Как помочь разгрузить дороги в Киеве: за какие проекты проголосовать на Общественном бюджете

Владислав Самойленко

На сайті міста Громадський бюджет Київ кожен киянин може до 15 вересня обрати 5 проєктів, які в разі перемоги мають реалізуватись в 2021 році та змінити середовище в Києві. В цьому конкурсі проєктів команда "Urban crew" просить і вас підтримати голосом ініціативи, які допоможуть зробити Київ більш комфортним та безпечним. Зараз розкажемо, як.

Облаштування антикишень на пішохідних переходах

Для чого це?

У разі влаштування антикишень звільняється простір від авто, які порушили ПДР і запаркували перехід; водії та пішоходи завчасно бачитимуть одне одного, що знижує ймовірність ДТП, а пішоходам знадобиться менше часу подолати перехід.

Важливо — одними із найчастіших порушень є саме зупинка автівок на пішохідному переході.

Які питання задають або відповіді критиці

1. Антикишеня зроблять затори на вулицях! Надуманий "аргумент", адже більшість заторів якраз утворює надмірна кількість авто на дорогах, часом до причин можна віднести некоректно налаштовану роботу світлофора.

2. Робите "горлишко" вулиць і зменшуєте пропускну здатність авто трафіку. Давайте будемо чесними, на жаль, крайні (і праві, і ліві) смуги ДО/НА/ПІСЛЯ переходів якраз запарковують автомобілі, які самі і обмежують пропускну здатність руху авто, створюють масу незручностей громадському транспорту, велосипедистам, пішоходам

3. Так як на тротуарах паркуються, то і на антикишенях запаркуються.

Тротуари, як і антикишеня краще відокремлювати антипаркувальними стовпчиками, і тоді машини не зможуть запаркувати хідники.

4. Проект для пішоходів — про водіїв ніхто не думає.
Ні, проект вирішує проблеми всіх користувачів дороги: водіям також видно пішоходів, знижується рівень ДТП, травм тощо. Крім того, завдяки великому радіусу самої антикишені, автівки, не порушуючи правил, можуть за нею паркуватись — не заважаючи при цьому іншим користувачам.

5. Вже було реалізовано минулого року 6 локацій — навіщо ще?
По-перше, 6 локацій не вирішують проблем всіх пішохідних переходів міста. По-друге, цьогоріч буде  облаштовано антикишені з новими технічними характеристиками — там, де це доцільно, велостійки, клумби та зливоприймачі.

Голосувати за антикишені тут: https://bit.ly/33zHUgP 

Наземний перехід біля метро Арсенальна

Для чого це?

Українські міста часто почали створювати безбар'єрне середовище для маломобільних груп населення, але досі є чимало місць та перехресть, які згадані люди не можуть самостійно подолати. Мова йде про те, щоб додати світлофорну фазу на світлофорі для пішоходів через вулицю Грушевського навпроти метро Арсенальна. Дублюючий наземний перехід біля станції метро Арсенальна через вулицю Грушевського реально поліпшить зручність для молодих батьків, літніх людей, людей з інвалідністю, травмованих чи людей з візками:

Які питання задають або відповіді критиці

1. Навіщо наземний, якщо поруч є підземний перехід?

Людині завжди буде зручніше ходити по рівному без зайвих підйомів і спусків 30-50 сходинок.

Дехто з нині молодих і здорових дописувачів стверджує, що значно швидше переходити дорогу підземним переходом, замість очікування "зеленого" на світлофорі. Але як показує практика — по часу це теж не "економія"

Вкотре нагадуємо, що молодість не вічна, і усі з часом оцінимо, як місто попіклувалось про зручність і скільки часу займатиме подолання 1 переходу

2. Наскільки безпечно роботи наземний перехід?

Саме завдяки світлофорному регулюванню і появі наземних переходів вдалось знизити аварійність на деяких вулицях. Позитивно на безпеку ситуації на вулицях вже повпливали поява наземних переходів через Хрещатик, на Бессарабці, через Вали/Костянівську, на Пушкінській біля м. Театральна. Про це можна стверджувати не на підставі суб'єктивних оцінок, а завдяки статистиці Національної поліції і аналізу даних з місць ДТП, які показують, що ті вулиці, де лише або більшість підземних переходів, водії системно порушують головну причину ДТП — дозволену швидкість, і як наслідок на таких вулицях вища аварійність та смертність.

Уже є десятки відео, які показують, що самостійно людина на візку не може спуститись і піднятись, або має ризики для свого життя

Схожа ситуація з молодими матусями і взагалі батьками, які страждають від спусків/підйомів.

Крім того, підземні переходи вже не раз ставали місцем, куди на шалених швидкостях потрапляли авто, а людям, які були в підземці, зменшується простір для маневрів по своєму порятунку.

Під час опадів, особливо зимових — підземні переходи є якраз пасткою і небезпекою, де постійно подають та травмуються люди на сходинках.

3. Це може суттєво погіршити транспортну ситуацію і проїзд авто?

На це питання дають відповідь фахівці з моделювання, і ви можете наглядно подивитись відповідь: 

Спойлер — ні, тому що у випадку, якщо світлофор нормально налаштований і водії самі не запарковують крайні смуги, то суттєвих затримок не буде.

4. Хіба можна робити наземні переходи над підземними?

Чимало людей просто не задумувались над цим, але ми десятиліттями жили і мали наземні переходи поруч з підземними. Наприклад лише поруч з станціями метро можна перелічити: Виставковий центр, Васильківська, Голосіївська, Олімпійська, скоро Льва Толстого, скоро Майдан, Поштова площа, Контрактова площа, Почайна, Мінська, Театральна, скоро Універистет, скоро Арсенальна, Палац Спорту тощо. Моїм "улюбленим" прикладом бездумного марнотратства останніх років був капітальний ремонт підземного переходу навпроти входу до Південного залізничного вокзалу Києва за 5,6 млн грн, в той час, як над ним є наземний перехід, а зовсім поруч (менше 200 м) ще 2 наземних переходи.

Голосувати за наземний перехід на Арсенальній тут: https://bit.ly/3aEsQ2N 

Розклад руху громадського транспорту

Для чого це?

Міста повинні публікувати реальний розклад руху транспорту на зупинках громадського транспорту, щоб користувачі могли планувати свої поїздки. Активісти пропонують почати впроваджувати вимогу в життя на зупинках Києва: 

Які питання задають або відповіді критиці

1. Навіщо друковані розклади, якщо можна поставити електронні табло? 

Перш за все потрібно розуміти, для чого служать розклади і для чого електронні табло, а потім додатково порівняти вартість першого та другого.

Отже розклади — це фіксоване відображення коли і який вид громадського транспорту прибуває на конкретну зупинку постійно, з мінімальною або відсутньою похибкою.

Електронні табло — це пристрій, який зчитує з GPS трекерів показує час прибуття на зупинку транспорту, що НАБЛИЖАЄТЬСЯ. Тобто в який час через 15-30 хв, або пізно ввечері чи рано вранці ви так і не дізнаєтесь, для цього має бути фіксований публічний розклад.

Вартість друкованого розкладу в футлярі коштує — 810 грн, вартість електронного табло — від 50 тис грн. Множте хоча б на 50-100 зупинок і ви отримуєте божевільний перепад сум, не на користь не дуже ефективних електронних табло.

Деякі міста в центральних частинах міста дозволяють собі розміщувати поруч з друкованим розкладом додатково і електронні табло

На фото ліворуч зупинка в Берліні, праворуч Местре — поруч з Венецією

2. Графіки не будуть дотримуватись, це марна трата коштів.

