Если начнется война: подробная инструкция
Несмотря на то, что российская агрессия длится 8 лет и периодически происходят обострения и спады острых фаз, зима 2022 года по уровню напряжения возвращает нас в состояние 2014-15 или конца 2018 с инцидентом в Керченском проливе и впервые введенным военным положением в Украине. Напоминания о тревожных рюкзаках, поиске бомбоубежищ и защите от обстрелов несистематично блуждают по просторам интернета. Попробую систематизировать различные потоки и рекомендации на случай чрезвычайной ситуации, или же когда у северного соседа напрочь крыша поедет (укр.)
Спершу кілька важливих пунктів:
- Ніхто в Україні не знає, чи справді буде велика повномасштабна війна, і не здатен відвернути ті рішення, що може прийняти керівництво РФ. Інтуїції і логіки навряд чи тут спрацюють.
- Нагнітання паніки, страху та сіяння хаосу серед нас — це задача мінімум від противника, що б він ще не придумав робити далі. Тому вкрай важливо зберігати мудрість, проявляти холодний розум, залишатись спокійними, наскільки дозволяє ваша підготовка та впевненість. Здається, ще жодна проблема у світі не була вирішена панікою.
- Підбірки рекомендацій були вже різні, як і будуть ще подібні. Що не заважає вам порефлексувати і підготуватись згідно цих пропозицій та, можливо, врахувати свої ж побажання/особливості.
- Безперспективно просити "бути спокійними, не панікувати", адже кожен відчуває страх, переживання, і це нормально. Але варто провести самостійну мисленнєву роботу та беземоційно поговорити з близькими людьми — це наша потреба незалежно від того, що буде чи не буде відбуватись у наступні місяці/роки.
Сценаріїв дій для громадян, у разі наступу росіян, не так вже й багато:
- Евакуація з великих населених пунктів.
- Залишитись у своєму житлі.
- Евакуація за кордон, якщо ви іноземний громадянин/ка, працівник/ця міжнародних/іноземних організацій, представник/ця дипломатичних місій тощо.
Будь-яке з цих рішень має бути осмисленим і прийнятим Вами самостійно.
Спробуємо детальніше розібратись, що робити в кожній з цих ситуації.
1. Евакуація з великих населених пунктів
У випадку початку будь-яких військових дій противника у вашій області (якщо до такого дійде), з високою долею ймовірності мобільний та інтернет зв'язок "покладуть". Можливі проблеми з електромережами. Велика кількість авто, що прямуватимуть на виїзд з міст створюватимуть значні затори (через ймовірно непрацюючі світлофори).
Варто розуміти, як за таких умов максимально швидко забрати близьких, свій вже зібраний "тривожний рюкзак", і на власному (або друзів/родичів) транспорті опинитись за межами міст. Додаватиме складності той факт, що зібрати рідних/близьких потрібно буде без телефонного зв'язку. Тому кожен, з ким Ви завчасно проговорили і домовились про спільну евакуацію, має всіма можливими способами дістатись будинку проживання або точки виїзду (якщо Ваш співмешканець/співмешканка 100% зможе забрати Ваш тривожний рюкзак з собою). Інакше доведеться розділитись і вибиратись самостійно.
Щодо тривожних рюкзаків, то наведу приклад світлину з описом, який оприлюднив Інститут масової інформації.
Більшість з нас не медійники, але поради на світлині достатньо коректні. Більшість рекомендацій обертаються навколо:
- Документи: персональні та на власність, готівка. Усе належним чином упаковане та збережене в електронному вигляді.
- Персональна аптечка, а також не завадять кровоспинні засоби (вмієте ним користуватись — чудово, як ні, то поруч можуть бути люди, які пройшли тренінги і готові будуть допомогти Вам чи стороннім людям).
- Дощовик, зручне взуття, одяг, краще фліс та термо. У такі моменти краще не тинятись в мілітарі у відкритому просторі, адже невідомо, хто і як може вас оцінити, навіть якщо ви маєте відразу до зброї і не планували брати участь у захисті країни.
- Туристичний посуд, їжа легка (сублімована, як варіант), вода, ніж, мультитул, сірники, зарядні пристрої навігаційні карти, ліхтарі.
До речі, в умовах автомобільних заторів, не відкидайте можливість оперативного переміщення по місту на велосипедах чи інших засобах мікромобільності, якщо маєте таку можливість. Швидкість руху пішохода чи велосипедиста може бути вищою під час транспортного колапсу.
Якщо завчасно було прийнято рішення про евакуацію або принаймні вивезення близьких, то наступне важливе питання: куди ж їхати?
