Как не стать жертвой аферы во время войны?

Геннадий Карпюк

Поки переважна більшість наших співгромадян зі зброєю в руках захищає країну від ворога, або відновлює економіку, допомагає біженцям, незначна когорта земляків вирішила не відкладати на потім свої кримінальні таланти і в брутальний спосіб наважилася заробляти на війні. Йдеться про шахраїв-аферистів, які, використовуючи нинішню загальну емоційну напругу і ажіотаж на темах виживання та безпеки, модифікували свої колишні злодійські схеми під воєнні реалії, або ж зовсім вигадали справжні лиходійські «новації».

Упродовж цих двох місяців російської агресії накопичилося чимало інформації про різноманітні сценарії «ошуканства на війні» й того, як криміналітет та різні покидьки намагаються заробити на біді сотень тисяч людей. Розглянемо найхарактерніші схеми, як вони відбуваються і який можливий захист проти них існує, як запобігти власному ошуканству.

Кіберошуканство – кримінальний тренд сьогодення

Наразі найбільше активізувалися інтернет-шахраї, тому в рази зросло навантаження на Кіберполіцію, де щодня реєструють десятки злочинів, пов'язаних із веб-аферами та кіберошуканством, що має кілька категорій.

Шахрайський фішінг

Власне, Кіберполіція застерігає, що наразі активізувалися аферисти, які за допомогою фішингу (отримання в довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних) виманюють людські гроші під виглядом надання державних виплат для переселенців. Лиходії розсилають SMS, де вказують про виплату допомоги переселенцям, даючи посилання на ресурс, де нібито можна подати заявку на її отримання. Громадянам пропонують ввести персональні дані і номер банківської картки для зарахування грошей. Надалі кримінальники привласнюють чужі гроші.

Тому, аби уникнути подібних лабетів, кіберполіція радить громадянам:

• отримувати інформацію з приводу виплат з офіційних джерел;
• уважно перевіряти URL-адресу сайту, бо один непомітний символ може означати, що ви потрапили на фішинг-ресурс;
• не переходити за сумнівними посиланнями, не вводити реквізити платіжних карток на підозрілих та незнайомих сайтах;
• якщо фінансову інформацію розголошено, слід негайно блокувати картку, і в разі підозри на таке шахрайство повідомляти кіберполіцію на скриньку: [email protected]

Фейковий збір коштів із «благодійною» метою

Тема не нова – є люди, які роками успішно грають роль волонтерів, або небайдужих, котрі буцімто збирають гроші на коштовні операції дітям, воїнам АТО/ООС, пожертви притулкам тварин чи для погорільців. Війна тепер внесла свої корективи і в актуальні схеми афер, що відбуваються за допомогою кіберінструментів.

Так, на Київщині викрито 27-річну «аборигенку», яка кинула клич у різних групах соцмереж про збір коштів на купівлю протезу для військовослужбовиці ЗСУ. І зазначила, що необхідно зібрати 250 тис. гривень. Звісно, вказала власні банківські реквізити. Вона вигадала щемливу історію, використавши… фото української військовослужбовиці, яка нині проходить службу у складі Місії ООН у ДР Конго й не потребує медичної допомоги. Зрештою, понад 50 громадян пожертвували шахрайці гроші, які вона привласнила.

Фахівці кіберполіції констатують, що найрозповсюдженішими схемами шахрайства в умовах воєнного стану є:

• псевдоблагодійність;
• пропозиції оренди неіснуючого житла для переселенців;
• фейкові пасажирські перевезення і продаж неіснуючих товарів, зокрема військової амуніції;
• шахрайство під виглядом організації переправлення через держкордон чоловіків призовного віку;
• ошуканство під приводом надання інформації щодо безвісно зниклих громадян.

Щоб не потрапити на гачок таких кримінальників, правоохоронці рекомендують:

• перераховувати гроші тільки на рахунки офіційних благодійних фондів, рахунки, вказані на сайті НБУ, або через додаток «Дія». За можливості, надавати перевагу післяплаті за товари й послуги;
• слід відмовитися від ідеї «замовлення документів, що дозволять перетнути кордон чоловікам у віці 18-60 років». Окрім ризику потрапити на гачок шахраїв, замовникам фейкових паперів загрожує кримінальна відповідальність;
• дуже бажано не переходити за посиланнями, що надходять через смс-повідомлення чи месенджери, аби не стати жертвами фішингу;
• краще користуватися офіційними: додатком «Дія», додатками банківських установ, які дозволяють отримати виплати на картки, емітовані ними.
• уникати вводу на сторонніх ресурсах персональних чи банківських даних. Якщо вас просять перерахувати гроші на послуги нотаріусу чи сплатити комісію для отримання державних виплат, ймовірно, це працює аферист.

Гроші за розмінування – це незаконно

Звісно, війна породила і досі небачені унікальні схеми аферизму. От, днями ДСНС повідомила, що в Україні стали відомими окремі випадки, коли деякі зловмисники на деокупованих територіях і районах, що піддавалися обстрілам, під виглядом фахівців-піротехніків пропонують людям за гроші провести обстеження їхніх обійсть на предмет наявності вибухонебезпечних предметів. Офіційно підтверджено такі випадки на Київщині.

Ці шахраї додумалися і до того, аби вигадати «сервіс»… з платного розмінування. Звісно, що після розголосу ДСНС заявила, що вона та її підрозділи не мають жодного стосунку до таких зловмисників. А всі роботи з розмінування її спеціалісти виконують винятково безкоштовно, згідно планів і в порядку черговості. 

Про квартирних «кидал» та фейкових перевізників

Серед топів шахрайських схем наразі є афери, суть яких – в отриманні коштів за надання в оренду неіснуючих квартир. Деяким фігурантам, яких викрили, вдавалося обманути таким чином по кількасот людей. Доволі цінними рекомендаціями, як уникнути подібних ситуацій і загалом нині убезпечитися від фінансових ризиків, поділився днями Нацбанк України.

Зокрема, щоб переселенцям не потрапити на гачок квартирних шахраїв, особливо тих, що просять внести передплату, тут рекомендують перевірити таких «надавачів послуг» кількома способами. Приміром, якщо в місті, де плануєте винаймати житло, є знайомі, попросіть їх перевірити житло за адресою і познайомитися із орендодавцями.

Щодо схем із фейковими евакуаційними перевезеннями, коли хитруни теж просять кинути на рахунок передплату, НБУ радить купувати квитки на потяги чи автобуси лише на офіційних онлайн-ресурсах. А в разі перевезень приватними авто – наполягати на передплаті готівкою в момент відправлення.

Насамкінець поділимося з вами цікавою інструкцією, розробленою «Українською волонтерською службою», в якій йдеться про те, як не потрапити у пастку шахраїв, які видають себе за волонтерів й видурюють у людей кошти.