Прагнення завжди бути «в курсі», навіть якщо ти до цього взагалі не причетний –хвороба сучасного суспільства. Щоранку я прокидаюся і замість того, щоб варити собі каву, перевіряю пошту та соціальні мережі. Впадаю у ступор, коли закінчується інтернет. Я цілком чесно визнаю, що залежна від цих мегабайтів інформації. Мій мозок не здатен насититися і постійно вимагає ще і ще.
Щодня ми стикаємося з безліччю проблем, пов'язаних з отриманням та обробкою інформації. А виною всьому інформаційне забруднення. З чим його їдять і що з ним робити? Спробуємо розкласти все по поличках.
Інформаційне забруднення — засмічення інформаційних ресурсів непотрібними, невідповідними та низькоякісними даними. В умовах інфолюції таке «сміття» є вже не просто проблемою, а катастрофою. Кожен з нас отримує стільки інформації, скільки за століття отримали декілька поколінь наших предків разом узяті. Чи здатний наш мозок сприйняти та обробити таку кількість сигналів? Безумовно, ні. А враховуючи, що більшість інформації, яку ми отримуємо, не відповідає вимогам корисності, то і поготів. А ще ці «інформаційні жуйки» мають здатність проникати в усі «щілини» нашого віртуального життя та зберігатися там подовгу.
Фейкові новини, псевдолідери думок, таргетована реклама, big data… Щодня ми піддаємося маніпуляції, і розпізнавати її – базове вміння для сучасної людини. В оману може вводити і загальнонаціональний телеканал, і місцеве радіо, і районна газета, і улюблена сторінка в соцмережах. Уникнути відвертої маніпуляції допоможе критичне мислення та медіаграмотність — два чи не найбільш життєво необхідні навики сьогодні. От, наприклад, зовсім нещодавно українські ЗМІ наперебій писали про зміни економічної ситуації в Україні і упс… кому ж вірити?
Зрозуміло, що для того, щоб розрізняти фейки потрібні місяці тренувань, але для початку потрібно запам'ятати три заповіді медіаграмотності.
Перша заповідь. Довіряй, але перевіряй
Сьогодні дуже важко знайти об'єктивне джерело, тому, щоб впевнитися в достовірності інформації, хоча б оціни, що про це написали інші. Декілька джерел – менше шансів пошитися в дурні. Кілька фальшивих новин від abcnews.com.co стали вірусними перед тим, як було розкрито шахрайський сайт.
А ще пам'ятай, що усе суб'єктивно. Тому ти і твій сусід по-різному сприймаєте одну і ту ж новину. Не варто рвати собі волосся, доводячи йому щось. Будь пильним і тоді тобою не можна буде маніпулювати.
Друга заповідь. Не панікуй
Усе пропало або #зрадаforever – такі публікації є найбільш популярними у соціальних медіа, бо хто ж з нас не любить покритикувати. Але прочитавши сенсаційну новину, що закликає до рішучих дій – причому вже і негайно (аляяяярм, горимо!!!) – зупинися і проаналізуй. Поспішиш – людей насмішиш.
І навчися читати новинну стрічку свідомо. "Шок! Сенсанція!"… Гучні заголовки не завжди виправдані. Зазвичай їх використовують, щоб привернути увагу. І це працює. Не ведися на такі трюки.
Особливо це важливо в умовах гібридної війни, від якої потерпає Україна. Уся інформація повинна перевірятися (дивись заповідь першу!) і фільтруватися.
Мабуть, хрестоматійний зразок – фільм «Хвіст крутить собакою» (раджу!): незадовго до чергових виборів Президент США виявився втягнутий в сексуальний скандал. Його радник Конрад Брін зрозумівши, що настав час відволікати населення і відроджувати в ньому віру в голову держави, знаходить витончене рішення проблеми – звертається за допомогою до кінопродюсера Стенлі Мотсса. Мотсс, який давно мріє про славу, винахідливо втілює запропоновані ідеї: засобами ЗМІ створює ілюзію загрози з боку Албанських терористів, знімає фальшиві відеоролики про військові операції і змушує всю націю об'єднатися в часи важких випробувань … і що найцікавіше – це працює!
А тепер згадай, скільки разів ти вірив гучним заголовкам і потрапляв у пастку? Звісно, не всі сенсаційні новини є відвертою брехнею, але справді «breaking news» трапляються не так вже й часто.
Заповідь третя. Брехня ніколи не буває на благо
В умовах інформаційної війни ми часто чуємо, що єдиною зброєю проти пропаганди є… пропаганда! Ні, і ще раз ні. Чи може бути маніпуляція заради шляхетної мети? Питання морального вибору. Але чи справді це принесе користь? Навряд. Ми не завжди можемо передбачити наслідки наших дій, а обман все одно рано чи пізно стане явним.
Вирішувати нам. Інтернет і соціальні мережі дали нам можливість кожному стати засобом масової інформації. Кожен з нас сьогодні є «рупором інформації». Але це не тільки бонус, але й відповідальність.
Будьте уважними. Вимогливими. Пильними. І буде вам щастя. Пам'ятайте: ЗМІ потрібна дезінфекція.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