Нікому з нас не подобається існуючий стан роботи громадського транспорту, але для того, щоб почати зміни, треба зрозуміти цілі. Наша мета — робити громадський транспорт пріоритезованим та прогнозованим, щоб людина могла бачити переваги і вчасно пересуватись, таким чином це стане альтернативою приватному перевезенню в місті.

По суті — для того, щоб громадський транспорт не стояв у заторах, або це були мінімальні втрати, увесь цивілізований світ пріоритезує смуги громадського транспорту (і не лише розміткою, а навпаки різними делініаторами, щоб у цих смугах рухався лише ГТ, без зальотних водіїв). Крім того, має бути поліпшена робота диспетчера, який би змушував водія рухатись згідно розкладу.

Чимало міст і країн мали подібні до наших проблем, але вони застосували "відомий рецепт" з відокремленими смугами і налагодили роботу транспортної системи. Більше того, згідно нормативів Київпастранс має зобов'язання робити на зупинках не таблички з інтервалами, а якраз графіки руху. Тому чим швидше ми всі разом змусимо Київпастранс виконувати нормативні вимоги, і взагалі думати про пасажирів, розвивати ГТ, тим швидше отримаємо якісний і прогнозований сервіс. 

3. А як же країна у смартфоні? Ера діджиталізації? 21 століття, а ви за папірці…

Справа в тому, що не усі пасажири громадського транспорту мають навіть смартфони, щоб потенційно шукати розклад на сайті Київпастранс чи на ізівей. Більшість людей навіть і не знає, що десь є у відкритому доступі розклад. Іноземці, які і так в культурному шоці від дефіциту навігації в місті, точно не знають і не знайдуть суперзручний сайт пастранс, у якого англомовна версія не показує англійською зупинки і розклад, а про наявність wi-fi, щоб знайти інет вже промовчимо.

Тому варто раціонально оцінювати можливості і свій розвиток. Якщо більшість міст Європи не цураються навіть на нових вулицях і нових зупинках ставити друкований розклад, значить вони щось таки порахували і продумали зручність для своїх жителів чи іноземців.

Голосувати за розклади на зупинках тут:  https://bit.ly/2FDRGEK 

Велопарковка/майстерня в підземному переході на Хрещатику

Пропозиція зробити в підземному переході на Хрещатику водосховище та веломайстерню.

Навіщо це?

Прецедент для України — вперше наповнити підземний перехід чимось більш «здоровим» ніж торгівля — облаштувати в підземному переході на Хрещатику закриті і відкриті велопарковки, майстерню і зарядки для самокатів.

Які питання задають або відповіді критиці

1. Чи не покрадуть і там велосипеди чи самокати?

Пропонується облаштувати велобокси — закритого типу камери зберігання велосипедів чи самокатів. А також хто не надовго — відкриті П-подібні велостійки.

Більше того, перехід поки закритий, але в ньому передбачені камери спостереження. Якщо хтось бажає відстежити якуйсь часовий період, він може це зробити після запиту в Київсмартсіті.

2. Чому така вартість висока?

Велику частину бюджету тягне програмування, завдяки якому люди можуть користуватись велобоксами. Решта коштує небагато

3. Пропонуєте за кошти бюджету відкрити майстерню? А кому саме відкриваємо бізнес?) Хто майбутній щасливчик?

За умовами громадського бюджету об'єкти в разі перемоги мають бути безкоштовними і загальнодоступними. Додатковий момент — усі закупівлі будуть проходити через Prozorro і кожен бажаючий може взяти участь.

Голосувати за підземне велосховище тут: https://bit.ly/2EmzwGE 

У вас ще є декілька днів підтримати корисні ініціативи для Києва.
Якщо ж у вас виникли питання, критика — пишіть у коментарях. Ми все бачимо, аналізуємо і конструктивно намагаємось пояснити 🙂

↓Читайте также

Почему в украинских городах трудно припарковать автомобиль: опыт Киева

Как победить пробки на дорогах? Опыт зарубежных столиц