Есть ли у Украины право на справедливый суд?
Сьогодні про реформування судової влади в Україні не говорить хіба що ледачий. Забезпечити судову реформу та зробити антикорупційну структуру дієвою вимагає й МВФ – основний кредитор країни – який у межах нової макрофінансової допомоги вже у грудні минулого року надав Україні транш у 600 млн євро. Перерахування ж другого траншу напряму залежить від проведення судової реформи, про нагальність якої наголосив й Президент – під час Всеукраїнського Форуму «Україна 30. Розвиток Правосуддя», який днями проходить у столиці.
Зауважив він й про основні проблеми судової системи, серед яких зокрема – нестача нових суддів та важливість відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і вдосконаленні процедури добору кандидатів до Вищої ради правосуддя (ВРП). «Систему мають заповнити професійні та порядні судді, які зможуть змінити стійке негативне ставлення людей до цієї професії та відновити довіру українців до судової гілки влади», – сказав Президент.
Питання формування конкурсної комісії, яка проводитиме конкурс на посаду членів ВККС, є, безперечно, вельми дискусивним за останні декілька років. «Ноги ростуть» ще від 12 грудня 2019 року, коли ВРП оголосила про початок конкурсу на зайняття посади члена ВККС та про формування конкурсної комісії. Відповідно до нього, до складу конкурсної комісії мали входити: 1) три особи, обрані Радою суддів України із числа її членів; 2) три особи із числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України, до складу Громадської ради міжнародних експертів, утвореної відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
Результати круглого столу від 12 лютого 2020 року на тему «Проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» за участі представників органів та установ системи правосуддя, наукової спільноти та експертів були висвітлені на сайті ВККС. Де зазначалося, що «Рада суддів України надала Вищій раді правосуддя пропозиції щодо складу конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККСУ, а от міжнародні та іноземні організації, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції власних пропозицій не надали». З чого стає зрозуміло, що у блокуванні конкурсу ВРП фактично вбачає винними останніх – міжнародні та іноземні організації. У зв'язку з чим за тиждень до цього, 4 лютого минулого року ВРП своїм рішенням № 297/0/15-20 продовжила строк для надсилання «проблемними» суб'єктами – міжнародними та іноземними організаціями – до 10 березня 2020 року, про що повідомила прес-служба судової влади України.
Аналізуючи Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС України, затверджене рішенням ВРП від 10-го грудня 2019 р. зі змінами від 14 січня 2020 р. можна зрозуміти, що саме ВРП несе відповідальність за конкурс до кваліфікаційної комісії, який не відбувся. Фактично створивши документ, яким повністю знецінено роль міжнародних експертів в конкурсній комісії та визначено за ними формальну роль. Окрім того, члени ВРП змусили останніх підтверджувати свою компетентність та кваліфікацію. Зрозумілим фактом є той, що у відповідь міжнародні партнери відмовились номінували експертів до складу комісії та тим самим легітимізувати свою участь на цей конкурс.
Виправити ситуацію намагалися за допомогою проекту закону №3711, однією із цілей якого є «запустити процес формування нового складу важливого органу суддівського врядування, на який покладені функції добору та оцінювання суддів, — ВККС». Натомість неоднозначну реакцію викликали пропозиції, що надала наприкінці минулого року Венеційська комісія у своєму висновку. З одного боку, міжнародні партнери виявились знов винними та нібито повністю розкритикували законопроект, закликавши його не приймати. ВРП ж зробила офіційну заяву, що Венеційська комісія підтримала президентську ініціативу.
Наразі у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти, ініційовані Президентом України Володимиром Зеленським щодо функціонування судової системи. Зокрема другий з яких – «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя під №5068 від 15 лютого» — був визначений Президентом невідкладним. Чи допоможе він здійснювати перевірку на доброчесність діючих і майбутніх членів ВРП, відкинувши діюче рішення оцінювати кандидатів лише за «офіційними джерелами» та неможливість комісії поставити під сумнів кандидата, який приховує свої статки, надаючи недостовірну інформацію, або живе значно дорожчим життям, ніж його офіційні доходи – покаже лише час.
Авторка: Марія Ємельяненко, слухачка магістерської програми «Антикорупційні студії» — першої магістерської програми в сфері антикорупції в Україні, створеної спільно ACREC та кафедрою політології НаУКМА