Коронавирус дома: о лечении, самоизоляции и несделанном КТ
Автор "Рубрики" заболела и описала свой опыт болезни. Спойлер: даже легкая форма болезни требует контроля врачей и ответственности с вашей стороны. Об этом — в блоге.
"Якщо декілька місяців тому хворів знайомий друга подруги твоєї сусідки, то вже у вересні коронавірус був у батьків найближчих друзів та у дальних знайомих. Лише 1 рукостискання… На цьому моменті я зловила себе на думці, що коронавірусом може справді перехворіти більша частина населення. У тому числі і я".
Сьогодні наша журналістка ділиться досвідом перенесення хвороби та розказує, про що говорять та що радять люди, які зустріли COVID-19 у своєму реальному житті.
Як усе починалося
Наразі важко сказати, як саме та від кого я заразилася. Можливо, це був касир у супермаркеті або ж перехожий на ескалаторі метро. Офіційна версія — від колеги на роботі, який мав симптоми слабкості, нежиті та слабкого болю в горлі. Моя основна професія — готельний бізнес, працюю у 5-зірковому готелі Києва багато років, і тут справді дотримуються всіх санітарних норм — і температуру міряють, і про стан здоров'я кожного дня питають, і антисептиком ми заливаємо руки та поверхні ледь не щогодини.
Тож погане самопочуття мій колега розцінив як наслідки довгого гуляння в лісі, але все ж таки дистанції ми на всяк випадок дотримувались. Єдиним слабким місцем у цій історії є спільна доставка їжі, яку він замовив для нас у суботу, щоб зробити вихідний, проведений на роботі, більш відчутним. Спільне поїдання дарів японської кухні не насторожило тоді нас… Але дізнавшись про його погане самопочуття, керівництво нас вдвох відправило на здачу тесту, так, просто про всяк випадок. У мене були вихідні, тож я, теж про всяк випадок, скасувала зустрічі з родичами та друзями та вирішила залишитись вдома. З гарним самопочуттям та впевненістю, що я не могла захворіти, я приїхала у клініку на здачу ПЛР-тесту. Наступного дня мій колега отримав негативний результат, а я — позитивний. Так все і почалося.
Поява симптомів
Про всяк випадок мені запропонували перездати тест на роботі, адже за даними лабораторії, мій тест перевіряли двічі, він був не показовий, та й на 2-тижневий лікарняний моєму колективу не хотілось мене відпускати. Тож повторний тест я і зробила наступного дня. Але в клініці сказали, що це все рівно марно — позитивний вже є, а от негативний результат мого колеги варто було б перевірити.
Найсмішніше те, що з першим позитивним тестом (так, другий теж був таким) прийшли і перші симптоми — слабкість і лінь будь-що робити. Оскільки таке буває іноді у всіх, уваги я на це не звернула. Впродовж одного вечора у мене з'явилась сухість в горлі та температура 37.3. Заперечувати було марно — це був він, коронавірус.
Лікування
Наступного ранку ми вже жваво це обговорювали телефоном з колегою, який мене нібито заразив. Симптоми також вели себе жваво: слабкість стала сильніша, хотілося спати та "на ручки", температура стрибала з нормальної до 37.5 (це був мій максимум).
На моє щастя, у мого колеги є знайома лікарка, яка лікує його родину багато років. ЇЇ порад я найбільше і дотримуюся під час лікування.
Насправді, дуже важливо мати досвідченого лікаря, якому ти довіряєш. Адже коронавірус — штука підступна, через великий розголос люди ладні купити будь-які ліки та здати будь-який аналіз, аби ж то їм допомогло. Тому тут можна з легкістю зустрітись як і з некомпетентністю, так і з бажанням підзаробити. (Про це — окремо в кінці).
Є багато факторів, які можуть погіршити хворобу, тому самолікуванню у випадку захворювання (і не тільки COVID-19) у нашому житті не місце. Усі знають, що поки вакцини не створила жодна фармацевтична компанія, лікування коронавірусу — це по суті лікування симптомів та зміцнення імунітету. Особисто в мене хвороба протікає у легкій та майже безсимптомній формі, але це не значить, що я нічого не роблю. Оскільки хвороба найперше б'є по дихальній системі, то потрібно, по-перше, проконтролювати його найвразливішу частину. Хтось постійно хворіє бронхітом, хтось має проблеми з гайморитом, а хтось (як я) — вічний заручник холодних напоїв, що дарують мені постійні фарингіти (запалення слизової горла). Оскільки саме ця частина — розсадник для коронавірусу та моє слабке місце, я користуюсь антисептичним розчином, (не плутайте з антисептиком) щоб з горла вірус не спустився на легені. Цей пункт лікування був моєю здогадкою. Втім, мою пропозицію підтримала і лікарка (що важливо!). Якщо у вас є слабкі місця — проконсультуйтесь з медиком, що знає історію вашого організму, що краще робити, адже вірус може вдарити по найболючішому місцю.
Далі — водний режим. Дорослому з вірусом потрібно пити до 3 літрів чистої води за день. У мене виходить близько двох літрів (я ж не кулька), і це крім обов'язкового чаю з лимоном та імбиром, смородини-малини та кави на сніданок. Головний наслідок такого режиму — тільки-но ти подивився відео з котиками на YouTube та сідаєш попрацювати, маєш відвідати туалет. Тільки увімкнув серіал чи новий випуск ТБ-шоу — знову до туалету. Тільки тебе лагідно огорнула ковдра, знов маєш іти… Про такий розвиток подій я й уявити не могла!
