Кандидат с человеческим лицом: правда или имидж? Анализ коммуникации
Выводы по поведению Владимира Зеленского во время интервью "РБК-Украина" накануне дня голосования (укр.).
Фото rbc.ua
Секрет популярності Володимира Зеленського – у близькості його образу до людей. В ньому бачать того, кому можна довіряти, не дивлячись на об'єктивні факти відсутності політичного досвіду та чіткої стратегії розбудови України. Але можлива посада президента безперечно дистанціює його від українців, він вже буде по іншу сторону барикади. Поки що Зе-кандидат декларує, що і у президентському кріслі залишиться людиною. Цікавим є питання, чи образ Зеленського є штучно створеним, чи він дійсно «свій хлопець». Відповідь на це питання можна знайти у його публічних виступах.
Привертає увагу те, як Зеленський почуває себе в компанії журналістів. Він доволі комфортно вмостився на кріслі навпроти журналістів, його стиль одягу – неформальний, повсякденний. На цьому тлі самі журналісти більше виглядають як ортодоксальні політики, ніж сам Зеленський. Його емоційний стан, міміка обличчя під час інтерв'ю дещо змінюється: він може щиро посміхнутися та пожартувати, але, здебільшого, намагається бути серйозним, сконцентрованим. Слід відзначити, що віджартовується Володимир Зеленський на питання журналістів набагато менше, ніж це було місяць-два тому. Власне, це сталося лише раз. Складається враження, що сам Зеленський розуміє, що країні вже не до жартів, і від нього суспільство очікує конкретних відповідей на питання.
Зе-кандидат намагається демонструвати суспільству те, що він усвідомлює відповідальність, яка може бути покладена на нього у разі перемоги на президентських виборах. Можна сказати, що він не знає відповіді на деякі конкретні запитання щодо того, як він змусить голосувати парламент за той чи інший законопроект, але намагається продемонструвати своє серйозне ставлення до цього. По факту, це все, що наразі може обіцяти Зеленський: «я не знаю, як це буде реалізовано, але буду прикладати зусилля для цього». Щоб дані меседжі звучали переконливіше, він приводить у приклад те, що він та його команда змогли простимулювати молодь прийти на вибори. Здається, він сам себе підбадьорює цим фактом.
Можна сказати напевно, що Володимир Зеленський все ще слабко орієнтується на фактажі політичних процесів та законів. Коли журналісти оперують фактажем, то Володимир Зеленський почувається некомфортно, намагається не сказати зайвого чи такого, що б могло продемонструвати його «некомпетентність». Більше того, на деякі конкретні факти від журналістів Зеленський реагує із подивом. Виникає асоціація зі студентом, який на іспиті забув чітку відповідь, але намагається продемонструвати викладачу власне розуміння питання.
Сам Володимир Зеленський не зачіпає гострих тем, у всіх питаннях намагається знайти певну золоту середину. У своїх відповідях щодо мовного питання, декомунізації, заборони російських соціальних мереж не дає полярних оціночних суджень. Його відповіді – це розмірковування вголос, які скидаються на відповідь умовного середньостатистичного українця. Мовляв, у цих питаннях є декілька сторін: державницька та людська. Саме це, мабуть, і підкуповує його виборця.
«Людський» погляд Володимир Зеленський демонструє на питання щодо його можливого майбутнього президентства. Про президентські кортежі, резиденції, літаки тощо Володимир Зеленський говорить словами свого віртуального героя Василя Голобородька. Його відповіді та міміка демонструють нерозуміння того, навіщо всі ці «зайві», з його точки зору, речі. Саме у цьому аспекті Володимир Зеленський схожий на Голобородька.
Зеленський у багатьох відповідях заявляє, що буде спиратися на народ, його думку. Його відповіді подекуди виглядають щиро, але наївно, коли журналісти підводять його до того, що народна любов не вічна. «Чого мене будуть ненавидіти (українці, — авт.)? Люди ж будуть бачити, що я роблю», — дивується Володимир Зеленський і начебто не вірить у те, що його можуть потенційно негативно сприймати серед народу, як це було із його попередниками.
У підсумку можна сказати, що Зеленський зміг продати виборцю образ, який максимально близький із його власною натурою. Молодий, амбітний, проривний, нехай навіть недосвідчений та «некомпетентний». Володимир Зеленський своїм комунікаційним стилем намагається демонструвати, що нехай він особисто не знає конкретних механізмів досягнення поставленої мети, але він зробить все, щоб її досягти. Фактично, він намагається демонструвати наявність політичної волі до змін у країні. Тому дозволю собі погодитися із експертизою Анатолія Гриценка, який казав, що Зеленський не готовий до президентства, але усвідомлює відповідальність за такий крок.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
