О политических союзах и следующую парламентскую кампанию

Александр Равчев

У контексті вчорашнього «пакту про дружбу і кордони» трьох малих партій, і сьогоднішньої заяви Вакарчука варто відверто поговорити про шанси молодих і гарних виграти наступні парламентські вибори.

Так, от. Якщо за діючого законодавства ОДНИМ списком на вибори підуть «Сила людей», «Демократична сокира», «Галицька партія», «ДемАльянс», «Люди важливі», «Дій з нами» і всі решта політичних «карликів», то вони все одно не наберуть 5%.

Тому що для цього потрібно або від 100 млн грн, або ТВ підтримка топових каналів, або від 50 тисяч активістів. Нічого цього звісно немає, навіть, якщо об'єднати в одну команду тих, кого об'єднати неможливо в принципі.

Тому будь-який самостійний похід перерахованих команд на наступні вибори це все одно поразка. Якщо ж хтось стверджує, що це не так, то він або політично наївний, або бреше, маючи домовленість з олігархами про підтримку. У кращому випадку, планує використати цю парламентську кампанію для наступних місцевих виборів. Але більшою мірою, це бажання «погратись» у справжню політику.

Потрапити в парламент «молоді і красиві» цієї осені зможуть тільки, якщо домовляться зі «старими і не красивими». Найменш репутаційно токсичними є Садовий, Гриценко і Гройсман. Хорошим компромісом є Вакарчук, який одночасно рейтинговий і новий, але зможе провести не більше 15 людей.

Найбільший куш зірвуть ті, хто домовляться йти по спискам «Слуги народа». Вони отримають найкраще представництво, але угроблять бренд власного політичного проекту.

Отака реальність наступних парламентських виборів.