fbpx
Сегодня
Колонка 19:35 14 Фев 2022

"Форменное" безобразие преодолено. Куда обращаться пострадавшим от домашнего насилия

English version here

Правозахисники, за сприяння урядової уповноваженої з питань ґендерної політики, змусили Мінсоцполітики розробити документ, який дає можливість постраждалим від домашнього насильства отримувати безоплатну вторинну правову допомогу.

А все починалося з документального кіно про права людини. Точніше, з адвокаційної кампанії "DOCU ДІЄ проти психологічного насильства щодо дитини", яку кіноклуб Docudays UA "ДУМАй!" реалізовував у березні – липні 2021 року в Чугуївській міській територіальній громаді Харківської області.

І в ході спілкування з працівниками поліції, соціальних служб та педагогами ми з'ясували, що існує певна правова проблема (на рівні всієї країни!) в реалізації механізму взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству – відсутня форма направлення постраждалих осіб до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Справа в тому, що Законом "Про безоплатну правову допомогу" гарантується, що особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу – на захист; здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Однак для того, щоб центр БВПД надав адвоката за рахунок держави постраждалій особі, їй необхідно мати певні підтверджувальні документи. І постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі" від 22.08.2018 р. №658 встановлює, що такими документами можуть бути, зокрема:

  • витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься інформація про вчинення злочину, пов'язаного з насильством;
  • талон-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з насильством, виданий уповноваженим підрозділом органу Національної поліції;
  • копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
  • копія постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з насильством; 
  • копія заяви до суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;
  • рішення суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;
  • копія винесеного працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції термінового заборонного припису;
  • направлення постраждалих осіб до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, складене за формою, затвердженою Мінсоцполітики (видається районними держадміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад, чи загальними/спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб).

Проте, на жаль, дана форма Міністерством соціальної політики України до 2021 року так і не була затверджена, що перешкоджало постраждалим від домашнього насильства особам в отриманні безоплатної вторинної правової допомоги.

І, хоча на наше звернення з цього приводу заступниця міністра Ольга Ревук відповіла, що "відсутність такої форми направлення не обмежує права особи звернутись або бути направленою за допомогою", це не відповідало дійсності. З наступних підстав:

  • У випадку, якщо постраждала від домашнього насильства особа зверталася до поліції за телефоном або таке повідомлення робили її рідні, сусіди чи свідки насильства, вона не отримувала талону-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Так само, як і не мала витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у разі, якщо в діях кривдника не знаходили ознак кримінального правопорушення (злочину).
  • Копію протоколу про вчинення адміністративного правопорушення працівники поліції видають правопорушнику, а не постраждалій особі.
  • Так само, виникали й проблемні питання стосовно отримання копії постанови про накладення адміністративного стягнення (приміром, суд міг взагалі не накласти таке стягнення через вибіг строку притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності).
  • Якщо постраждала особа не зверталася до суду з заявою про видачу/продовження обмежувального припису стосовно кривдника, звісно, в неї не було й копії такої заяви. Як і не було копії відповідного рішення суду.
  • У разі, якщо поліцейський не виносив термінового заборонного припису – ніде було здобути копію такого документа.

Таким чином, ледь не єдиним гарантованим варіантом підтвердження права постраждалої від домашнього насильства особи на безоплатну вторинну правову допомогу могло б бути направлення до центру з надання БВПД відповідними (соціальними) службами місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування. Утім, без затвердження Мінсоцполітики певної форми такого направлення, вони видати його не могли.

Зустрівшись з кількома постраждалими особами, які, через відсутність даної форми, так і не отримали безоплатну вторинну правову допомогу, та побачивши, що чиновники Мінсоцполітики не квапляться цю форму розробляти (як і не поспішали до цього вже 3 роки), ми звернулися до урядової уповноваженої з питань ґендерної політики Катерини Левченко – з проханням сприяти забезпеченню реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та протидію домашньому насильству – шляхом ініціювання питання щодо необхідності якнайшвидшого затвердження Міністерством соціальної політики України форми направлення постраждалих осіб до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Лист на пані Левченко було спрямовано 6 серпня 2021 року. А вже 14 вересня та ж сама Ольга Ревук повідомила: "Міністерство соціальної політики на виконання доручення урядової уповноваженої з питань гендерної політики Левченко К.Б. розглянуло Ваш лист… Міністерством… розроблено проєкт форми направлення особи/сім'ї, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги".

Чесно кажучи, ми сподівалися, що, після погодження даного проєкту повноважними інституціями та прийняття нормативного акту, нас повідомлять про це. Ну, не судилося… Втім, у січні 2022 року Координаційний центр з надання правової допомоги розіслав своїм регіональним та місцевим центрам лист Мінсоцполітики про те, що форму нарешті затверджено. Та вона пропонується "для використання в роботі". Нарешті!

І на порталі Верховної Ради України з'явився відповідний наказ, зареєстрований в Мінюсті наприкінці грудня 2021 року. Отже, "формене" неподобство подолане! І постраждалі від домашнього насильства тепер мають змогу безперешкодно отримувати безоплатну вторинну правову допомогу.

525

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: