Легко не будет: какие тренды ожидать украинцам в экономике

Фото Reuters

Михаил Винницкий

Моя україномовна стрічка мовчить про світову економічну кризу. А я не можу! Мої англомовні друзі тільки про це і пишуть, а українці всі лише цитують Шевченка або глузують з коронавірусу, зі зміни уряду, чи продовжують дискусії про фемінізм…

9 березня зранку захисні механізми фондової біржі Нью-Йорка спрацювали і торги було призупинено на 15 хвилин. Механізм запускається в разі різкого падіння цін на акцій, який може свідчити про несправність системи або паніку. Несправності не виявлено. Після відновлення торгів масовий продаж акцій продовжився. Інвестори (в основному це інвест-фонди, у яких зберігаються пенсійні заощадження американців) продовжували вихід з ринку. 

Торги завершилися, як завжди, о 16:00 за східним часовим поясом США (22:00 у Києві). Результат цього дня: втрата майже 7,5% вартості Індексу Dow Jones за день. Інші індекси показали схоже падіння. За останні два тижні втрачено більше 16% від вартості найбільших американських компаній (20% за останній місяць, що означає втрату 5,7 трильйонів доларів). Це середній показник. Таких компаній, що 9 березня збільшили капіталізацію, — одиниці.

Не тіште себе, що це тимчасове — нібито паніка коронавірусу пройде і все повернеться на свої місця. Не повернеться. Адже американці вже дуже давно очікують корекцію — тільки вона не мала бути настільки різкою. Ціни на акції дійсно були «роздуті». Але таке падіння, як за останні два тижні, це не корекція — це початок рецесії, якщо не депресії. 

І не тіште себе різким падінням цін на нафту. Ціни на чорне золото у понеділок впали до рівня 31-32 доларів за барель. Спровокував це Путін у суботу своїм рішенням вийти з договору з картелем OPEC, в якому домінує Саудівська Аравія. Араби відповіли заявою — знімаємо обмеження на видобуток і починаємо цінову війну з Росією. Світові ціни покотилися слідом. Очевидно, що ця ситуація погана для Кремля. Але варто мати на увазі, що світові нафтові компанії є важливим елементом світової економіки, їхні акції також торгуються на біржах, саме вони мають чи не найбільші борги перед інвестфондами і банками США.

Ну і врешті, не тіште себе, що це все американські проблеми, які ніяк не вплинуть на нас. Американський споживач є основним двигуном економіки США — найбільшої економіки світу (саме так — не Китай, а США править світовим капіталізмом). За останні 2 тижні пенсійний фонд середньостатистичного американця скоротився на майже 20%. Очевидно він/вона зараз купуватиме менше — всього: квитків, харчів, відпусток, послуг, будівель, ґаджетів, машин, програм… Це не може не мати ефекту на весь світ!

Нагадаю зі свого поста минулого тижня, найближчим часом українцям можна очікувати такі тренди:

1) Світові ціни на метал і зерно продовжуватимуть падати,

2) ІТ сектор отримає чи не найбільший удар — замовники із США або скоротять бюджети або закриють проекти (або самі закриються),

3) Бюджети донорів у 2021 році будуть різко зменшені,

4) Увага західних політиків буде абсолютно не на Україні, а на внутрішніх проблемах своїх країн.

Додам ще два тренди: 

а) очікуємо різке падіння туризму в Україну (цей сектор за останні роки став не зайвим для економіки в цілому)

б) очікуємо зменшення можливостей для тимчасового заробітчанства українців в ЄС (вже з травня) і відповідно, поступове зменшення кількості валюти, яку заробітчани щомісяця надсилають додому. А ця сума в 2019 році перевищила 10 мільярдів доларів на рік.

На фоні цього всього можна лише побажати успіху новому Уряду України і нам всім. Легко не буде.

Текст опублікований з дозволу автора

Оригінал