Після отримання тесту, я звернулась до своєї сімейної лікарки (по телефону, авжеж!) з результатом тесту. Вона написала мені лікарняний та призначила лише вітаміни — цинк, вітамін С та вітамін D. Звучить доволі скептично? А де ж лікування та дорогі протизапальні засоби? Проконсультувалася ще з лікаркою свого колеги, так, про всяк випадок. Насправді, згідно з протоколами ВООЗ, коронавірус на безсимптомних стадіях лікується саме так. Ніякі противірусні препарати пити не треба, адже кожен препарат розробляється під певний штам вірусу. Це підтвердили і знайомі лікарі батьків, і друзі, що також захворіли паралельно зі мною, і лікар моєї тітки, що живе в США. Нині легку форму лікують простими банальними вітамінами у всьому світі.
Самоізоляція
Тут у нас постає питання соціальної відповідальності та контактів із зовнішнім світом.
Я впевнена, що я нікого не встигла заразити, продукти були куплені завчасно, ще до здачі тесту, а в аптеку я ходила в масці та рукавичках. Коли живеш один і хвороба тебе заскочує посеред робочого дня, питання почекати приїзду друзів з ліками не постає, живу я одна, а родина — в іншому місці. До речі, банальний вітамін С я знайшла лише у п'ятій аптеці! — люди чи то з паніки, чи то справді від кількості хворих його просто змітають з полиць, залишаючи лише аскорбінки з дитячою дозою вітаміну.
Що бісить
- Жарти про хворих. "Смак мандаринок відчують не всі" — цю фразу не запостив в інстаграмі лише ледащо або той, хто справді не відчуває смак… Що ж, добре, що лише початок листопада! Добре сміється той, хто, перехворів раніше новорічних свят. До речі, я не втратила ані смаку, ані нюху, тому в житті не сказала б, що все, що зі мною відбувається — це коронавірус. Тому будьте обережні зі своїми "просто застудами". Часи такі, що це може бути що завгодно. Хоча на днях знайшла цікаву статистику, що окрім втрати смаку та нюху, у людей після одужання можуть бути проблеми зі сприйняттям смаків — коли смачна їжа на смак як спалена гума чи ще чого гірше. Після цієї статті незвичний смак води перестає мене дивувати щоранку. Лікарі та дослідники всього світу ламають голову над дослідженням цього феномену, тож сподіваємося, що ліки проти втрати почуттів згодом знайдуться..
- "Ой, я теж перехворів коронавірусом, але тест не робив". Хоч як обережно треба ставитися до власного самопочуття, не все те, що можна звалити на коронавірус, ним є насправді. Якщо ти тричі кашлянув у липні, у тебе боліла голова та трималась температура 1 день, це не є підтвердженням того, що ти справді хворів. Спілкуючись із тими, хто хворів та хворіє зараз з позитивним тестом (це не така вже й маленька ком'юніті), я розумію, що в кожного все протікає ІНДИВІДУАЛЬНО: хтось втрачає смак, хтось — ні, хтось лежить з температурою 39.3, а когось просто мучає сухий кашель, тому щоби бути певними все ж варто здати тест — якщо думаєте, що вже перехворіли, на антитіла.
- "А ти зробила КТ?". У мене це спитало більше 10 людей! Я добре реагую, але тут маю відкрити таємницю — не всім ковідникам треба робити комп'ютерну томографію легень. Для діагностики запалення легень є і простіші методи та більш безпечні. По-перше, мають бути відповідні симптоми. По-друге, ознаки запалення хоча б на звичайному рентгені. На фоні своїх переживань, я начебто відчувала біль у грудях, але кашлю не було, тому я просто пішла здати кров на білок, який показує наявність запалення. Результат був у нормі, тому моя важкість в грудях — це результат психічного стану, легкої паніки та постійного лежання за переглядом "Гаррі Поттера". КТ має призначити лікар у разі пневмонії, тому консультуйтеся лише з ним і оминайте тих лікарів, які при відсутності симптомів намагаються відправити когось на КТ. Не займайте чергу тим, кому томографія насправді потрібна. І це не тільки люди з коронавірусом, але і з хворобами пострашніше.
- Стан охорони здоров'я в Україні. В лікарняних в Києві та великих обласних центрах місць майже немає. Я дуже щаслива, що маю гарний імунітет і про ковід в своєму організмі дізналася ще до появи симптомів. Але якби це було не так, якби мені потрібна була б госпіталізація?.. Місць у державних лікарнях майже не має. Добре, я ж у столиці, є приватні клініки. Шляхом декількох дзвінків знайомим дізнаюся, що лікування в одній з приватних лікарень коштує 500 євро за добу.. Не біда, думаю я, але ж і там місць немає, а палати стоять порожні, бо люди з грошима просто бронюють їх на випадок хвороби тих, кому більше треба…
І на останок…
Хочеться наголосити, що класних лікарів в Україні багато, тому не займайтеся самолікуванням у такі важкі часи. Не затягуйте з консультацією хоча б у телефонному режимі, лікар направить Вас, якщо відчує щось не ладне, не запускайте симптоми та піклуйтесь про самопочуття рідних. Питайте про допомогу та поради в того, кому можете довірити своє здоров'я, та не втрачайте голову у мінливу погоду.
Фото unsplash.com, freepik.com