В село до бабусі/дідуся/родичів або на дачі, якщо такі варіанти у Вас є. Якщо їдете в чужу сім'ю, навіть якщо це родичі, важливо розуміти, чи можуть фізично вас прийняти. Бажано це також проговорити.
Тобто задача полягає в тому, щоб якомога швидше потрапити в безпечні місця, віддалені від великих міст, військових частин, стратегічних об'єктів: вокзали, аеропорти, мости, підприємства військових або дотичних до забезпечення життєдіяльності країни, об'єкти хімічної та металургійної промисловості, тощо.
Подбайте, щоб палива в баку було достатньо, щоб доїхати до пункту призначення. Ставити експерименти на кшталт "на скількох краплях я зможу проїхати ще х-кілометрів" буде не геройством, а тупістю, яку ніхто не оцінить. Якщо додатково вийде завчасно заповнити каністру чи іншу тару обсягом понад 5 л, це буде вашою перевагою, адже що відбуватиметься на АЗС — це досить непередбачувано.
Для евакуації домашніх улюбленців ви як власник/власниця маєте попіклуватися про клітку для перенесення та необхідний запас корму.
Якщо відбулася екстрена евакуація і все пішло не так, як планувалось/проговорювалось з близькими, або як у певної (і можливо, чималої) частини українців — взагалі без планування, варто хоча б залишити письмові записки для співмешканців або рідним/друзям.
Щодо комунікації без телефонного чи інтернет зв'язку (таке якщо буде, то на обмежений час) можна спробувати використовувати мітки біля будинків, кольорові речі на балконі/вікні, якщо Ви з близькими про це проговорили, для розуміння що той чи інший колір чи знак означає.
2. Залишаєтеся в місті
Мотивацій для цього може бути достатньо: догляд за хворими, старими людьми, немає варіантів з родичами/дачами, немає можливості (транспортних засобів) доїхати до тих місць, які знаходяться в іншому кінці країни, бажання партизанити тощо.
У такому випадку ви точно маєте знати, де є підготовлені бомбосховища на випадок відповідних ситуацій. Поцікавтесь, чи відповідні приміщення не захламлені, орендар (якщо це підвал в оренді) попереджений і бодай мінімально подбав, що до них можуть раптово прибігти люди. Періодично органи місцевого самоврядування наносять вказівники, навігацію про сховища (позначки "Укриття") та розповсюджують інформацію онлайн. У разі, якщо на певних будинках чи інформаційних стендах відсутня мапа або опис, де знаходяться такі об'єкти, проявіть ініціативу – самостійно підготуйте схеми та/або тексти та розмістіть їх в загальнодоступних місцях.
Для киян продублюю посилання на мапу від КМДА. В інших містах також достатньо легко таке знайти в пошуковику.
Рекомендую в січні-лютому писати запити на органи місцевого самоврядування для уточнення та повідомлень, в якому стані ті чи інші сховища, а також нагадування орендарям про зобов'язання допускати людей у разі такої необхідності.
Раптом Ви міркували про дозвіл на придбання, зберігання і носіння гладкоствольної зброї з метою самооборони, захисту близьких та своєї власності, відповідно до законодавства, то легальний спосіб отримання такого права з подальшим придбанням дозволеного типу захисної зброї описаний тут.
З обов'язкового у Вас вдома мають бути набраний бутель води та набір медикаментів, а також запас їжі: круп, макаронів, овочів, консервації. Уточню, мається на увазі, що достатньо кількох пачок/кілограмів переліченого, а не скуплений річний запас солі, цукру, гречки тощо. Наявність туристичного нагрівача (прімусу) з газовими балонами — підстраховка на випадок відсутності електропостачання для можливості готувати їжу будь-де: в походах, вдома, на природі.
Вікна мають бути заклеєні скотчем або завішені шторами, тканинами з метою зменшення розлітання скла, щоб менше когось поранило у випадку ударної хвилі. В періоди загострень у безпосередній близькості до ваших помешкань — перебування біля вікон небезпечне.
Якщо хтось із небажаних гостей спробує потрапити до вашого житла: мародери чи окупант (варіантів небагато) варто захищати свою приватну власність. Якщо ж ви впевнені у неможливості потрапити до вашого помешкання, то краще беззвучно пересидіти, бажано у віддаленій або ванній кімнаті.
