Неофеодализм по-украински
Політичні експерти часто називають Україну неофеодальною країною. Тобто країною, де діє суспільний лад, заснований на визнанні "васалами" (чиновниками, регіональними елітами) влади "сюзерена" (як правило – президента), які допомагають йому владарювати в обмін на особистий захист, недоторканність майна та можливість безперешкодно "заробляти" (з обов'язковим "відкатом" сюзерену) у ввіреній ним "вотчині" (державний орган, агенція, служба, регіон, місто тощо). Безумовно в сучасній Україні наявні демократичні процедури, зокрема вибори, які дають можливість обирати владу, проте, як правило, обраний народом глава держави дуже швидко перетворюється в "володаря", який вибудовує всю державну ієрархію на основі особистої відданості, роздаючи право на державну ренту "підданим" ("сім'ї" чи "любим друзям").
Щоправда, українським васалам менше притаманний, наприклад, ніж росіянам, дух підданства, тому статус "сюзерена" завжди має тимчасовий характер, що і призводить до зміни облич у даній системі координат. Але якщо "сюзерени" і "київські васали" змінюються, то регіональні "князі", як правило, ні. Вони вміло перефарбовуються і адаптуються до нових політичних розкладів, а це безумовно впливає і на їх статус, адже укорінення цих "князів" пропорційно збільшує їх вплив, і, за деяких умов, вони навіть можуть диктувати свої умови центральній владі. Тому особливого занепокоєння викликає саме "регіональний феодалізм" – всевладдя місцевих "князів" і регіональних кланів, які фактично монополізують у своїх руках вплив на правоохоронні структури, органи самоврядування, судову гілку влади та суб'єктів господарювання різних форм власності.
Особливого розквіту регіональний феодалізм отримує в період виборів, адже саме місцеві "князі" можуть забезпечити через десятиріччями вибудувану мережу необхідний результат на виборах в своєму регіоні. Фактично регіональні еліти спокійно пережили буремний 2014 рік, наразі вони укріпились і вимагають від "київської" влади особливої поваги. Наприклад, представник відомої "морської" сім'ї Круків з Черноморська Юрій Крук-молодший, який в одному з інтерв'ю говорить про те, що київські суди будуть його слухатись, як і одеські. Цей представник регіональної "еліти" показує відверту зневагу до розслідування НАБУ, фігурантом якого він є, та взагалі демонструє цілковиту спокійність, адже переконаний, що без проблем виграє на "власному" мажоритарному окрузі і стане "недоторканним" народним депутатом. Таку поведінку Юрія Крука можна зрозуміти, адже представники його родини вже неодноразово були фігурантами кримінальних справ, проте жодного покарання ніхто з них так і не отримав.
Подібна ситуація сьогодні, на жаль, є правилом, адже наявність чітких регіональних кланів можна прослідкувати майже в усіх областях України, і часто їх поведінка є дуже нахабною. Це дуже небезпечна тенденція, адже "русская весна" почалась саме з цього. І поки в Києві йде боротьба за булаву, "регіональні еліти" нарощують свій потенціал і влаштовують аукціони з продажу голосів своїх "кріпосних" для кандидатів в президенти.