Миссия «Восток». Реинтеграция

Соломия Хома

Як це – бути близьким сусідом з імперською Росією? Східні терени України стали ідеальним випробувальним майданчиком, де гібридними методами готували ґрунт для здійснення збройної агресії. Низька соціальна мобільність та консерватизм – спадок з часів СРСР з його залізною завісою – сформували стійке відчуття регіональної прив'язки. Як наслідок – вузький кругозір, який тепер є вагомою причиною спотвореного уявлення як про власну країну, так і про світ.

Після проголошення Незалежності, у Луганській та Донецькій областях регіональну прив'язку поглибила штучно створена зацікавленим олігархатом економічна ізоляція. А вплив на освіту, релігію та культуру забезпечив виховання особистості в ідеології "русского міра". Тепер це своєрідна зона відчуження зі своїми правилами гри. Замість радіації – російські пропаганда та дезінформація, які нічим не поступаються за рівнем токсичності.

Так було створено умови, що поставили під загрозу Українську Державність. А політика примусової русифікації та депортацій, репресії, розстріли та голодомори, що тривала століттями, – це системна робота Росії на фізичне знищення національної ідентичності (усвідомлення нації себе як єдиного цілого).

За даними перепису 2001 року 93,23% жителів села Бахмутівка (Луганська область) зазначили рідною мовою російську. Ще на початку 80-х люди у цьому селі говорили українською та вишивали рушники. Про це, на прикладі своєї бабусі, розповіла місцева вчителька історії, з якою я спілкувалась під час крайньої поїздки в це село. Тоді, вкотре, політика русифікації, яку завбачливо починали впроваджувати зі шкільної парти, ненав'язливо пропонувала відмову від вивчення української мови як такої, що не знадобиться у житті. Результат 20-ти років русифікації – в історично україномовному селі 93% місцевих визнають рідною російську.

Гібридна війна – це війна за свідомість

З початком російської збройної агресії з місцевим населенням прифронтових територій працює багато волонтерів та організацій. В основному вони займаються гуманітарною та психологічною допомогою. Однак, ніхто не допомагає місцевим жителям протистояти російській пропаганді. Тому і залишається найважливіша проблема, спричинена російською дезінформацією – нерозуміння природи війни. "Це політики нас сварять" – у діалозі підтвердила одна із працівниць школи у селищі Райгородка (Луганська область).

Нейтральної психологічної підтримки недостатньо. Гібридна війна – це війна за свідомість, тому робота з місцевими жителями обов'язково має спрямовуватись і на боротьбу з міфами російської пропаганди. Тільки спільне подолання штучно створених Росією непорозумінь закладе ґрунт для подальшого ефективного протистояння у цій гібридній війні.

Вільна від "русского міра" свідомість жителів прифронтових територій – вагома частина подальшого збереження територіальної цілісності України. Особливо це стосується дітей, які скоро отримають право виборчого голосу. Працюючи на перспективу, Росія вже ввела спрощену процедуру отримання російського громадянства. А на окупованих територіях РФ вкладає величезні ресурси у мілітаризацію дітей, вкладаючи в голови ідеологію "русского міра" і тим самим виховуючи покоління майбутніх "путінюгент". Якщо з нашими дітьми та молоддю не будемо працювати ми, з ними працюватиме Росія, завжди створюючи підґрунтя для існування на нашій території такого собі російського гетто, де мешканці, маючи українське громадянство, так чи інакше, прийматимуть рішення на користь тої ж Росії, ставлячи під загрозу безпекові інтереси України.

Також, вільна від "русского міра" свідомість жителів прифронтових територій є вагомою складовою подальшої реінтеграції окупованих територій. Місцеві жителі під впливом російської пропаганди ніколи не повірять "Київській хунті" чи "Львівським бандерівцям", але можуть повірити знайомим, друзям і родичам, що продовжують жити на підконтрольних Україною територіях, по той бік лінії розмежування.

Війна – каталізатор українізації

Війна об'єднала Україну. Системна робота на фізичне знищення, русифікацію та асиміляцію закінчилась найбільшою в історії Росії поразкою. Україна вистояла. А військова агресія стала початком менталітетної реінтеграції східних областей.

Російські окупанти жорстоко розправлялися з місцевими мешканцями, що протистояли окупації. Влітку 2014-го у Кримському (Луганська область), за підтримку України затримали місцевих батька та сина, яких після цього катували у підвалі. Син отримав психічні розлади. А 42-річного депутата сільської ради розстріляли з автомата в дворі біля його хати. Він неодноразово заявляв, що Кримське залишиться у складі України. Російська пропаганда більше не працює у селищі Кримське, бо тут з власного досвіду знають, що Росія і її армія – не визволителі, а брутальні вбивці.

У тому ж Кримському, станом на січень 2015-го року, після обстрілів окупантів не залишилось жодної цілої будівлі. З початком інтенсивних боїв, волонтери допомагали місцевим переселятись в інші куточки України, забирали до себе жити, чи просто в гості, поки не вщухнуть бої. Тому для них Україна – єдина. Російська пропаганда перестає працювати там, де подоланий бар'єр регіональної прив'язки.

Українські захисники знаходяться на передовій реінтеграції. Ставлення військових до місцевих формує позитивне ставлення не лише до Збройних сил, а й до всієї України. Наприклад, селище Бахмутівка у 2014 році зайняли добре організовані війська ЗСУ, які забезпечили належну комунікацію з місцевими, ділились харчами та речамм першої необхідності, багато працювали з дітьми в школі. Налаштоване на приєднання до так званих "Л/ДНР" населення змінило свої погляди і зараз дає чітко розуміти, що Бахмутівка – це Україна і тут ніхто не хоче "русского міра". Російська пропаганда більше не працює там, де було зруйнувано міф про "каратєлєй".

Реінтеграція. Місія "Схід"

Поки Росія разом із зацікавленими у співпраці з нею українськими політиками, працювала на знищення державності та національної ідентичності, українці оговтались у 2014 році на Майдані, коли труни пливли натовпом під "Плине кача…"; на фронті, дивлячись у дула  російських танків; рахуючи тисячі загиблих після чергового котла і чергового порушення мирних домовленостей. Даючи відсіч російській армії – ми свідомо обрали шлях перемоги: не просто відновлення територіальної цілісності, а звільнення від впливу імперської Росії. Реінтеграція наших східних територій стосується спільної боротьби проти "русского міра" і методів його реалізації. Тепер реінтеграція є однією із найважливіших складових перемоги.

За 5 років, безпосередньо на полі бою, багато хто з нас, на своєму місці, став бійцем у гібридній війні Росії проти України. Наш арсенал знань, досвіду та випрацюваних механізмів у протистоянні російській агресії на фронтах саме гібридної війни – унікальний для світу. Тепер цей досвід потрібно імплементувати в системну роботу на реінтеграцію. Для цього необхідна безпосередня участь кожного українця у світі.

Автор: Соломія Хома – керівник просвітницького напрямку громадської ініціативи #ВимкниРосійське, учасник волонтерської поїздки до Луганської області (Трьохізбенка, Кримське, Райгородка, Бахмутівка, Дмитрівка, Михайлюки) у рамках проекту "Єдина Україна" ділиться висновками щодо реінтеграції прифронтових територій.