави, яка має забезпечити "достатній життєвий рівень" жителям окупованих територій, що передбачено статтею 48 Конституції України.

китай

Звідки брати гроші? 

Порятунок Донбасу може знаходитися у руках (точніше на рахунках) іноземних інвесторів. Якщо власних коштів нашій державі не вистачає, доведеться шукати інвестиції з різних точок планети. Щоб заохотити світову спільноту вкладати гроші в Україну, зокрема у Донбас, та водночас уникнути нескінченного державного кредитування, доведеться йти на поступки.

Саме чинник вільної економічної зони у досить вигідному географічному розташуванні дасть змогу запросити іноземний капітал в Україну. І основна філософська думка – це те, що запрошений капітал має бути з усього світу. Інвестиції мають надходити від різних держав світу, щоб уникнути "монополії" інвестора на східноукраїнських територіях і повторити російський сценарій. Тому Україні доведеться не гидувати грошима з боку Китаю, а навпаки ставити на них акцент.

Китай вже досить давно та інтенсивно інвестує в Африку, то чому б не завести гроші економічного гіганта в Україну? Донбас чудово розташований як геополітично, так і стратегічно. Майбутня східноукраїнська ВЕЗ буде зручною для економічного зв'язку із Європою та Азією, що дасть змогу розвивати бізнес в регіоні в двох напрямках. Однак відносини між Україною та Китаєм сьогодення є досить неординарними. 

На жаль, Україні важко провести розмежування між економічними та політичними питаннями. У нашій країні ці два фактори досить міцно пов'язані. США – наш партнер, мета якого в Україні – укріпити інституції державності та сприяти деолігархізації країни, а Китай – це економічний гігант, якого поки цікавить лише економічна взаємодія. 

 Здавалося б, що питання "Мотор Січ" має бути суто економічним, однак в наших реаліях межі немає. Фактично, вся ситуація навколо українського підприємства – чудовий приклад того, як дві наддержави, США та Китай, не зможуть "ужитися" разом на одному просторі, перемішуючи політику та економіку в одне ціле. Однозначно цьому питанню США буде приділяти багато часу, бажаючи стримати поширення впливу Китаю у Східній Європі. 

Тому найбільша проблема впаде на плечі МЗС України та її дипломатичний корпус, саме на них буде поставлена функція балансування між Західним (політичним) та Східним (економічним) світом. 

донецьк луганськ донбас

Статус швейцарської недоторканості

Раніше Донецький економічний район був основним каталізатором української промисловості. Він формував значну частину ВВП та відігравав роль основного економічного вузла України. Щоб відновити міць Донбасу, Офіс Президента має намір створити ВЕЗ. Однак, у нашому загальному розумінні, це буде виглядати як створення "швейцарської недоторканості" на Сході України. 

Ось і варто перейти до плюсів такої ініціативи. 

Створення вільної економічної зони – це в першу чергу правильне стратегічно-безпекове рішення. Зводячи іноземний капітал в одну точку (регіон), Україна має всі шанси повторити феномен Швейцарії. Багато хто, вивчаючи історію, задавався питанням: чому Швейцарія ніколи не брала участі у світових війнах? Чому на неї ніколи не нападали зовнішні вороги? Чому вона не вступає в ЄС, НАТО? У книжках з політології така державницька історія пояснюється через терміни "націонал-ізоляціонізму" та "стабільного нейтралітету". 

З іншого боку, підручники з економіки дають інакше пояснення, більш зрозуміле та природне. Стабільна державна політика нейтралітету є радше наслідком, а першоджерелом є світовий комерційний інтерес. Швейцарія – це основний фінансовий центр не тільки Європи, а й усього світу. Швейцарські банки вже довго управляють великою частиною світового капіталу. Тому порушення безпеки держави означитиме загрозу світовому капіталу. Відтак, розпочати агресію проти Швейцарії сьогодні означає привести в небезпеку світовий капітал, а охочих воювати з усім світом, логічно, немає…

Тому такий сценарій розвитку Донбасу дає йому шанс стати ще однією частиною концентрації світового капіталу та унеможливити реалізацію повторного російського сценарію окупації східноукраїнських територій. Навряд чи Російська агресія на Сході України розпочалась, якби більшість заводів та стратегічно-промислових об'єктів належали Китаю, Індії, США, країнам ЄС і т.д. Оскільки розпочати агресію проти капіталу цих країн, означало б розпочати війну проти них самих.

Ще до плюсів варто віднести той факт, що іноземний капітал дасть змогу швидко відновити інфраструктуру; створити нові підприємства та, відповідно, нові робочі місця; повернути довіру до української влади та надію жителям нині окупованих територій на краще соціальне життя. 

Звичайно, ВЕЗ має негативні сторони, головна з яких полягає у недонадходженні податків до загального бюджету України. Оперуючи спрощеним податковим та митним режимом, територія вільної економічної зони може бути частково звільненою від своєї обов'язкової участі у наповненні бюджету. По-друге, це небезпека створення "внутрішнього офшору" та олігархізації Донбасу. Та врешті, острах того, що російський капітал займе домінантні позиції у географічній структурі інвестицій у Донбас, а пізніше буде це використовувати як механізм впливу на суспільно-політичне життя регіону.

Однак усі ці проблеми можуть бути вирішеними ще до моменту їх виникнення. Для цього при розробці та проєктуванні спеціального правового-економічного режиму на даних територіях необхідно проводити консультації із нашим громадянським суспільством, представниками Донбасу та українськими міжнародними партнерами.

У жорстоких міжнародних відносинах кожен бореться за своє щастя. Іноді держави знаходять спільні інтереси та йдуть разом, об'єднуючись в блоки, союзи та співробітництва. Основна місія України в таких умовах – знайти спільні інтереси з якомога більшою кількістю країн: зробити з Донбасу центр комерційного інтересу усього світу.

Закарпаття – друга зона?

В одному зі своїх інтерв'ю глава Офісу Президента України Андрій Єрмак зазначив, що ідея введення ВЕЗ залишається актуальною, не дивлячись на результат п'яти питань від Президента України, та наголосив, що ОПУ має намір введення спрощеного економічно-правового режиму ще для однієї області в Західній Україні. 

Ймовірно, мова йшла про Закарпаття, яка перебуває у зоні "підвищеної небезпеки". Не секрет, що двосторонні відносини з Угорщиною – одні із найбільш конфліктних та напружених для української сторони, особливо після закону "Про Освіту" у 2017 році. Тому проєкт ВЕЗ у Закарпатті дасть змогу мінімізувати для української сторони можливі загрози національній безпеці за тим же сценарієм, що й відбуватиметься на Донбасі.

Замість висновку: рефлексії щодо введення ВЕЗ в Україні відносяться не так до національної економіки чи зовнішньополітичної стратегії, як до реінтеграції Донбасу в Україну. Тому сьогодні залишається сподіватися, що українська влада докладе максимально можливих зусиль, щоб якнайшвидше повернути окуповані території, а після їх повернення буде здійснювати чітку та зважену політику, аби запобігти повторення тих самих помилок. 

1054

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: