Сможет ли Трамп снова стать президентом?

Фото: ABC News

Олег Преловский

ассоциированный эксперт "Института Американистики"

З наближенням другого року великої війни в Україні кожен українець мимоволі, але ставить собі запитання: наскільки перемога Києва над Москвою залежить від інших чинників, зокрема від політики США? 

І з наближенням американських виборів у світі, в Україні зокрема, виникають певні побоювання, чи не зміниться підтримка України, якщо Джо Байден програє, а радше — якщо переможе Дональд Трамп. На форумі в Давосі міністр закордонних справ України заявив про власну переконаність у продовженні непохитної підтримки від США, навіть зі зміною влади. "Відданість демократії переможе", — вважає пан Кулеба, зазначаючи, що бюрократичні й внутрішньополітичні процеси не стануть на заваді. 

А втім, чи дійсно нашій державі слід хвилюватися про неминучість зміни влади? Попри ряд скандалів як іміджевого, так і юридичного характеру, Дональд Трамп прагне не просто перемогти, а хоче зробити це з розгромом. 

Яким Трамп є сьогодні?

Нинішній Дональд Трамп є Трампом зразка 2015-2016 років, але в посиленій і часом перебільшеній версії, який прагне доводити до кінця розпочате за попередньої каденції та змінювати, що встановили демократи.

Основу його поглядів можна було тоді й цілком реально тепер звести до гасла "Америка для американців". Почасти така риторика є популістською, а все-таки деякі позиції, як-от тема взаємин з Китаєм, питання кордону з Мексикою, є змістовні до такого рівня, що демократи, оминаючи їх, втрачають рейтинги.

Протилежно до цих позицій, які Трамп озвучує щонайменше з 2015-го року, існують і значно радикальніші. Приміром, відступ від членства в НАТО, тема американських військових витрат і залучення США в різні світові конфлікти, зокрема і в Україні, кліматичні та енергетичні проблеми. Як наслідок, поміж республіканців починають посилено діяти ті політики, які дотримуються здорового консерватизму, але не на збиток позиціям США; формується угрупування Republicans against Trump (Республіканці проти Трампа), до якого входять понад 150 діячів різного рівня. Одна з найпоказовіших представників цього об'єднання — Ліз Чейні, членкиня Республіканської партії, донька віцепрезидента часів Дж.В.Буша. Вона — заповзята антитрампістка й нещодавно закликала дискваліфікувати пана Трампа.

Навіть через 3 роки після штурму Капітолія, до якого Трамп закликав своїх прибічників 6 січня 2021 року, він досі відчуває юридичні та політичні наслідки цього дня.

Нові старі підходи у 2024-му році

Що ж обіцяє (та що з цього спрацює) Дональд Трамп, аби схилити до себе виборця? І важливо, що йдеться саме за республіканського виборця з мінливими поглядами.

Ще в серпні 2023-го року політик проголосив, що мито на ввезені товари становитиме 10% — зараз цифра сягає тільки 4%. Доволі звичний лозунг, який дійсно позитивно позначився протягом 2016-2020 рр. Ба більше, особливу увагу прикуто до усунення з ринку всіх ключових виробів із Китаю, тобто продовження й обмеження китайського чинника. Як кажуть політтехнологи Трампа, така політика має виплодитися в нові робочі місця та наростити виробництво в США. Такий крок буде цілком дієвим для частини громадян.

Інший гучний заклик — зменшення податків для народу та великих компаній, що має відбуватися за принципом отримання прибутку від згаданого десятивідсоткового мита. Одначе неупереджений Офіс із питань кошторису при Конгресі подав звіт, відповідно до якого ухвалені у 2017 році закони про зменшення податків у разі продовження можуть призвести до дефіциту у 3,5 трильйони доларів США додатково. Тож тут усе залежить від того, які будуть надані згодом роз'яснення про ретельний план урізання податків і як діятиме опозиція.

Третім стовпом Трампової політики має стати електроенергія, адже обіцяно скоротити витрати на енергоносії шляхом збільшення внутрішнього виробництва викопного палива, а значить — податкові пільги для видобувачів газу, нафти та вугілля.

Наскільки важать судові процеси?

За останні роки проти Трампа розгорнуто кількадесят кримінальних справ у чотирьох різних напрямах: федеральні правопорушення 6 січня 2021 року (чотири пункти звинувачень), розслідування щодо спроб підробити результати виборів у штаті Джорджія (41 пункт), незаконне утримання секретних документів зі вмістом державної таємниці (42 пункти) та так звана "Мангеттенська справа" щодо сексуальних обвинувачень (34 пункти). 

Фото AP Images

І розгляд жодної з інкримінованих позицій поки що не завершено. Отож, у розпал найвагомішого агітаційного періоду триватимуть судові позови. Приміром, уже в березні буде продовжена процедура з приводу штурму Капітолія та з приводу секс-скандалу, а в травні — нові слухання про секретні документи.

Понад те, наприкінці 2023 року два штати, Мен і Колорадо, заборонили Дональдові Трампу балотуватися в межах їхньої юрисдикції. Наміри про блокування виголосили також Аризона, Каліфорнія, Мічиґан, Міннесота та Род-Айленд. І якщо, наприклад, Род-Айленд як малий штат дає тільки 4 голоси виборників, то Каліфорнія — 54, що є найбільше серед усіх, і, забравши змогу балотуватися там, штат по суті підірве шанс на будь-яку подальшу гонитву через брак простої необхідної меншости голосів.

Загалом процес дискваліфікації Трампа поступово набирає обертів і нині мова про імплементацію 3-ої секції 14-ої поправки до Конституції. Відповідно до неї, низку посад, з-поміж яких і посада президента США, заборонено обіймати тим, хто причетний до повстання чи заколоту проти однієї з гілок влади. Згідно з попереднім висновком суддів щодо апеляції самого Трампа стосовно його нібито імунітету, будь-які припущення щодо захисту посадовців, зокрема і рівня колишнього очільника держави, носять "скептичний характер". Прикметно, що суддя Гендерсон, призначена від республіканців, заявила: спроби Трампа скасувати свою поразку проти Байдена у 2020 році не можуть бути розглянутими в суді, позаяк президенти конституційно зобов'язані забезпечувати дотримання закону про вибори (чого тодішній президент не зробив).

Хто, якщо не Трамп?

Загалом у лавах республіканців упродовж усієї передвиборчої кампанії помітні були декілька діячів, яких активно пророкували як можливу альтернативу Дональду Трампу. З-посеред найвиразніших є губернатор Флориди Рон Десантис і колишній представник США при ООН Ніккі Гейлі. Першого протягом 2023-го року активно називали як найімовірнішого супротивника внутрішньопартійної суперечки. Утім за останній місяць вельми показовою стала пані Гейлі. 

Фото Associated Press

Вона наголошує на обов'язковій допомозі Україні, на необхідності постачання зброї для української оборони. І так не просто контрастує з Трампом, а й з Десантисом, які практично суголосні в ставленні до України — наріжному камені політичних гасел. А от у протиставленні до президента Байдена пані Гейлі є доволі комфортний кандидат для протитрапістського і протидемократичного виборця. Про це свідчать перші січневі опитування: поміркований виборець на 42% схиляється до республіканки. 

Тож що чекає на Дональда Трампа?

15 січня в Айові пройшли перші кокуси — різновид праймериз, де внутрішньопартійно визначають прибічників, а 23-го січня в Нью-Гемпширі відбудуться перші праймеризи, які можна буде окреслити як "тестові вибори". 

Поряд із цим очікувана поява нових доказів у будь-якій з судових справ Трампа. Окрім того, і Джо Байден, і Ніккі Гейлі ведуть свої кампанії, які мають на меті й пониження рейтингів 45-го президента. 

Проте навіть надалі все становище може зазнавати змін від найменших зрушень як всередині США, так і у світі. Що ж урешті-решт для України? Пильно слідкувати за діяльністю кандидатів у президенти й посилено працювати із зацікавленими сторонами та групами впливу на користь примноження збройної підтримки нашої держави в ході війни.