Связь поколений: как подростки из Николаева учат пожилых людей пользоваться гаджетами

Баштанка, невелике містечко на півдні Миколаївщини, на початку повномасштабного вторгнення опинилося на лінії вогню. Обстріли та руйнування змусили багатьох покинути домівки. Звичне життя призупинилося. Адміністративні будівлі, магазини, аптеки зазнали пошкоджень або були закриті, і мешканцям, що залишилися у місті, стало дуже складно. Особливо розгублено почувалися літні люди — вони не могли користуватися банкоматами, не знали, як відновити зв'язок із рідними чи відправити повідомлення.

Молодь міста швидко зорієнтувалася і почала допомагати старшому поколінню опановувати цифрові навички, аби полегшити їм доступ до інформації та зв'язку. Один з перших кроків — надання "консультацій" літнім людям просто в одному з вцілілих місцевих магазинів. Всі, хто залишився у Баштанці, збиралися там, ділилися новинами, заряджали телефони й підтримували один одного в нових, страшних реаліях.

"В очах сльози, руки тремтять і повна розгубленість", — так описує стан літніх жителів на той час юна волонтерка Даша Гомерська. А коли ситуація в Баштанці стабілізувалася, вона разом з друзями вирішили підійти до справи ґрунтовніше — розробити для людей, кому за 55, курс, завдяки якому вони б могли навчитися вільно користуватися різними можливостями цифрових технологій. 

Підлітки створили ініціативну групу "CreActive", взяли участь у волонтерському хакатоні VolunTEENS — освітньому проєкті Української Волонтерської Служби, що втілюється за підтримки UNICEF — і презентували навчальну ініціативу «Зв'язок поколінь».

Активні та креативні

Команда з Баштанки — це Максим, Ангеліна, Даша і Ксенія. Всі вони учні місцевого ліцею. Назву команди, "CreActive", підлітки обрали з сенсом — вона пішла від слів Creative і Active, тобто креативні і активні. Офіційно команда сформувалась зимою 2024 року.

"До цього проєкту ми займались волонтерською діяльністю в нашому місті, але проєкт, який народився на VolunTEENS, став нашим першим глобальним проєктом", — каже 11-класниця Даша Гомерська.

Дівчина розповідає — історія проєкту "Зв'язок поколінь" почалася з розуміння того, що літнім людям часто буває важко йти в ногу з технологіями.

"Ми з товаришами та однокласниками помітили, що наші рідні бабусі та дідусі дуже часто запитують у нас якісь речі, пов'язані з віртуальним простором, хоча вони мають справи з сучасними телефонами та компʼютерами вже довгий час. Ми обговорили це в команді та усвідомили, що такі ситуації виникали у кожного з нас", — розповідає Даша.

Підлітки почали діяти, насамперед вони провели опитування місцевих жителів, щоб визначити, які питання щодо цифрової грамотності їх турбують найбільше. А побачивши в інтернеті інформацію про проєкт VolunTEENS від UNICEF, вирішили подати туди заявку. 

"Ми обговорювали все до найменших деталей та дуже хотіли отримати підтримку від організаторів і зробити цей проєкт, адже наша мета дуже важлива. Ми хотіли зробити так, щоб нарешті літні люди могли на повну користуватися своїми телефонами", — ділиться Даша Гомерська.

Оплатити комунальні, опанувати "Дію", створити групу для сусідів та знайомих

Учні з Баштанки пройшли навчання, презентували власний проєкт, отримали менторську підтримку та кошти на реалізацію ініціативи.

Вирішили, що проєкт «Зв'язок поколінь» має складатися із семи зустрічей з компʼютерної грамотності. Проте, за словами організаторів, «Зв'язок поколінь» це не просто викладання підготовленого матеріалу. Мета ініціативи —  зближувати різні вікові групи через навчання. Так і вийшло.

Місцем для проведення занять з підлітками поділився громадський простір '"Креативна хата". Тривалість тренінгів визначили також опитуванням в громаді. Більшість відповіла, що комфортним часом буде 1,5 години, "CreActive" прислухалися до побажань, а від себе додали ще й 30-хвилинні кава-паузи — для відпочинку та спілкування.  

"Загалом з проєктом нам допомагала наша менторка, Кіра Охріменко, а в підготовці до самих зустрічей допомогли батьки", — додає Даша.