Якщо ви знаходитеся в населеному пункті, все ж важливо розуміти, хто ще залишився з сусідів, знайомих на вашій вулиці або у вашому районі. Якщо поруч не відбуваються військові дії, з максимальною обережністю, але потрібно виходити на вулицю і проходити певні маршрути для розуміння, які з аптек, екстрених служб, магазинів тощо продовжують роботу, і в який час. У разі контактування з територіальною обороною (ТрО), військовими чи правоохоронцями дізнаватись важливу інформацію та яким чином можна отримувати допомогу. Тобто продовжувати контактувати з зовнішнім світом, зберігати здоровий глузд.
Важко спрогнозувати "соціальне життя", але запас книг, догляд за своїми домашніми улюбленцями чи вуличними тваринами разом із перевіреним сусідом може стати допоміжним у стресовому середовищі.
Більш рішучі чоловіки чи жінки можуть зважитись і вступити до підрозділів ТрО, ЗСУ чи виконувати інші волонтерські функції. Для цього бажано завчасно пошукати інформацію, поспілкуватись з координатором або знайомими учасниками такого руху.
3. Евакуація за кордон
Це можливо, якщо ви іноземний громадянин/ка, працівник/ця міжнародних/іноземних організацій, представник/ця в дипломатичних місій тощо і вам про це завчасно повідомляли на ваших staff meetings або завчасних safety розсилках.
Варто зазначити, що якщо є достатній час для організованої евакуації, тобто хоча б кілька годин, і затори дозволять дістатись аеропортів, то це може відбутись. Якщо ж усе відбувається досить хаотично, ви не знаходитесь по місцю проживання (куди потенційно міг би прибути спецтранспорт), засоби комунікації не працюють, навколо транспортний колапс, то варто задуматись над попередніми сценаріями. Тобто варто забезпечити евакуацію з міста просто зараз самостійно або прийняти той факт, що ви в ньому залишитесь і, можливо, чекатимете, що після масованого звільнення міста виїжджаючими, ви таки дістанетеся вказаної вами адреси в анкетах і вас все ж заберуть. Це все ж можливо, і як показав досвід Афганістану, українські спецпризначенці виконували надскладні задачі по евакуації іноземних дипломатичних місій з Кабулу, за що отримали відзнаки та повагу західних колег.
Не будьте пасивними, не варто покладати всі свої надії на інших людей, які прийдуть і врятують.
Є ще сценарій №4
Ви завчасно або зараз прийняли рішення і підписали контракт з ЗСУ, ТрО (а не в умовах, коли вже щось трапилося) і будете боронити свою землю, місто від російських загарбників.
У цій колонці не говоримо про те, що робити в цій ситуації, адже такі люди проходять тренування, відпрацьовують різні сценарії дій і знають порядок дій.
Тобто це добровільні формування, в яких тренуються тисячі звичайних жителів міст і будуть з іншими силовими структурами оберігати наші міста у разі такої необхідності.
***
Я, як і будь-хто в Україні, справді не знаю, чи буде щось "дуже небезпечне і повномасштабне". Я просто прийняв той факт, що життя поруч із таким сусідом ніколи не буде комфортним, а подумати про певний порядок дій у разі війни, повені, землетрусу чи іншої халепи я мушу. Так само, як прийняти рішення щодо свого сценарію дій. Чим раніше Ви прорефлексуєте, приймете рішення, проговорите це з близькими, тим краще і спокійніше ви почуватиметеся (повірте, це справді так 😉 ). Принаймні продовжую жити, працювати, посміхатись, але паралельно маю певний алгоритм дій, якщо виникне потреба, буду по ньому діяти.
Кожен з описаних сценаріїв не заперечує підготовку "тривожного рюкзака". Наповнення мого рюкзака вже середині січня мало такий вигляд так, як на фото:
Останні роки та місяці я як цивільний громадянин, зробив те, що міг в цій ситуації:
- Чесно і наполегливо працював, намагаючись бути максимально ефективним.
- Періодично надсилаю кошти в благодійні волонтерські організації, що допомагають війську.
- Пройшов кілька курсів надання допомоги, зупинки кровотеч (що з часом потребує повторення). Що дуже рекомендую і іншим, то ж раджу звернути увагу на тренінги від Червоного хреста, Мотохелп, команди Реаніметро тощо.
- Допомагав плести маскувальні сітки для наших військових. І це можна продовжувати робити далі, адже крім результату у вигляді маскувальних сіток, це будування спільнот з сусідами різних вікових категорій, соціалізації, взаємодія та комунікації.
Хотів би звернути увагу на те, що в тексті часто згадані слова "завчасно", "проговорити/поспілкуватись", максимально зберігати спокій, наскільки це можливо. І це найголовніші слова, які мають залишитись після прочитання таких текстів.