Улучшение ментального благополучия в образовании: применение эстонского стартапа в Житомирской области

Мария Гуляева

Руководительница представительства Mondo в Украине

З серпня по листопад 2024 року 25 обраних закладів освіти Житомирської області працювали з рішенням в рамках проєкту "Пілотування рішення Clanbeat у Житомирській області". Його реалізувала наша організація "Mondo в Україні", а також локальні партнери НУО "Альянс стійкості". Для учасників користування платформою було безкоштовним завдяки фінансуванню від Естонського центру міжнародного співробітництва (ESTDEV).

Виклики в умовах повномасштабної війни

За понад два роки повномасштабного вторгнення війна тісно переплелася з багатьма сферами життя, в тому числі – з освітньою. І мова не лише про фізичні фактори, які впливають на сам процес – як-от дистанційне навчання, залежність від відключення світла чи повітряних тривог, – а і про ментальний добробут його учасників, від якого залежить успішність, ефективність та продуктивність навчання.

Наприклад, дослідження "Клубу Добродіїв" 2023 року свідчить про те, що для 73% підлітків війна є головним переживанням, а поряд з іншими змінами підлітки відмічають підвищений страх та тривожність. Водночас 83% прагнуть дізнатися, як можуть підтримувати себе у важкі часи.

Своєю чергою, до шкільного персоналу формуються нові вимоги у відповідь на ситуацію: наприклад, згідно зі змінами до статті 51  ЗУ "Про повну загальну середню освіту", тепер учителі зобовʼязані щонайменше 10% часу підвищення кваліфікації приділяти знанням із психосоціальної підтримки. Суттєво збільшилось і навантаження на шкільних психологів: вони першими стикаються із новими складними викликами. Наприклад, з травмами дітей, які втратили домівку, які чекають когось із батьків з війни або хто втратив через війну близьку людину. І це окрім того, що шкільний психолог також приділяє увагу шкільному колективу.

Також є і кадрова проблема – дослідження "Нова українська школа" в 5–6-х класах: виклики впровадження" свідчить, що 52% закладів освіти східного макрорегіону не мають в штаті психолога. А це області, де питання такої підтримки стоїть особливо гостро.

І виходить, з одного боку учням потрібна підтримка у проживанні цього надскладного досвіду, але вони готові також розбиратися в тому, як підтримати себе. А з іншого – шкільний персонал теж стараються реагувати на нові виклики, на них збільшується навантаження, хоча і самі вони проживають так само непростий період та потребують підтримки.

Ми спробували задовольнити потребу учнів у самопідтримці, а також надати адміністраціям шкіл необхідну інформацію про стан ментального добробуту як учнів, так і шкільного колективу за допомогою естонської платформи Clanbeat.

Імплементація в Україні  

Ще на етапі відбору закладів освіти ми зрозуміли, що попит на роботу з ментальним добробутом доволі великий: бажання взяти участь виявили 50 шкіл, що вдвічі більше за вимоги конкурсу.

В проєкті взяли участь шкільний персонал та учні 5-11 класів обраних закладів освіти: всього – 879 учителів та персоналу шкіл, а також 3854 учні (3192 із середньої школи та 662 зі старшої).

Основа проєкту – платформа Clanbeat, на якій учасники щомісяця протягом серпня-листопада 2024 року проходили опитування. Особливість рішення – простота та регулярність дій:

• легкі та зрозумілі питання – до десяти штук в кожній ітерації. Опитування засновані на Індексі Добробуту ВООЗ-5, і відповідь на них займає буквально декілька хвилин;  
• фіксована періодичність – щомісяця; 
• отримання рекомендацій від психологів за результатами опитування.
  

Опитувальники анонімні, а адміністрації закладів освіти отримували лише аналітику на основі даних. Але рекомендації отримували як на персональному, так і на рівні закладів освіти: як допомогти колективу досягнути кращого добробуту, на що звернути більшу увагу чи пріоритезувати.

