fbpx
Сегодня
Колонка 12:47 23 Май 2023

Как Украине выполнить требования ЕС в социальной сфере?

Основні вимоги, які має виконати Україна, щоб стати членом ЄС, викладені у 2-х аналітичних звітах, де також окреслено проблематику та критичні відмінності. 

На перший погляд, якщо проаналізувати обидва документи, то здається, що першу скрипку в цих вимогах, у тому числі у сфері соціальної політики, грає економіка – все спрямовано на те, щоб люди більше заробляли і, відповідно, сплачували більше податків та робили країну багатшою. Є 2 окремих розділи в EU acquis, які присвячені питанням праці: вільному переміщенню працівників (робочої сили) та соціальній політиці і зайнятості. Більшість зобов'язань були викладені ще в Угоді про асоціацію, втім, не були виконані.   

Зокрема, у звіті йдеться про те, що Україна знаходиться на ранній стадії готовності як у сфері соціальної політики та зайнятості, так і у сфері вільного руху робітників. Наша держава все ще потребує усунення суттєвих недоліків у трудовому законодавстві, а саме щодо здоров'я та безпеки на робочому місці, необхідності вирішити проблему незадекларованої праці та заборгованості із заробітної плати, а також необхідно удосконалити соціальний діалог. Законодавство України також не узгоджується із законодавством ЄС щодо гендерної рівності та потребує подальшого узгодження із законодавством ЄС щодо недискримінації у сфері зайнятості. 

У контексті зайнятості і соціальної політики приділено увагу і пенсійному забезпеченню в Україні. Так, у документі зазначено, що низькі вимоги до виходу на пенсію (вік і страховий стаж) зростають повільно; багато пенсіонерів ризикують не досягти розміру пенсії вище прожиткового мінімуму і це особливо стосується жінок, які можуть вийти на пенсію раніше за чоловіків і ризикують залишитися в бідності у старості.

Проте, якщо більш уважно вивчити зміст вимог і акценти, розставлені в обидвох документах щодо соціальної сфери, то всі вони ведуть до… прав людини. Так, у документі від лютого 2023 року, в якому вимоги до України викладені по кластерах, кожен з яких складається з кількох розділів, що відносяться до розділів законодавства ЄС, кластер 1 називається «Основи процесу приєднання». Там йдеться, зокрема, про судову владу і фундаментальні права, правосуддя, свободу, безпеку, публічні закупівлі і статистику.

Так от щодо фундаментальних прав, то йдеться про гендерну рівність, права ЛГБТ і нацменшин. Серед недоліків, зокрема, вказано те, що Україна має один із найвищих показників інституціалізації дітей у світі (близько 1,5% усіх дітей), що викликає серйозне занепокоєння та потребує невідкладного вирішення. Крім того, зазначено, що підтримка людей з інвалідністю (приблизно 6% населення) залишається недостатньою, тому необхідно запровадити процес деінституціалізації для переходу до догляду за особами з інвалідністю в громаді.

Варто додати, що у в контексті основних вимог для приєднання України в ЄС є також запровадження системи збору статистичних даних, без яких не є можливим приймати будь-які рішення стосовно подальшого розвитку держави. Зокрема, у звіті йдеться про те, що останній перепис населення відбувся ще у 2001 році, у той час як рекомендовано це не робити не рідше, ніж раз у 10 років. Враховуючи екстраординарні міграційні процеси і втрати населення, які відбулися в Україні після 24 лютого 2022 року, будь-які розрахунки щодо кількісного і якісного стану населення в Україні є лише припущеннями, які не дозволяють приймати рішення, особливо у сфері соціальної політики. 

Особливістю вимог ЄС до України у сфері соціальної політики є те, що у більшості випадків, немає рекомендацій «яким чином?» їх виконувати. Для прикладу, вказано, що нам треба вирішити проблеми у пенсійному забезпеченні, але нема вимоги, що Україна має впровадити накопичувальну систему пенсійного забезпечення. Або те, що задля деінституціалізації ми маємо запровадити мораторій на відкриття нових інституцій. Проте, вивчаючи досвід країн ЄС, ми можемо перейняти цей досвід і імплементувати його в Україні. 

Тому, дозволимо собі окреслити 5 загальних принципів виконання вимог до вступу України в ЄС, щоб це відбулося у заплановані строки і за підтримки того самого ЄС:

  1. дотримання прав людини – так, нам часто здається це дуже аморфним, не конкретним, не таким, чим можна «намастити хліб», але це основа і відповідь на питання «заради кого?» і «заради чого?»;
  2. якісна і чесна комунікація реформ з суспільством та партнерами – це те, чого нам на початку цих реформ постійно бракує, а потім через дешевий популізм виливається як мінімум у програні вибори, а як максимум – відкат і повернення до старих практик. На жаль, партнери також відвертаються;
  3. задоволення запиту суспільства на справедливість, особливо у соціальній сфері – це те, що наші біженці побачили в ЄС, коли допомога надається відповідно до потреб, коли більшу пенсію отримують ті, що більше працювали і сплачували внесків у пенсійні фонди;
  4. орієнтація політики на подолання складних життєвих обставин, а не підтримку життєдіяльності – навіть найбагатші країни ЄС орієнтовані на якомога швидше включення кожної людини в активне суспільне життя нарівні з іншими (це багатодітна мати чи особа зі складними порушеннями розвитку тощо), а не пожиттєве утримання на мінімальних виплатах, що є надзвичайно дорогим і не ефективним інструментом соціального захисту;
  5. комплексний і міжвідомчий підхід до вирішення проблем – ми повинні пам'ятати, що потреби у соціальному забезпеченні і захисті формуються не в межах соціальної сфери, тому необхідно перейти від гасіння пожеж до профілактики. Так, на бідність впливає безробіття, погана економічна ситуація і відсутність робочих місць, за що є відповідальною сфера економіки, а рівень інвалідизації населення значною мірою залежить від медичних послуг низької якості тощо. Звісно, фактор надзвичайних ситуацій, як от війна, також треба брати до уваги, але й тут соціальна сфера розв'язує наслідки проблем у сфері безпеки. 

Загалом, масштаб окреслених проблем і вимог до вступу України в ЄС, не викликає оптимізму – роботи дуже і дуже багато. Проте, оптимізм ми вбачаємо вже в тому, що на цьому європейському шляху громадянське суспільство має надійних партнерів – Збройні сили України і країни ЄС, який цей шлях вже успішно здолали та готові ділитися досвідом та ресурсами. 

Давайте їх не підведемо. 

Публікація здійснена в рамках Програми MATRA за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Висловлені думки належать лише авторам і не повинні розглядатися як відображення офіційної позиції Посольства

3952

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: