fbpx
Сегодня
Колонка 16:25 02 Авг 2022

Влияние войны на окружающую среду

Говорити про вплив війни на екологію — важко. Це занадто складна система, в якій неможливі точні цифри й розрахунки, особливо під час активних воєнних дій. Але це необхідно знати й обговорювати. Як мінімум тому, що це черговий спосіб тиску на міжнародну спільноту, яка вже починає менше цікавитися війною в Україні та забуває, що вона ближче, ніж здається. В цьому тексті зібраний максимально спрощений та зведений до п'яти основних пунктів матеріал.

  • CO2

Підняття глобальної середньої температури на 1.5-2 градуси матиме невідворотні наслідки для всього світу. Серед них — екстремальні погодні явища, повне вимирання коралових рифів і затоплення міст внаслідок танення льодовиків. І глобально найбільшим рушієм кліматичної кризи є накопичення в атмосфері двоокису вуглецю, який заважає Землі охолоджуватися, створюючи так званий парниковий ефект. 

Метою Паризької угоди було стримання цього процесу і зобов'язання країн докладати зусилля, аби зменшити свої викиди парникових газів. Ще до війни ця угода була не надто вшанована підписантами, і всі прогнози моделювали нам стрімке наближення до потепління на понад 2 градуси до 2100 року. Але ці прогнози точно не враховували тої кількості CO2, яку наразі продукує найбільша з часів другої світової війна. 

У 2019 році військові викиди ЄС приблизно дорівнювали викидам від 14 мільйонів автомобілів. Це десь в півтора раза більше, ніж машин в Україні в мирний час. Тільки от союз ні з ким не воював — це викиди, пов'язані з утриманням військ і техніки, яка не надто активно рухається і ні в кого не стріляє.  

Військовий транспорт працює завдяки горінню старого доброго палива. Конвої танків і БТРів, генератори, військові кораблі та винищувачі — все це потребує значно більшої кількості пального, аніж цивільні засоби пересування. 

Середні витрати палива фури становлять десь 20-40 літрів на 100 кілометрів пробігу. В той час як витрати БТР сягають 130 літрів, а деяких танків — і всіх 500 літрів. І в нинішній війні беруть участь тисячі таких машин — на додаток до літаків з озброєнням і автомобілів, які перевозять мільйони переселенців і тонни гуманітарної допомоги. 

Нарешті, активне використання військової техніки — запуски ракет і винищувачів, бомбардування та обстріли, постійні вибухи та пожежі — все це продукує колосальні викиди CO2 в атмосферу, які звідти вже не дістати ані переходом на веганство, ані відмовою від пластикових соломинок. 

Війна в Іраку з 2003 до 2011 роки, ймовірно, продукувала до 600 мільйонів тонн діоксиду вуглецю — це як річні викиди CO2 Франції та Іспанії разом. Їх можна екстраполювати на Україну через однакову тривалість конфлікту. Але масштаби вторгнення з 24 лютого настільки безпрецедентні, що поки навіть приблизних цифр назвати неможливо. 

Та можна сказати одне: кожен день, не присвячений активній декарбонізації атмосфери, наближає та посилює глобальну кліматичну кризу. Цьому не було присвячено достатньо ресурсів і раніше, попри попередження експертів та вже відчутні наслідки для окремих спільнот. Але зараз в найбільшій країні Європи триває наймасштабніший військовий конфлікт в сучасній історії. І поки він не завершиться — весь світ спринтуватиме до кліматичної катастрофи. Тож це вочевидь не тільки наша війна. 

  • Атмосферне забруднення

вплив війни на екологію

Очевидно, результат вибуху чи пожежі — це не просто CO2 + Н2О як в шкільному підручнику. Кількість атмосферних забрудників залежить від того, що саме вибухає і як довго горить. 

Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук, зокрема чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), закис азоту (N2O), формальдегід (CH2О), пари ціанистої кислоти (HCN), а також велика кількість токсичної органіки. При вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу, де мігрують світом і спричиняють подальші кислотні дощі. 

Звісно, метою ракет і снарядів є не просто детонація, а знищення ворожої техніки чи об'єктів. Наприклад, наші гості полюбляють поцілити в екологічно небезпечні інфраструктурні об'єкти. Лише за перший місяць війни було зафіксовано атаки українських тепло- та гідроелектростанцій, руйнування газопроводів, обстріли водоочисних споруд, хімічних заводів і складів.  

Оперативний штаб при Держекоінспекції нараховує вже більше ніж двадцять обстрілів нафтобаз у доступних для аналізу регіонах Україні. Згідно з екологами, під час однієї пожежі на нафтобазі виділяється приблизно стільки ж атмосферного забруднення, скільки виробляє весь транспорт Києва за місяць. Серед забрудників: вуглеводні, діоксид азоту, сірчистий ангідрит, сірководень, формальдегід і сажа. Коротко кажучи, рецепт надійного онкокотейлю.  

  • Грунти та підземні води

вплив війни на екологію

В природі все пов'язано і перебуває в постійному колообігу, тож забруднення атмосфери — це водночас забруднення вод і грунтів. Але останні страждають особливим чином під час військових конфліктів. 

Будівництво військових баз і використання важкого транспорту пошкоджують ґрунти та знищують рослинний покрив. Кожна детонація снаряда чи ракети — це не лише випуск, хімічного коктейлю в середовище, а й цілковите знищення всіх тварин, рослин і мікроорганізмів у радіусі ураження. Понівечені території можуть не тільки не відновитися після завершення конфлікту, а й стати джерелом забруднення прилеглих територій і поширення інвазивних видів. Скажімо, борщівника Сосновського, який щоліта продукує купу страшилок і стрьомних фотографій. 

Ми також вже встигли надивитися на розмаїття кольорових вибухів з витоком азоту чи аміаку. Звісно, держава робить акцент на тому, як захиститися від отруєння. Але надмірний витік цих речовин має й більш далекоглядні наслідки: знищує рослини, вбиває водне життя та забруднює питтєву воду. 

Нарешті, не всі снаряди розриваються. І понад 80 тисяч квадратних кілометрів України навмисне заміновано протипіхотними та протитанковими засобами. Це становить величезну загрозу не лише для людей, а й для флори та фауни через можливі вибухи протягом років після завершення конфлікту.  Для контексту: на кожний день бойових дій припадає приблизно місяць розмінування, тож попереду у нас десятиліття не надто спокійного життя.

До того ж залишені вибухові боєприпаси, окрім свинцю, урану та стибію, містять купу невимовних токсичних елементів, які швидко потрапляють в природній колообіг. Тисячі танків і бронемашин забруднюють землю паливно-мастильними матеріалами, а спалені продовжують завдавати шкоду вже як металобрухт. Це — канцерогенне сміття, яке отруює важкими металами повітря, грунти та воду

Ми й раніше посідали 125 місце у світі за якістю прісної води, і війна не зробить ситуацію кращою. Тож тим, хто повернувся з Європи, доведеться назавжди забути про мрії пити водичку з-під крану в Україні.  

  • Біорізноманіття

вплив війни на екологію

Згідно з інформацією від Міністерства охорони довкілля, 20% всіх природоохоронних територій України уражено війною. Майже мільйон гектарів заповідних площ потерпають від конфлікту, а 812 заповідників перебувають у небезпеці. Очевидно, виміряти повний масштаб руйнувань наразі неможливо, але деякі наслідки вже відомі. 

Наприклад, на території України знаходяться заповідники Смарагдової мережі, де живе чимало тварин під загрозою вимирання. Зараз у них мав би бути сезон розмноження, але все їхнє українське середовище перетворилося на зону бойових дій. Зокрема у цієї симпатичної степової перегузні. Чи у кучерявого пелікана, який гніздиться в природному парку Меотида поблизу Маріуполя.

У зоні активних боїв також знаходяться водно-болотні угіддя України, захищені Міжнародною Рамсарською конвенцією. Вони є найбільш вразливою екосистемою у світі, і він них залежить існування переважної частини тварин, що знаходяться під загрозою вимирання. А найвагоміша для нас функція водно-болотних угідь — це запобігання повеням.

Нарешті, експедиції та визначення стану морів наразі неможливі. Але й без цього зрозуміло, шо ситуація в акваторії Чорного та Азовського морів критична. Внаслідок великої кількості робочих і затоплених військових кораблів, а також замінувань, вибухів і виливу токсичних речовин, якість води суттєво впала. Цього року дельфінів масово викинуло на узбережжя України, Болгарії, Румунії та Туреччини — і однією з можливих причин є вплив на них корабельних радіочастот. Ба більше, існує загроза повного вимирання Азовського моря через тривалі обстріли і пошкодження споруд заводу Азовсталь. 

  • Екоцид

Не дарма навколишнє середовище називають "мовчазною жертвою конфліктів". Але аналітики вже характеризують нинішній конфлікт поняттям "екоцид". Це означає навмисне руйнування довкілля, яке може спричинити екологічну катастрофу — фактично, використання природи в якості зброї.

Подібні дії під час військового конфлікту заборонені. Але від початку повномасштабного вторгнення, було зафіксовано чимало дій російських військ, які відповідають визначенню екоцид. Від захоплення АЕС та спалення лісів поблизу Чорнобиля, до підриву нафтобаз і сховища аміаку після невдалого штурму Сум. 

Може здатися, що говорити про екологію під час активних бойових дій, коли щодня вмирають сотні людей — невчасно. Але екологи, експерти з міжнародного права та я особисто з цим не згодні. 

Ведення екологічної війни — це намагання знищити майбутнє людей і здатність країни відновитися. Відсутність чистої води та забруднення грунтів унеможливлює вирощування сільськогосподарських культур і економічне відновлення держави. Токсичні речовини провокують хвороби у цілих поколінь, а викиди парникових газів прискорюють кліматичну кризу та ставлять під загрозу людей всього світу, не тільки України.

Деякі експерти припускають, що руйнування довкілля в Україні може стати поштовхом до широких правових змін. Так само як Конвенція про геноцид народилася з Голокосту, Конвенція про екоцид потенційно може народитися на основі міжнародно-правового обліку того, що сталося в Україні.

Саме тому про ці злочинні дії необхідно не лише повідомляти у відповідні органи, а й кричати на весь світ. Так у нас буде шанс якомога швидше це зупинити, а потім покарати всіх відповідальних. Тож не опускаймо руки, а діяти. 

Наразі збір інформації про екологічні злочини здійснюється на платформі SaveEcoBot. Завдяки йому можна конфіденційно повідомити про них Оперативний штаб Міндовкілля для подальшого формування позовів до Міжнародного суду ООН і відшкодування збитків країною-агресором. Внизу будуть посилання на нього, а також на корисні джерела та коментарі екологів, якими можна поділитися в соцмережах і медіа. Нумо розголошувати ситуацію на весь світ, бо саме так ми підтримуємо увагу до України та нашої боротьби. 

8983

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: