Когда мы шутим, то создаем новую реальность – психолог о юморе во время войны

Андрей Козинчук

военный психолог

Гумор під час війни допомагає втриматися на плаву, коли навколо надто багато негативу. Мозок починає жартувати й трансформувати наше сприйняття, щоб не поплавитися й витягнути ту кількість "чорноти", яка надходить. Такий у нас рефлекс, щоб прийняти та осмислити біль, але не потонути в ньому. 

Коли ми жартуємо, то створюємо нову реальність. Вона може бути повністю абсурдною. Але це потрібно для того, аби зробити якусь альтернативу негативу. Саме в цьому і полягає чорний гумор, як основа психотерапії на війні, або просто гумор – щоб створити таке собі безпечне альтернативне місце, завдяки якому можна вижити. Стати пом'якшувачами тієї інформації, яку ми споживаємо. Далі в матеріалі, чому ми жартуємо, чому чорний гумор буває корисним і в який момент жарти можуть зіграти проти нас?

Чому ми жартуємо?

1) Через жарти – про складні речі

Під час війни стається маса речей, про які дуже важко говорити серйозно, але про них треба говорити. Як вихід: ми говоримо про них з гумором. Для нас це хоча б якийсь шанс, що ми про це говоримо. Наприклад, люди часто для того, щоби поговорити про якісь серйозні речі, вживають алкоголь. Ми часто чуємо, як чоловіки за пивом чи вином можуть говорити про якісь речі чи проблеми. Це знімає певні заборони, дає свободу, можливість щось озвучити. От гумор може бути схожим інструментом. 

Це довели й науковці під час низки досліджень. Сміхотерапію використовують, зокрема, навіть для лікування депресії. Річ у тім, що під час депресії рівень нейромедіаторів у мозку, таких як норадреналін, дофамін і серотонін, знижується. Тож мозку стає "складно контролювати" настрій. Так от сміх здатен понизити рівень так званих "агресивних гормонів" як кортизол чи адреналін і, навпаки, вивільнити серотонін та дофамін. Без таблеток та інших втручань – лише сміхом. Тому сміхотерапію у США та Європі використовують і для підтримки волонтерів, які працюють з різними вразливими групами: від ветеранів до людей, хворих на ВІЛ/СНІД. Це дає можливість зменшити рівень стресу та кількість негативу, яка ллється з надто емоційного середовища.

Коли ми жартуємо, ми говоримо про складне, але одночасно жартуємо, відтак, стає не так ніяково чи сумно.

2) Через жарти – долаємо страх

Це нормально, що людина боїться. Це лише в народній творчості всі без винятку захисники безстрашні й сміливі, а їхні вороги – бридкі й тупуваті. Насправді в реальності це не так. Але жартами ми частково знімаємо свої страхи.

Уявіть, якби солдат тренувався, вчився б стріляти, усвідомлюючи, що противника більше, що він краще озброєний і ти так чи так загинеш. Тоді ці тренування не дали б жодного результату. А от переведення себе в такий стан, що ти переможеш, ти – красавчик, ти все зробиш, навпаки, дозволяє випрацювати хоча б м'язову пам'ять або алгоритм своїх дій на війні.

3) Через жарти – знецінюємо ворога

Ще одна хороша функція гумору – знецінення ворога. Це дуже сильно діє. І ми знецінюємо ворога, коли сміємося над його "вторая армія міра", висміюємо спорядження їхніх солдатів, сухпайки. Вони приходять до нас і думають, що тут будуть усі налякані, а їм бабуся заряджає про насіннячко в кишенях – це деморалізує. Це – дійсно ефективна зброя. Не так давно я коментував один проєкт про аграрні меми – "Аграрний десант". Там автори зібрали на одній платформі дуже багато мемів часів повномасштабної війни на агротематику. Так от більшість з них якраз і виконує функцію деморалізації: трактористи вкрали танк, фермер з Сум "горає поле комплексом Панцирь", та навіть маленькі тракторці виїхали в море відривати крейсер "Москва", який десантувався під воду. 

Зворотна сторона медалі гумору

Вогонь може як зігріти, допомогти зготувати їжу чи виготовити зброю, так і зруйнувати та випалити величезні території. Те саме з гумором. Гумор стає суперсилою тоді, коли ми вміємо ним користуватися як зброєю, не заграємося, маємо від цього зиск і від цього не страждають наші умовні сусіди чи родичі. Не ок:

• Гумором прикриватися від реальності (якщо є потреба серйозно поговорити, то варто це зробити; якщо є потреба визнати неприємну ситуацію, то її потрібно прийняти, а не шукати "пігулки", яка все виправить)
• Через гумор недооцінювати ворога – тоді вже ми стаємо вразливими
• Через гумор переоцінювати себе.

Гумор – це кльово, коли ми ним правильно користуємося. Мені надзвичайно приємно, що зараз по-іншому починає жартувати й молодь. Відчувається їхній заряд і прогрес. Молодь – двигун гуморного прогресу, яка штовхає нас подалі від наших ворогів. А отже, ми на правильному шляху!