От щедрости к эффективности: секрет успешной благотворительности в Украине

Для країни, що воює за своє виживання, благодійність — це не розкіш, а життєва необхідність. І за три роки війни українці довели світові, що вміють обʼєднуватися й підтримувати один одного. Наша країна вже третій рік поспіль серед десятки лідерів глобального рейтингу благодійності World Giving Index 2024. Це результат згуртованості наших людей, 77% з яких готові допомагати незнайомцям, а 67% регулярно підтримують благодійні ініціативи.
Сьогодні існує багато форм благодійності — одноразова або систематична матеріальна допомога, фінансування цільових програм, донати, волонтерство тощо. Але в цьому матеріалі я пропоную зосередитися на підтримці громад. Це саме той випадок, де користь благодійних проєктів залежить не від щедрості, а від правильного вибору ініціатив.
Як зробити так, щоб кожна вкладена гривня або година праці приносила максимальну користь громадам? Відповідь проста: знати потреби, чітко планувати та активно залучати місцевих. Бо сьогодні вже доведено, що благодійна допомога громадам — це питання не лише емпатії, а й стратегічного планування.
Діяти не за шаблоном, а розуміючи потреби
Ефективна благодійність починається з розуміння, чого дійсно потребують громади. На жаль, є організації, які досі не розуміють цих простих речей. Вони створюють проєкти за шаблоном, без урахування потреби конкретної громади. Дуже часто ігнорується той факт, що міста та села живуть за різними правилами: у мегаполісах люди потребують молодіжних і культурних програм, а в сільській місцевості це часто базові речі — доступні ліки, якісний транспорт тощо.
Для нашої організації дуже важливо, щоб наші партнери поділяли цінності, які ми сповідуємо. Ми прагнемо бачити, що ці цінності відгукуються нашим партнерам і знаходять прояв у спільних проєктах.
Серйозна проблема благодійності — низький рівень довіри. Роками неефективні лідери та неякісні ініціативи формували скептичне ставлення людей до будь-якої державної допомоги. Непрозорість, мовчазна комунікація, відсутність звітності — все це руйнує навіть найкращі наміри. Громади перестають вірити і співпраця стає майже неможливою.
Окрема біда — формальний підхід до оцінки результатів. Часом благодійники не замислюються про довгострокові наслідки своїх проєктів. Але важливо не просто роздати щось чи когось підтримати, а реально змінювати життя.
Реальна допомога — це відповідь на конкретний "біль"
Благодійність — це не про красиві презентації, а про реальну допомогу. Щоб зробити її дієвою, треба чітко знати больові точки громади. Як лікар перед операцією вивчає анамнез, так і ми перед стартом будь-якого проєкту занурюємось у дослідження місцевих потреб.
На мою думку, найдієвіша методологія — поспілкуватися з людьми, почути їхні реальні проблеми, проаналізувати виклики та зрозуміти рівень довіри до місцевих інституцій.
Як приклад, минулого року ми провели глибокі дослідження в декількох сільських районах. Нижче представлена інфографіка, яка чітко ілюструє найпоширеніші соціально-економічні проблеми за даними опитування:

Інфографіка "МХП-Громаді"
Результат вразив навіть нас: у багатьох селах люди фактично позбавлені елементарного доступу до ліків. Саме у такий спосіб ми виявили критичну потребу в аптеках для віддалених населених пунктів. Результатом став проєкт мобільних аптек, який ми вже запускаємо в партнерстві з державним підприємством "Укрвакцина", аби тисячі українців могли вчасно отримати необхідні ліки.
Як не перетворити благодійність на порожній PR
Довіра — валюта благодійності. Без неї найкращі ініціативи перетворюються на порожній звук. Тому потрібна максимальна прозорість: публікація повних звітів про кожну витрачену гривню, чіткий опис механізмів реалізації проєктів, запрошення місцевих лідерів до активної співучасті.
Ще один важливий елемент — це критерії оцінки. Вони дозволяють зрозуміти, наскільки проєкт виконує своє завдання. Якщо мета це покращення інфраструктури, то не варто рахувати лише кількість побудованих об'єктів. Потрібно чітко бачити реальний вплив кожного обʼєкту на життя людей. Чи стали ці об'єкти частиною повсякденного користування громади? Чи змінилося її життя на краще? Чи з'явилися нові можливості, якщо так, то які?
Проєкти з чіткими цілями та прозорими критеріями не лише полегшують реалізацію, але й мотивують громаду долучатися до роботи. Люди охочіше підтримують ініціативи, коли усвідомлюють, яку користь вони приносять або принесуть у перспективі.
Громада як партнер, а не отримувач допомоги
Благодійність — не про роздавання подарунків. Це про партнерство, спільну роботу та відповідальність. Громада не повинна бути пасивним отримувачем, вона має бути активним учасником змін. Це не лише підвищує довіру, але й забезпечує стійкість результатів, оскільки мешканці беруть на себе відповідальність за підтримку створених рішень.
Практика фонду доводить: коли громада активно долучається до планування та реалізації проєкту, він отримує зовсім інший рівень сприйняття. Створюючи освітні програми, ми не сидимо в кабінеті, а виходимо на відкриті зустрічі. Слухаємо місцевих, чуємо їхні очікування, формуємо формат майбутніх дій разом.
Залучення громади також дозволяє краще використовувати локальні ресурси. Місцеві підприємці можуть виступати партнерами, надаючи технічну чи фінансову підтримку, а фахівці — ділитися знаннями й досвідом. У результаті маємо не чергову благодійну акцію, а робочий механізм розвитку всередині громади.
А ще спільна робота над ініціативами створює відчуття причетності. Громади, які працюють разом, стають більш згуртованими, а створені ініціативи мають довгостроковий вплив, оскільки підтримуються самими людьми.
Індикатори для благодійних ініціатив
Оцінка змін мешканцями — це важливий індикатор, який допомагає зрозуміти, наскільки обрані стратегії відповідають їхнім очікуванням та потребам. І результати опитувань підкріплюють значення взаємодії з місцевими жителями.

Інфографіка "МХП-Громаді"
Ми не боїмося чути критику. Навпаки, проводимо опитування, аналізуємо зворотний зв'язок. В одних громадах — велике задоволення, в інших — купа зауважень. І це нормально. Кожне невдоволення — це інструкція до дії. Кожна позитивна оцінка — підтвердження правильного руху. Тільки так можна створювати справді потрібні програми. Адже благодійність — це не про те, що думаємо ми. Це про те, що відчувають люди.
Правильні партнери + правильні ресурси = зміни
Жоден проєкт не виживе без надійних партнерів і прозорого управління ресурсами. Позитивний ефект дає об'єднання зусиль з місцевими бізнесами, організаціями чи грантодавцями. Наприклад, ми залучили фармацевтичні компанії й логістичних операторів для запуску мобільних аптек. Такий підхід дозволяє масштабувати проєкти. При цьому варто дотримуватись "золотих" правил партнерства, таких як повна прозорість фінансів, чіткі бізнес-плани та регулярна звітність.
Благодійники, які працюють з громадами, не мають роздавати "рибу". Набагато ефективніше запропонувати "вудку" і навчити нею користуватись, щоб зміни відбулись, і "риба" була в громаді завжди, а не лише "на свята". Мобільні аптеки, освітні програми, підтримка молоді — все це про те, щоб люди могли самостійно розв'язувати свої проблеми. Добре, коли колеги-благодійники обирають схожу модель взаємодії з громадами. Ось це реальна інвестиція в майбутнє, але вона працює лише тоді, коли сама громада не залишається байдужою і стає частиною змін.
Реклама
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.