На зустрічах молоді люди пояснювали всім охочим, як користуватися мобільними додатками, як записатися в електронну чергу до лікаря чи оплатити комунальні послуги. Студентів, найстаршому з яких було 92 роки, також цікавило, як налаштувати додаток "Дія", відкрити картку "Національного кешбеку", як перекидати інформацію з одного месенджера на інший, створити групу вулиці чи будинку або почистити кеш на телефоні.

За словами юних викладачів, людям поважного віку це робити було не складно, складніше запамʼятати. Тому для учасників проєкту створили телеграм-групу, де матеріали занять можна було оновити в памʼяті в будь-який момент.

Станом на сьогодні команда "CreActive" навчила вільно користуватись інтернетом, без страху натрапити на вірус чи проблему, 60 літніх людей, хоча на початку проєкту розраховували на 30-40. Кожен з випускників отримав на памʼять блокнот для записів та сертифікат.

"Під час навчань ми відчували, як цим літнім жінкам та чоловікам важлива увага від нас, молоді. Як поступово поверталася до них упевненість, бажання пізнавати! А ми з радістю за чашечкою чаю слухали їхні спогади, дивилися фотографії, разом співали і раділи енергії й силі волі цих людей, таких молодих душею!" — ділиться Даша Гомерська.

Вона додає, крім необхідних знань кожен зі студентів виніс для себе щось нове з цих тренінгів. Хтось почав цікавитися іншими мовами, хтось поглянув геть іншими очима на кулінарію, дехто зацікавився кінематографією і тепер знає як та де шукати фільми для перегляду.

За словами однієї з учасниць проєкту, 66-річної Валентини Миколаївни, особисто їй ці заняття подарували ще й відчуття підтримки, такої необхідної під час війни, коли багато людей залишилися без звичного оточення та рідних поряд.

Валентина Миколаївна — колишня вчителька. Каже, відчувати себе в ролі учениці було дуже цікаво.

"Діти підсідали до нас, клацали разом з нами, кудись заходили, щось робили, показували нам, спокійно відповідали на питання. Це все було дійсно дуже просто і природно. В такі моменти поверталося почуття, що ти не один, ти не зайвий. А ці діти й справді є нашим майбутнім, яке ми їм довірили", — говорить пані Валентина. А ще колишню вчительку вразило вміння підлітків знаходити індивідуальний підхід до кожного та уважно слухати.

"Цей проєкт точно зблизив покоління і став основою для справжнього взаєморозуміння та довіри. Він згуртував і літніх людей, які раніше просто сиділи вдома", — вважає учасниця проєкту.

Проєкт "з душею"

Курсів, де людей поважного віку навчають компʼютерних премудрощів чимало. Що ж відрізняє проєкт "звʼязок поколінь" від інших?

На думку Даші Гомерської, саме душевний та креативний підхід. 

"Ми вкладали всі свої зусилля та душу в цей проєкт. Він, можна сказати, став нашим дитям, до якого ми відносилися з максимальною відповідальністю. Та ще справа в самих тренінгах, завдяки командним іграм для кращого знайомства, наші сесії були для всіх дуже комфортними. Нашою фішкою було й те, що ті питання, які наші учні ставили паралельно до теми, ми записували, а потім обговорювали наприкінці тренінгу", — говорить одинадцятикласниця.

Вона відзначає, що проєкт важливий не тільки в тому, що молоді навчають старших технологій, він також і про увагу. Адже деякі літні люди зараз не можуть бачитись зі своїми внуками чи дітьми, але їм також хочеться поспілкуватись з кимось.

"Більшість людей бажали нам обирати в майбутньому те, до чого у нас лежить душа, але оцінювати свої дії холодною головою", — згадує із вдячністю Даша. 

Самі ж ліцеїсти в ході проєкту стали набагато відповідальнішими, навчилися гарно говорити перед публікою та справлятися з проблемами.

Підлітки переконані, такий проєкт має бути проведений хоч раз в кожній громаді чи місті, адже це дуже класний досвід як для тих, хто його проводитиме, так і для тих, хто захоче прийти на тренінги.

Що допоможе організувати такі тренінги у ваших громадах? Поради від "CreActive":

1. Придумайте цікавий, але не складний матеріал для занять. 
2. Залучайте людей за допомогою сарафанного радіо, це найбільш ефективний метод. 
3. Продумайте все наперед, навіть можливе урізання бюджету. 
4. Робіть тренінги не занадто довгими і обовʼязково з однією-двома перервами. 
5. Вірте у свою ідею та активність людей поряд. Коли робиш хорошу справу, то багато нових людей підтягнуться і кожен захоче зробити свій внесок, або, як мінімум, не відмовить у допомозі, не перерве ниточку добра.