"Надо думать, куда идешь", "сама виновата" и что с этим не так
Обіцяла терапевту тиждень не писати на резонансну тематику, до кінця тижня лишилося 2 години, але мене так тригерить, що не можу змовчати.
Втрапила в чергову вакханалію в коментах, де хлопці під постом про зґвалтування пишуть "чим треба було думати", ідучи о 6 ранку до мужика в гості. Типу, раз пішла — то, певне ж, щоб не концерт Баха слухати.
Ааааа, ну да. Я, коли ходжу до мужика в гості після 19:00, завжди розраховую на зґвалтування, чо.
Коли в Штатах збираюся на тіндер-зустрічі, чоловік, у якого я орендую кімнату, майже щоразу нагадує мені не дивуватися, якщо мене зґвалтують. Це з тієї ж опери. І як те людство досі не вимерло? Не дивуйся зґвалтуванню при кожному контакті з мужиком, а краще взагалі з ними не контактуй.
(Боже, я справді маю прописувати очевидні речі?)
Стільки років пройшло, а ми досі обговорюємо це лайно.
Якщо послухати цих чоловіків, то будь-який контакт з чоловіком — це вже достатня підстава, аби бути зґвалтованою і "не дивуватися".
Це ж як треба деяким чоловікам настільки не довіряти собі, щоб відбирати у себе право називатися розумною істотою, здатною контролювати свої пориви? І потім вони ще щось на феміністок женуть, які стверджують: за зґвалтування відповідальний ґвалтівник. Але водночас самі вважають всіх чоловіків за замовченням ґвалтівниками.
Невже це не очевидно?
"Треба думати, куди йдеш".
Коли у мене був інсульт у 27, з паралічем половини тіла, я лежала на реабілітації у лікарні. Там всім "інсультним" прописують реабілітаційний масаж, його робить штатний масажист. І ось на дядьку таке враження справило, що у нього на столі опинилася не бабуська, а смаглява, молода, пружна жінка з шикарною задницею, що він геть… поплутав береги професійної етики, скажімо м'яко, або ж почав розпускати руки, скажімо по-простому.
Так от, про що у цьому випадку я мала думати, га? На що мала розраховувати? Адже я сама, добровільно, роздяглася і лягла на стола. Про що мала думати я, з паралізованою половиною тіла, побувавши на волосинці від смерті? Я мала почати волати в лікарні: "Дайте мені жінку-масажистку, бо чоловік може зґвалтувати?". Це вже попахує безумством, чи не так? Кумедно, але це саме те, що очікують від жінок, і саме те, що вам пред'являть, якщо вас таки зґвалтують.
Тоді у лікарні я просто відмовилась від масажних процедур. Можливо, аби тоді мені їх провели у повному обсязі, зараз у мене не було б спазму і втрати дрібної моторики у лівій половині тіла. Але мене навчили нести відповідальність за свої зґвалтування, і, замість прижучити мужика, мусила посунутися я.
Тоді — одразу — викреслюємо всіх лікарів-гінекологів, акушерів, хірургів, ортопедів, стоматологів. Всіх, хто торкається тіла. Сімейних теж бажано нафіг, бо вони теж, за логікою деяких, не здатні себе контролювати. І жінка потім сама буде винувата, що пішла на прийом і оголила груди перед чоловіком.
Як далеко має зайти наше думання? Коли хлопчиків почнуть вчити не ґвалтувати, замість вчити дівчат всьому тому думанню та правилам життя?
Аж тіпає ото. Таке враження, що я, немов папуга, розповідаю щось по колу.
Чому ми досі про це говоримо?