Оскільки старт відбувся в серпні, учителі пройшли чотири ітерації опитування, а учні – три.

Загалом, через систематичність та регулярність, а також простоту в імплементації, рішення має на меті:

На персональному рівні 

• сформувати звичку регулярно відслідковувати та піклуватися про стан ментального добробуту і, таким чином, покращити рівень добробуту свого та близьких;
• повернути відчуття контролю та передбачуваності – через дії, направлені на покращення свого стану;
• ще більше розвинути мʼякі навички завдяки уважному ставленню та кращому розумінню себе;
• як наслідок, поліпшити успішність та вмотивованість.

На рівні закладів освіти

• проаналізувати стан шкільного колективу та його динаміку;
• трошки спростити та полегшити роботу шкільного психолога через організацію зрозумілого алгоритму з підготовки та збору даних;
• на основі отриманих даних визначати цілі та планувати заходи з підтримки та покращення ментального добробуту;
• вимірювати ефективність обраних заходів та коригувати майбутні дії;
• за необхідності, планувати додаткове навчання для учителів;
• формувати бюджети та аргументувати нові проєкти;
• організовувати співпрацю з іншими закладами освіти;
• як наслідок спільної роботи та обговорень – зміцнити та покращити довірливу взаємодію в колективах.

Це динамічне дослідження, для дій "тут і зараз": такий формат відрізняється від щорічного більш глибокого зрізу, який можна використати, наприклад, для формування політик розвитку галузі.

Разом з тим, саме такий простий формат, окрім регулярного надання актуальної інформації, також допомагає учасникам побудувати звичку піклуватися про свій ментальний добробут на регулярній основі. Умовно, щоб це стало звичкою, як ми чистимо зуби чи приймаємо душ. Цього можна досягти лише за допомогою простих та зрозумілих дій, які не займуть багато часу.

Окрім опитування, для налагодження кращої взаємодії також було реалізовано: 

• 50 індивідуальних консультацій із закладами освіти з питань користування платформою, налагодження процесів тощо; 
• 2 форуми, де зібралися всі учасники: по двоє представників від кожного закладу освіти – практичний психолог чи соціальний педагог, а також представник адміністрації;
• визначення 26 ефективних послуг та матеріалів для психологічної підтримки, якими учасники зможуть користуватися і після завершення проєкту. Картуванням послуг займалися наші локальні партнери НУО "Альянс стійкості", які також адаптовували опитувальник до українських реалій

Чому саме такі респонденти?

Підлітки. Зважаючи на те, що за даними ВООЗ половина проблем з ментальним здоровʼям починаються у віці до 14 років, важливо знаходити інструменти та практики для того, щоб підтримати підлітків. Більше того – у доступній формі вчити їх самих звертати увагу на свій стан.

Наприклад, у Естонії нещодавнє міжнародне опитування HSBC показало, що кожен третій підліток у віці від 11 до 15 років переживав депресивні епізоди протягом навчального року. При цьому, часто доступ до  служб підтримки і ресурсів був обмежений через різні фактори.

Невирішені проблеми з ментальним здоров'ям можуть мати негативний вплив на розвиток і результати навчання дитини, а також значні наслідки впродовж усього життя. Ціна цього дуже висока як на особистому рівні, так і на рівні суспільства. Саме тому ми вирішили вжити заходів.

У школі молодь може розвивати навички самопідтримки та самодопомоги, які є наріжним каменем ментального добробуту. Систематичне покращення ситуації має починатися з інформування та профілактики.

Шкільний персонал. Звісно, складно говорити про покращення клімату в колективі, якщо його лідери – учитель, директор, завуч чи психолог – виснажені, мають свої сильні переживання,  борються з наслідками стресу тощо.

Загальна тенденція стану ментального здоров'я в Україні залишається складною: друга хвиля дослідження про ментальне здоровʼя українців  програми "Ти як?" свідчить, що кількість тих, хто вважає свій стан незадовільним – зростає (11% у 2023, порівняно з 8% – у 2022 р.) , а задовільним – зменшується (38% у 2023 р., порівняно з 41% – у 2022 р.).

