Стратегия государственной политики в отношении ВПЛ: какие цели поставило перед собой государство

Переселенці обмінюються досвідом під час візитів до інших громад, Закарпатська область, 2026 рік. Фото: БФ «ССС»

Оксана Савицкая

советница БО «Благотворительный фонд “Стабилизейшен Суппорт Сервисез”» по вопросам развития советов ВПЛ

Стратегія державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2030 року визначає чотири цілі. Разом вони мають створити цілісну систему підтримки людини: від моменту планування евакуації до повної інтеграції у громаді або добровільного повернення додому.

Розбираємо цілі Стратегії та пояснюємо, які зміни вони передбачають на практиці.

Стратегічна ціль №1. Цілісна та скоординована система держполітики щодо внутрішнього переміщення

Це означає, що держава прагне зробити підтримку ВПО безперервною та узгодженою на всіх етапах. Стратегія передбачає кращу координацію між органами влади на центральному, регіональному та місцевому рівнях, щоб людина не залишалася сам на сам зі своїми проблемами після переїзду.

Планують:

1. забезпечити діяльність міжвідомчої координаційної ради при Міністерстві соціальної політики, сім'ї та єдності;
2. оновити законодавство у сфері внутрішнього переміщення;
3. запустити єдину цифрову платформу підтримки внутрішньо переміщених людей ("Шлях внутрішньо переміщеної особи").

До чого варто готуватися громадам?

До 2030 року щонайменше 75% громад мають враховувати потреби переселенців у документах стратегічного та бюджетного планування. Для обласних військових адміністрацій це обовʼязково, а для органів місцевого самоврядування — за бажання.

Саме ради ВПО визначені одним із ключових механізмів взаємодії між владою та внутрішньо переміщеними людьми.

Засідання Ради ВПО при виконавчому комітеті Вознесенської міської ради: членкині ради та представниці організацій обговорюють потреби ВПО та напрацьовують рішення для громади. Миколаївська область, 2026 рік

Відтепер обласні військові адміністрації та органи місцевого самоврядування мають консультуватися з радами ВПО під час ухвалення рішень, які можуть стосуватися або впливати на життя переселенців.

Водночас на центральному рівні передбачено налагодження системного зворотного зв'язку між міністерствами та ВПО, зокрема через ради ВПО. Це має забезпечити врахування пропозицій внутрішньо переміщених людей під час формування та подальшого коригування державної політики.

Стратегічна ціль №2. Координована евакуація з території бойових дій та виїзд із ТОТ з урахуванням потреб людей

Це означає, що Стратегія змінює підхід до евакуації. Якщо раніше головним завданням було швидко вивезти людей із небезпечної території, то тепер держава планує приділяти однакову увагу також періоду після евакуації.

Кожна людина повинна отримати допомогу відповідно до своїх потреб, а не за однаковим шаблоном.

Заплановано:

1. визначити чіткі правила проведення евакуації;
2. розподілити відповідальність між усіма органами, що беруть участь в евакуації;
3. оцінити потреби людини ще під час евакуації або відразу після прибуття до безпечної громади;
4. розвинути мережу транзитних центрів, що стануть частиною безперервної системи підтримки.

Ціль вважатимуть досягнутою, якщо:

• не менше 75% людей отримають оцінку своїх потреб і необхідну допомогу протягом перших 72 годин після виїзду;
• щонайменше 85% маломобільних людей будуть забезпечені спеціалізованим супроводом під час евакуації;
• число повторних екстрених переміщень буде не більшим, ніж 10% від загальної кількості евакуйованих, це свідчитиме про якісне первинне розселення.

Стратегічна ціль №3. Допомогти людям інтегруватися у громади та стати більш самостійними

Це означає, що основний акцент робиться на створенні умов, за яких внутрішньо переміщені люди зможуть самостійно забезпечувати себе та свої сім'ї. Для цього підтримка має надаватися відповідно до індивідуальних потреб.

Заплановано:

1. регулярно оцінювати потреби внутрішньо переміщених людей;
2. враховувати потреби під час стратегічного, бюджетного та інвестиційного планування громад;
3. підтримувати громади, які приймають велику кількість ВПО, через додаткове фінансування з інших бюджетів;
4. спрямовувати державні інвестиції насамперед на житло, соціальні та адміністративні послуги, безбар'єрність і розвиток економічних можливостей.

Основну увагу приділятимуть працевлаштуванню, професійному навчанню, розвитку підприємництва, а також послугам, що допомагають людям працювати, зокрема догляду за дітьми або людьми, які потребують сторонньої допомоги. Такий підхід має сприяти тому, щоб до 2030 року не менш як 70% працездатних ВПО мали роботу, а частка людей, які залежать виключно від державної підтримки, скоротилася до менш як 15%.

Стратегія визначає забезпечення житлом одним із головних чинників успішної інтеграції. Наприклад, забезпечення соціальним житлом, послугою підтриманого проживання, доступної оренди, фінансові механізми для будівництва або придбання житла. Йдеться не лише про тимчасове проживання, а й про довгострокові рішення.

За Стратегією, до 2030 року не менш як 85% внутрішньо переміщених людей будуть мати постійне житло. Також планується щороку на 30% скорочувати частку людей, які мешкають у місцях тимчасового проживання (МТП) понад 12 місяців.

Стратегічна ціль №4. Створити умови для добровільного та безпечного повернення переселенців та їхньої реінтеграції

Стратегія виходить із принципу добровільного повернення. Люди повинні самі ухвалювати рішення про повернення, маючи повну інформацію про безпекову ситуацію, житло, можливість працевлаштування та доступність необхідних послуг.

Заплановано:

1. сформувати єдину політику повернення внутрішньо переміщених людей;
2. розробити програми підтримки для тих, хто вирішить повернутися — незалежно від того, чи людина повертається з іншої області України, чи з-за кордону;
3. узгодити політику повернення з програмами відновлення територій.

Держава підтримуватиме повернення лише за наявності безпечних умов для життя, відновленого житла та необхідної інфраструктури. Водночас не заохочуватиме передчасне повернення, яке може призвести до повторного переміщення. Рішення про повернення кожна людина ухвалює самостійно.

Яка роль рад ВПО?

На регіональному рівні ради ВПО братимуть участь у консультаціях щодо програм підтримки людей, які повертаються, спільно з органами місцевого самоврядування та військовими адміністраціями. Також вони розроблятимуть пропозиції щодо реалізації державної політики у сфері внутрішнього переміщення та братимуть участь у моніторингу її виконання на місцевому рівні.

Водночас держава планує удосконалити систему фінансування громад, щоб вони враховували зміни чисельності населення через внутрішнє переміщення та повернення людей.

Цю публікацію підготували за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН). Зміст цієї публікації виключно є відповідальністю Благодійної організації «Благодійний фонд "Стабілізейшен Суппорт Сервісез"» і жодним чином не відображає поглядів УВКБ ООН.