Открывая завесу издательств. Магия создания книг

Юлия Орлова

Генеральный директор издательства Vivat

Уявіть, що в Джоан Роулінг ніхто б так і не побачив потенціалу. Або що «Дівчина з татуюванням дракона» так і не стала відомою за межами Швеції. Про Гаррі Поттера ніхто б міг і не знати, а Лісбет Саландер ніколи б не з'явилася на телеекранах у всьому світі. Їх історії розпочали автори, але допомогли героям стати відомими та впізнаваними саме книжкові видавництва.

Тому можете лише уявити, яка велика відповідальність покладена на видавництва світу! Віднайти автора та творіння, якими будуть захоплюватися мільйони – енергомістка та кропітка праця. І все це заради головної місії – популяризації читання. Зазвичай, її реалізовують у декілька способів: видаючи переклади вже відомих книжок та знаходячи місцевих авторів і виводячи їх на книжковий ринок. Обидві задачі по-своєму складні та цікаві і я залюбки розкажу про них на прикладі видавництва Vivat.

Переклад відомих творів та пошук нових перлин

Коли мова йде про переклади відомих книжок, то процес вибудовується наступним чином: видавництво купляє авторські права на книгу, після цього знаходиться перекладач, його текст редагується, і на український ринок потрапляють хіти та бестселери. Звісно, якщо мова йде про видавництво, яке відповідально підходить до вибору літератури. За таким принципом працює весь світ, і ми так само знайомимо українського читача зі справжніми перлинами всієї літературної пропозиції.

До речі, книжкові уподобання українців дуже сильно відрізняються від смаків європейців чи американців. В США та Європі більшим попитом користується саме художня література, адже для них читання – це один з видів відпочинку. Тамтешні люди звикли читати для задоволення, емоцій, у якості розваги. В Україні книги все частіше купують для практичної користі: саме через це на полицях ви можете знайти багато прикладної літератури – порадників, нішевих книжок тощо. Отже, звісно, не можна бути на 100% впевненими, що бестселер за кордоном стане бестселером і в Україні: менталітет, а з ним смаки та уподобання, дуже різняться.    

В українському середовищі книговидання прослідковується гарна тенденція: на переклад почали брати літературу рідких мов. Перекладами французьких, німецьких, італійських, іспанських, а, тим паче, англійських творів вже нікого не здивуєш. Та з'являються переклади з шведської, норвезької, китайської мов. Такі твори вартують кропіткої роботи, бо знайти якісного перекладача рідкісних мов складно. Проте, українським видавництвам це вдається, і такої літератури більшає на полицях книжкових магазинів. Як на мене, чудовими прикладами якісної перекладної літератури з норвезької є книга «Філософія самотності» Ларса Фр. Г. Свендсена, а зі шведської – «КраїнаМедея» Сари Стрідсберг.

У роботі з українськими авторами також є своя специфіка. Якщо говорити відверто, ризиків у цього підходу значно більше. Уявіть, що ви обрали світовий бестселер для перекладу. Шанси на те, що його розкуплять  – великі, адже ці твори вже завоювали увагу та успіх. А от у пошуку нових українських авторів – гарантій бути не може. Проте, на мою думку, цей вектор нашої роботи найбільш творчий та надихаючий.

Як же автор та видавництво знаходять одне одного? Це душевна історія про партнерство, взаємоповагу та вміння співпрацювати одне з одним. Іноді у видавництва є тема, і ми шукаємо автора конкретно під неї. До прикладу, саме так почалася наша співпраця з Євгеном Магдою. Інколи – навпаки, автор сам приносить до видавництва свій рукопис і вже на місці вирішується, чи "своя" це книга. Інколи трапляється так, що книга виходить в певному видавництві, і одразу стає зрозумілим, що для нього та сформованої цільової аудиторії видавництва ця книга – чужа. Ми в Vivat декілька разів стикалися з подібними ситуаціями. Вважаю, що найбільш чесний підхід – знайти в собі сили сказати про причини прямо, але м'яко: що саме це видавництво не зможе донести ідею автора до читача. Часто радимо, куди краще звернутися з цим твором.

Загалом, на наш сайт надсилають багато рукописів. До прикладу, зараз на розгляді – більше 150. Їх відбір – довготривалий процес, тож потенційні автори мають з розумінням відноситися до того, що видавництво не зможе дати кваліфіковану відповідь одразу: це ж не конвейєр. Також часто ми звертаємось за рецензією на рукопис до професіоналів з тої чи іншої теми.

Якщо говорити саме про ключові принципи відбору – ми позиціонуємо себе як видавництво, яке працює у трьох напрямках: дитяча, художня та прикладна література. Так, зізнаюся, ці напрями доволі широкі: це дає нам поле для маневру. Але і дозволяє відсіювати певну категорію літератури: до прикладу, на даний момент ми не видаватимемо жіночий любовний роман – не наш профіль.  

З одного боку, робота з українськими авторами – велика відповідальність: може трапитись так, що ви не відкриєте світу нового генія, пропустивши цікавий задум чи ідею. З іншого – коли редактор плідно попрацює з автором, коли вибудуються всі сюжетні лінії та сформуються головні ідеї, в результаті може бути книга, якою пишатимуться як саме видавництво, так і ціла країна: правами на дану книгу можуть зацікавитися навіть закордонні видавництва.

Магія народження книги

Це – той самий дивовижний процес народження автора і книги для суспільства. Взаємодія автора й редактора – це дуже складний та енергоємний творчий процес. Проте, він того вартий. Коли на ваших очах народжується книга, особливий стиль у автора і він чи вона отримують своє ім'я – це справжня магія. Це такий собі особливий вид творчої синергії, коли автор і видавництво (ще в цьому тандемі може бути ілюстратор) знаходять одне одного і народжується книга.

Ми в Vivat знаємо про це з власного незабутнього досвіду, адже саме наше видавництво відкрило таких авторів як Анастасію Нікуліну, Наталію Матолінець та Юлію Илюху.

Загалом, робота з автором може тривати від півроку (а якщо ми говоримо і про видавництво дитячої літератури – то з ілюстратором також). Зазвичай все відбувається так: видавництво редагує книгу – показує автору. А він може і не затвердити наші правки, тож далі часто починається перемовний процес с редакторами: коли потрібно узгодити завершеність всіх сюжетних ліній, чіткість образів та ідей. Це творча робота, в якій крайнє важливо слухати, відчувати і розуміти одне одного.  До прикладу, коли ми працювали з блогером Gorky Look, то обговорювали, наскільки точно вдалося донести думки, де доречний (а де – ні) сарказм, наскільки виправданий суржик чи ненормативна лексика: насправді, тем та аспектів для комунікації та обговорення – безліч.

В усьому світі цінується унікальність та патентоздатність – як в мистецтві і музиці, так і в літературі. Тому коли видавництво створює щось унікальне, чого ще не було в світі, в цьому – вищий пілотаж та особлива місія його існування. Саме заради таких моментів я так довго працюю в видавництві. До того ж, в книзі є великий плюс: це – продукт з великим життєвим циклом. І це плюс як для нас, так і для самого автора: його творіння може пережити його самого та навіть видавництво. Відкривати світові нових українських авторів – головна мета, заради якої існують видавництва. Принаймні, ми у Vivat вважаємо так.

На превеликий жаль, в нашій країні  недостатньо великий читацький попит, щоби видавництва могли кинути всі сили на пошук та розвиток українських авторів. Та ми готові зробити все можливе (у галузі PR, редактори, продажах) для пошуку нових та талановитих українських письменників. Це титанічна робота. Та я вважаю, що вона завжди окупиться. Впевнена, що багато українських книжок можуть стати бестселерами. В цьому ми в Vivat вбачаємо нашу особливу місію.