І це при тому, що в навчальному процесі від шкільного персоналу очікується,  що вони будуть підтримувати та допомагати молоді не лише опанувати нові знання, а і у подоланні поганого самопочуття.

Дорослим також надважливо слідкувати за своїм ментальним добробутом у простому форматі, який не потребуватиме багато зусиль.

Результати в Житомирській області  

Оскільки проєкт, в першу чергу, має на меті підтримати безпосередньо заклади освіти та гарантує анонімність, ми ділитимемось узагальненими тенденціями та цікавими висновками.

Загалом 66 % учнів та 83 % персоналу зазначили, що задоволені участю в проєкті. У відгуках учасники також поділилися, що: 

• краще стали розуміти свої почуття; 
• відчули, що школа дбає про них; 
• стали почуватися більше впевнено;
• відчули покращення настрою, бо їх питають, як справи; 
• відчувають підтримку; 
• стали впевненішими; 
• змогли вчасно запровадити підтримуючі практики для колег, коли зафіксували зниження показника добробуту.
  

В кінці проєкту НУО "Альянс стійкості" підготували звіт, ділимось з нього цікавими та корисними загальними тенденціями, які можна врахувати в написанні проєкту, формуванні ініціатив тощо:

• Показники добробуту персоналу і старшокласників вказують на потребу у створенні або імплементації спеціальних програм підтримки та профілактики психологічного добробуту цих груп. Учні середніх класів демонструють вищий показник добробуту, однак слід забезпечити продовження цієї позитивної динаміки. Малий розмір шкіл сприяє кращим показникам добробуту, що може бути враховано при розробці політик у сфері освіти.
• Виявлено високий попит на матеріали для самостійного опрацювання (зрозумівши це, по завершенню проєкту ми додатково надали корисні матеріали з психосоціальної підтримки для кожного закладу освіти-учасника проєкту). Це може свідчити про прагнення українців мати автономний доступ до ресурсів, особливо в умовах обмеженого фізичного доступу до фахівців через війну. Популярність індивідуальних консультацій говорить про зростання усвідомлення важливості ментального здоров'я та довіри до професіоналів. Запит на групову терапію підкреслює важливість спільноти і колективного переживання травматичних подій, що відображає українську культуру взаємопідтримки. Менша популярність чатів з фахівцями та телефонних ліній може бути пов'язана з недостатньою довірою до таких форматів або браком знань про їхню ефективність, а також технічними бар'єрами в окремих регіонах.
• Результати опитувань також показали, що рівень добробуту значною мірою впливає на здатність управляти стресом. Персоналу із високим рівнем добробуту легше справлятися зі стресовими ситуаціями, тоді як ті, хто має низький рівень добробуту, частіше стикаються з труднощами. Це підкреслює важливість підтримки психологічного стану та розвитку навичок управління стресом для покращення якості життя.
• Серед інших запитів персонал відзначає потребу в створенні ресурсних кімнат для зняття стресу, кращій фінансовій підтримці та навчальних практиках, спрямованих на розвиток навичок самодопомоги.

В рамках проєкту учасники досліджували свій стан 3-4 місяці: звісно, зі збільшення періоду опитування можна відслідкувати більше тенденцій та особливостей стану шкільних колективів. 

Досвід в Естонії 

Команда працює над платформою Clanbeat з 2022 року. За майже два роки в Естонії нею вже скористалися понад 4500 учнів та 800 працівників з 50 шкіл (а регулярних користувачів – 1500 осіб з 15 закладів освіти).

Рішенням широко користуються в Таллінні: понад 20% загальноосвітніх шкіл працюють з Clanbeat.

Як показала аналітика Clanbeat в Естонії, понад 40% працівників вказали на низький рівень психологічного добробуту в період з листопада по квітень. При цьому особливу увагу слід звертати саме на директорів, які безпосередньо відповідають за підтримку свого колективу.