Усиленному контролю за выбросами в Украине – быть?

Евгения Засядько

координатор климатической политики ОО "Екодия"

28 лютого народні депутати підтримали у першому читанні проект Закону України №9253 – "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів". Мета документу — забезпечити отримання точної та об'єктивної інформації щодо викидів парникових газів на підприємствах України регулярно та відповідно до європейських стандартів.

Про що цей законопроект?

У разі прийняття, цей закон має стати першим кроком для створення повного, послідовного, прозорого та точного моніторингу і звітності про викиди парникових газів в Україні. Це планується зробити через:

1. визначення правових засад організації та здійснення моніторингу, звітності, верифікації (скорочено — МЗВ) парникових газів і повноваження державних органів у цій сфері;
2. фіксування основних прав та обов'язків операторів установок, що є джерелом викидів парникових газів і на які поширюється дія законопроекту;
3. встановлення відповідальності за порушення законодавства підприємствами у сфері МЗВ.

Станом на сьогодні, кожне підприємство розраховує свої викиди парникових газів із використанням власних методик, тобто так, як вони вважають за потрібне. Згідно із запропонованим законопроектом, об'єм викидів буде визначатись за єдиною для всіх методикою. Для реалізації цілісного процесу МЗВ прийнятого закону буде недостатньо. Мінприроди має розробити пакет законодавчих актів, де будуть перелічені суб'єкти моніторингу і звітності, верифікатори звітів, їх обов'язки, організація та проведення МЗВ, а також види діяльності та парникові гази, на які поширюється система МЗВ.

У проекті Закону також зазначено, що громадськість матиме доступ до екологічної інформації. Це, на думку експертки Екодії, є позитивним кроком, оскільки зможе зробити комунікацію громадськості з органами влади та підприємствами більш прозорою та надасть додаткові важелі для належного контролю за викидами парникових газів. Але водночас у документі відсутні деталі, наскільки такий доступ буде повним.

Чому викиди парникових газів — проблема для України?

Міжурядова група експертів зі зміни клімату раніше повідомляла, що з нинішніми викидами парникових газів світ рухається до потепління щонайменше на 3-4°C до кінця століття. Це вже сьогодні призводить до збільшення частоти та інтенсивності посух, злив, ураганів та інших екстремальних явищ, до танення льодовиків та знищення цілих екосистем. Все це є наслідком глобальної зміни клімату, що викликана першочергово діями людини. Україна зазнає не меншого впливу. Кілька прикладів – чому:

• В Україні протягом осені 2018 року було зафіксовано 8 температурних рекордів, а середня температура повітря склала +9,4ºС, що на 1,4°С вище за кліматичну норму сезону.
• У Києві 2017 рік посів 3-тю сходинку серед найтепліших років з початку метеорологічних спостережень, із найспекотнішим днем у серпні, коли температура у затінку сягала майже +35°С.
• 2017-го року у столиці опадів випало 590 мм, що відповідає 91% кліматичної норми. Однак (увага!) розподілились вони дуже нерівномірно – понад дві місячні норми у жовтні і грудні, а у інші місяці їх було вкрай недостатньо, що негативно вплинуло на сільське і водне господарство.

Що варто пам'ятати?

У 2014 році Україна підписала Угода про асоціацію з Європейським Союзом, в якій зобов'язалась поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС. В межах Угоди, Верховна Рада та Мінприроди підготували проект Закону України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів".

Євросоюз вже має визначену мету зі зниження викидів парникових газів до 2020 (на 20% від 1990-го), 2030 (на 40% від 1990-го) та 2050 років (на 80-95% від 1990-го) для того, щоб запобігти негативним наслідкам зміни клімату.

Країни, міста і навіть окремі промислові компанії мають також власні цілі зі скорочення викидів для боротьби з глобальним потеплінням. Це допомагає із високою точністю оцінити масштаби зусиль і необхідні точні виміри (моніторинг, звітність, верифікація) викидів, що мають базуватися на прозорих методах згідно з міжнародними стандартами.

↓Читайте також

Говори «по-зеленому»: как современному человеку не заблудиться в эко-терминах