Детство в сети: как позаботиться о безопасности ребенка в интернете

Ярина Танчак

эксперт, тренер по гуманитарным стандартам БФ "Право на защиту"

Діджиталізація практично всіх галузей вимагає від нас повсякденно використовувати гаджети та інтернет. Не оминули нововведення й систему  освіти. Так, сьогодні важко знайти дитину, яка жодного разу не тримала в руках смартфон, планшет чи комп'ютер. Все це можна було б схарактеризувати, як розвиток та позитивні зміни в суспільстві, однак із інформатизацією з'явилось багато ризиків та проблем.

Онлайн-дитинство

Остання полягає в тому, що українське суспільство не має належного рівня інформаційної гігієни. Цифрова гігієна не є науковим поняттям, але за аналогією з гігієною, ми можемо говорити про певні правила поведінки в цифровому просторі, які допоможуть захистити дитину на фізичному, психологічному та правовому рівнях. 

Часто не знають, як правильно користуватися інтернетом і не вбачають в мережі жодних ризиків. А батьки не можуть убезпечити їх від шахрайських дій. Питання інформаційної безпеки дітей ще гостріше постало із повномасштабним вторгненням росії в Україну, адже зріс рівень хакерських атак та кіберзлочинності. А ще до цього вагомою причиною користуватися гаджетами частіше стала пандемія COVID-19, через яку навчання перевели в онлайн-формат.

Дослідження 2019 року в рамках міжнародного проєкту ESPAD показало, що:

• 44,7% підлітків у період із понеділка по п'ятницю проводять у соціальних мережах понад 4 години.
• 55,4% визнають, що проводять забагато часу в соціальних мережах, а кожен четвертий з них підтвердив, що у нього псується настрій, коли він не може провести час за ґаджетом.
• 25,7% респондентів повідомили, що їхні батьки вказують їм на те, що вони проводять забагато часу за комп'ютерними іграми.
• 9,4% підлітків зізналися, що проводили 6 або більше годин за грою на електронних ґаджетах.
• 6,7% перебувають у залежності від азартних ігор (10,8% серед хлопців та 2,9% серед дівчат).

А  за даними Інституту соціології НАН України, понад 75% українських батьків не знають, які сайти відвідують їхні діти.

Ризики, про які варто знати

Як бачимо, проблема існує, і, на жаль, сьогодні вона загострилась ще більше. Інтернет дає великі можливості, однак й приносить не менш масштабні ризики. Розгляньмо найвагоміші з них:

1. Ризик порушення приватності дитини. Діти — дуже довірлива та водночас вразлива категорія. Їх легко обдурити й саме цим користуються шахраї. Спілкуючись з незнайомцями, діти можуть розказати дуже різну інформацію про себе. Саме діти найчастіше потрапляють на гачок фішерів, які за допомогою спеціальної техніки отримують необхідну для шахрайських дій інформацію. 
2. 2. Ризик натрапити на порнографічний контенти чи зазнати сексуального насильства. Діти, які не мають встановленого "батьківського контролю" та легко переходять між сайтами, можуть натрапити на порнографічний контент. Все частіше зустрічається серед дітей секстинг (обмін інтимними фото) та грумінг (коли дітей схиляють до дій сексуального характеру онлайн).
3. Ризик отримання психічних розладів. Саме ґаджети дуже негативно впливають на мозок дитини та її психічний стан. Проводячи забагато часу в інтернеті, дитина стає роздратованою, нервовою. Вона ніби перебуває у закритому світі. На сьогодні масового характеру набув кібербулінг, а це призводить до зниження самооцінки й завдає шкоди психічному здоров'ю дитини.

"Коли ми говоримо про дітей і підлітків, то слід пам'ятати, що вони занурені в цифровий простір з дитинства. Для них є звичним задовольняти свої освітні потреби в пошуковиках, потреби в спілкуванні та самовираженні — за допомогою соцмереж та мобільних додатків. Розважатись діти також звикли в цифровому просторі — комп'ютерні ігри, відеоресурси, подкасти тощо. Дитячий розум не спроможний якісно опрацьовувати великі обсяги інформації.

Якщо узагальнити, це викликає втому та перенапруження, що надалі може стати причиною порушення фізичного чи психічного здоров'я дитини. Окрім того, підсвідоме сприйняття інформації відбувається переважно на емоційному рівні. Дитина, в силу вікових особливостей, емоційно більш сприйнятлива, що позначається більш частими й швидкими змінами настрою. Оскільки, сприйняття інформації відбувається переважно на емоційному рівні, велика кількість інформації не сприймається дитячою свідомістю, а переходить одразу у підсвідоме", — каже Ольга Золотар, координаторка Служби турботи про психічне здоров'я західного регіону БФ "Право на захист". 

4. Ризик залежності та азартних ігор. Швидке дофамінове підкріплення, яке можна отримати в комп'ютерних іграх, може посприяти виникненню ігрової залежності. З часом залежна поведінка може розвинутись у різні форми — ігроманія, залежність від порно, нав'язливий скролінг соцмереж, інтернет-шопоголізм. Проблема залежності починається тоді, коли прагнення втечі від реальності, пов'язане зі зміною психічного стану, починає домінувати у свідомості, стає способом отримання задоволення. Тоді дитина не просто не вирішує важливих для себе проблем (наприклад, побутових, соціальних), але й зупиняється у своєму особистісному розвитку.
5. Ризик натрапити на фейкову інформацію. В умовах війни, де активно діють різні інформаційні операції, поширеною загрозою є фейкова інформація, за допомогою якої можна легко маніпулювати дітьми.

"Ми часто фіксували нерозуміння в громаді важливості проблеми інформаційної безпеки дітей. Так, більшість громад навіть не задумувались, що саме діти є найбільш вразливими, тому їхня безпека має бути в пріоритеті. Пам'ятаймо, що війна проти українців ведеться на всіх фронтах, на інформаційному теж, тому важливо вберегти дітей від булінгу, фішингу, вішингу, сексуальних домагань та небезпечних ігор у просторах інтернету.

На мою думку, громадам варто проводити більше інформаційних заходів для дітей з правил користування інтернетом, інформаційної гігієни, користування соціальними мережами, а також працювати з батьками щодо цих питань", — каже Вікторія Дей, менеджерка проєкту "Зменшення ризиків стихійних лих в Україні" БФ "Право на захист". 

Як мінімізувати всі ці ризики

Кілька порад для безпечного перебування дитини в інтернеті:

1. Систематично проводьте навчайте дітей, як правильно користуватись інтернетом.
2. Частіше спілкуйтеся з дітьми та  проводьте більше часу з ними. Таким чином ґаджет не буде не таким цікавим для дитини, адже  саме через це діти шукають віртуальних друзів.
3. Відслідковуйте сайти, які відвідують діти
4. Захищені паролі, вимкнена геолокація, мінімум інформації про себе, двофакторна аутентифікація — це основні правила, які вбережуть дитину від інтернет-шахраїв.
5. Навчіть дитину ніколи не давати інформацію чи дані, які просять незнайомці та не переходити за невідомими покликаннями, в жодному разі не відповідати на смс-повідомлення та не відкривати файли з невідомим розширенням.
6. Введіть правило постійного виходу зі свого акаунту після використання сервісу, це привчить дитину бути обережною, коли вона користується громадськими комп'ютерами, наприклад, у школі чи в гостях.
7. Порадьте дитині не підписуватись на жодні групи. Якщо ж її автоматично додали до таких груп, видаліть їх.

Куди звертатися, у випадку проблем?

1.   Електронне звернення до кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/
2.   В Телеграмі є спеціальний чат-бот "Кіберпес", який пояснює батькам, дітям і вчителям, як не стати жертвою кібербулінгу.
3.   Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті — 1545, далі обрати "3".
4.   Національна дитяча гаряча лінія – 116 111 (з понеділка по п'ятницю, з 12:00 до 20:00).
5.   Чат-бот #stop_sexтинг з можливістю відправити власне запитання на сайті або у телеграмі @StopSextingBot: https://stop-sexting.in.ua/chatbot/

Будьте поруч зі своїми дітьми та дбайте про їхню безпеку, адже це найцінніше, що у вас є!