Что такое публичные консультации и почему они нужны нам уже сегодня

Фото unsplash.com

София Сакалош

Координатор Программы EGAP, Фонд Восточная Европа

Онлайн-взаємодія органів влади і громадськості – це не нова примха чи додаткова "родзинка" для торта. Це те, що робить процеси ухвалення рішень демократичними і дозволяє впливати на розвиток держави.

В Україні вже функціонує кілька онлайн-інструментів, які використовують у цій сфері: це і електронні петиції, і громадські бюджети, а також – різні сервіси звернень громадян ("Відкрите місто", "Мапа звернень" тощо).

Чим же корисні саме публічні консультації і для чого вони нам?

Це інструмент взаємодії між органами влади та громадянами, що дозволяє органам влади консультуватись із громадськістю стосовно важливих питань з метою обрання найкращого сценарію вирішення проблеми чи питання. А також – врахувати позиції громадян при розробленні певного документу. 

Публічні консультації мають проводити відповідно до принципів консультування: довіра, загальна доступність, прозорість, відповідальність, координація, передбачуваність та повага до загальних інтересів.

Часто помилково вважають, що це – лише обговорення (офлайн чи онлайн). Натомість забувають про те, що насправді це – процес, який складається із визначення проблеми, поширення інформації, публічного обговорення та можливості подальшого впровадження ухваленого рішення.

Варто пам'ятати, що результати публічних консультацій мають консультативний характер. Але для самих органів влади – це можливість зрозуміти думку громадян і обрати прийнятний варіант вирішення питання.

У 2017 році за підтримки Кабінету Міністрів України був розроблений законопроєкт "Про публічні консультації", який ще залишається на розгляді Верховної Ради України. Що ж нам дасть його ухвалення?

Перш за все – чітке визначення процедурних аспектів проведення публічних консультацій, що спростить розуміння процесу їх проведення, а також надасть можливість отримати якісний супровід процесу фахівцями.

Як відбувається процес публічних консультацій в Україні?

Якщо ми поглянемо на досвід України, то побачимо, що у нас уже є приклад спільного розроблення національної Концепції розвитку електронної демократії органами влади, громадськими організаціями та зацікавленими громадянами.

Але, окрім документів національного рівня, також була розроблена Концепція цифрової партисипації (участі) Вінницької міської об'єднаної територіальної громади (ВМОТГ).

Мета такого документу була – дати стимул інноваційному розвитку та участі мешканців у наявних процесах ухвалення рішень за допомогою цифрових технологій. Тобто, по суті, важливо було отримати бачення мешканців щодо розвитку міста і їхній можливий вплив на те, що у ньому відбувається. 

Тому для інформування громадян проводили інформаційну кампанію з використанням соціальної мережі Facebook, розробленням інфографіки стосовно наявних інструментів електронної участі, а також із розповсюдженням у транспорті плакатів з QR-кодом, що містив посилання на електронні консультації.

Окрім онлайн-компоненту, були також фізичні зустрічі. Органи влади, громадськість та інші зацікавлені особи взяли участь у таких експертних обговореннях:

• "Аналіз ситуації стосовно е-демократії у місті Вінниця" (29.10.2018)
• "Закордонний та національний досвід е-партисипації" (12.11.2018)
• "Концепція е-участі Вінниці: результати фокус-груп і План до дій" (04.12.2018)

Також було проведено чотири фокус-групових обговорення з представниками громадянського суспільства, вищих навчальних закладів, органів місцевого самоврядування та ІТ-фахівцями.

На основі таких зустрічей був сформований проєкт самої Концепції. І мешканці мали можливість прийти на два публічних обговорення чи прокоментувати документ у режимі онлайн. Після всіх внесених правлень у квітні 2019 року документ був ухвалений сесією Вінницької міської ради.

Цей приклад свідчить, що основна перевага розроблення стратегічного документу спільно з мешканцями – це розуміння їхніх потреб, адже саме вони житимуть у цьому місті. Тому і активне залучення зацікавлених осіб дає стимул до розвитку населеного пункту.

Фото unsplash.com

А як це відбувається за кордоном?

Насправді консультуватись можна з різних питань. Це і розробка нормативно-правових актів, і поточні питання благоустрою, і стратегічні документи для населеного пункту. Сьогодні існує більше 200 форматів проведення публічних консультацій, проте залежно від суті питання обирається найзручніший. Окрім фізичних зустрічей, проводять також і консультації в онлайн-режимі.

До прикладу, у сусідній Польщі проводять консультації стосовно облаштування парку чи скверу, створення молодіжних центрів чи навіть мапування інфраструктури та дослідницькі прогулянки з представником влади задля визначення пріоритетних проблем міста.

На це полякам не потрібно багато ресурсів – щоб змоделювати вигляд скверу у Варшаві, замість лавочок використовували звичайні ящики, узяті в сусідньому магазині. 

Електронні консультації, до речі, можна використати як інструмент швидкого збору думок при розробленні велоінфраструктури, позначивши на онлайн-карті міста, де потрібно прокласти велодоріжки, а де – облаштувати місця, щоб залишати велосипеди.  Такі ініціативи використовували у різних містах, включаючи Варшаву й Торонто. А в Нідерландах сформований документ із відповідним баченням розвитку цієї сфери, який покращується саме за допомогою цифрових технологій.

У Німеччині публічні консультації відбуваються також задля того, щоб зібрати думки мешканців стосовно розвитку міста. Так, у Гамбурзі за допомогою електронних консультацій думки жителів перетворились на стратегію. Спершу всі ідеї збирають на онлайн-платформі, в результаті чого відбирають найцікавіші, які вже очно обговорюють у робочих групах. Результатом таких консультацій став документ – Burgervision Hamburg 2030.

Європейська Комісія зазвичай консультується з громадянами-членами країн Європейського Союзу стосовно аналітичних документів, законодавчих пропозицій, програм витрат, документів, які спрямовані на оцінку впливу реалізованих рішень та стосовно оцінки наявної політики чи програми.

Саме зараз відбуваються публічні консультації, ініційовані Європейською Комісією стосовно документу "The Green Deal" ("Зелена угода") – це нова стратегія ЄС щодо боротьби зі змінами клімату, яка має на меті зробити європейську економіку більш сталою, чистою,  здоровою та безпечнішою. 

Що потрібно для якісного процесу публічних консультацій?

• Перший крок – обрати тему консультацій!
• Також обрати відповідальну за проведення публічних консультацій особу!
• Провести інформаційну кампанію стосовно цього питання чи проблеми для того, щоб більше людей змогли взяти участь!
• Визначити зручний час та місце проведення консультацій (у разі офлайн-консультування), а також проводити онлайн-консультації.
• Публікувати інформацію про процес проведення публічних консультацій на окремому розділі вебсайту, щоб всі охочі змогли взяти участь.
• Поширювати інформацію в соціальних мережах стосовно всього процесу консультування.
• Запросити всі зацікавлені сторони до процесу консультацій!
• Проводити публічні консультації прозоро, відкрито та неупереджено!
• Обов'язково повідомити про результати публічних консультацій та які пропозиції були враховані – які ні.
• Починати консультуватись!

Ключові підказки:

• Широка інформаційна кампанія – ключ до ефективного залучення мешканців
• Фокус-групові обговорення з різними цільовими аудиторіями допоможуть зрозуміти потреби мешканців
• Не забувайте про інклюзію
• Робіть документ максимально простим для розуміння
• Використовуйте візуалізацію

Що нам дають публічні консультації?

Публічні консультації, як і інші електронні інструменти, не є "чарівною паличкою" для вирішення усіх проблем. Але використання таких інструментів сприяє формуванню довіри, співвідповідальності та конструктивного діалогу між владою, бізнесом та громадою для досягнення ефективних результатів.

Авторка: Софія Сакалош, регіональна координаторка у Вінницькій області. Програма «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), Фонд Східна Європа