Від початку повномасштабного вторгнення на 59 кілометрах узбережжя Національного природного парку "Тузлівські лимани" на Одещині працівники знайшли 200 загиблих дельфінів. Майже половину з них — 95 — лише цього літа. Науковці пов'язують різке зростання смертності китоподібних із сукупним впливом війни на Чорне море: вибухами, роботою військових сонарів, мінами та забрудненням води.
У чому проблема?
Неочевидний вплив війни
Національний природний парк "Тузлівські лимани" розташований на узбережжі Чорного моря на півдні Одещини. Саме тут працівники парку протягом повномасштабної війни систематично фіксують загиблих чорноморських китоподібних.
За весь цей час на 59 кілометрах узбережжя, які обстежують працівники парку, знайшли 200 мертвих дельфінів. Однак 2026 рік став особливо важким: лише за літо на берег винесло 95 загиблих китоподібних. Ще наприкінці липня науковці повідомляли про 83 знайдених за 65 днів тварин, а протягом серпня море продовжувало виносити нові тіла.
Кордон Національного природного парку "Тузлівські лимани". Наразі Нацпарк закритий для відвідувачів. Фото: Вікторія Губарева
Керівник науково-дослідного відділу НПП "Тузлівські лимани", доктор біологічних наук Іван Русєв пояснює таку смертність не одним фактором, а комплексним впливом війни на морське середовище. Серед фізичних чинників він називає роботу потужних сонарів військових кораблів, вибухи мін, бомбардування та інші бойові дії у морі. За словами науковця, внаслідок акустичного впливу у китоподібних може страждати система ехолокації — головний для них спосіб орієнтуватися, спілкуватися та знаходити їжу.
Скелети китоподібних, знайдені на 59 км узбережжя Тузлівських лиманів. Фото: Вікторія Губарева
У 2026 році до постійного акустичного навантаження додалося ще й масштабне забруднення Чорного моря.
Навесні російські атаки на портову інфраструктуру Одещини кілька разів спричиняли витоки рослинної олії. Зокрема, після удару по Чорноморську 26 квітня був пошкоджений резервуар із приблизно 6 тисячами тонн соняшникової олії, частина якої потрапила у море. За супутниковими знімками, площа забруднення морської поверхні тоді сягала близько 793 квадратних кілометрів. У ніч на 3 травня після нової атаки на олійний термінал у Чорноморську стався ще один витік — понад 1100 тонн олії.
Узбережжя Чорного моря, пляж поблизу с. Россєйка. Фото: Вікторія Губарева
Забруднення дісталося і "Тузлівських лиманів". У травні працівники парку оцінювали площу забрудненої олією піщаної коси у понад десять гектарів, а масову загибель медуз — у десятки тонн. У червні на узбережжі знову знаходили одночасно рослинну олію та мазут, а вже у вересні — нові плями олії. Мазут, який досі трапляється на узбережжі, є зокрема наслідком аварії російських танкерів "Волгонефть" у Керченській протоці наприкінці 2024 року.
Лиманы могут исчезнуть навсегда: что нужно сделать для природных парков Украины, чтобы не потерять их?
Мертвые дельфины, не вернувшиеся пеликаны и отсутствие рыбы: как война влияет на Тузловские лиманы
Скільки дельфінів насправді гине у Чорному морі?
У Чорному морі живуть три види китоподібних: афаліна, білобочка та морська свиня. Усі три види внесені до Червоної книги України. Кількість тварин, яких люди бачать на узбережжі, — лише невелика частина реальної смертності.
За словами Русєва, на берег потрапляє приблизно 5% загиблих китоподібних, тоді як більшість тіл опускається на дно або залишається у відкритому морі. Саме цей коефіцієнт науковці використовують під час оцінювання масштабів смертності.
За оцінкою дослідника, від початку повномасштабної війни у Чорному та Азовському морях могли загинути вже близько 120 тисяч китоподібних, приблизно 20 тисяч із них — лише за перше півріччя 2026 року.
Яке рішення?
Фіксація наслідків та доведення екоциду
Знизити смертність китоподібних в Чорному морі неможливо без припинення бойових дій в морі та на суші. Поки війна триває, дослідники лише фіксують факти загибелі тварин і вивчають, що насправді стало причиною смерті морських тварин. Так, уже неодноразово проводились розтини загиблих внаслідок бойових дій тварин. Доктор біологічних наук, професор Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України, Павло Гольдін, раніше заявляв про те, що розтини загиблих китоподібних також проводились у Болгарії та Туреччині, і причини загибелі китоподібних були "незвичними". Надалі результати таких досліджень будуть необхідні для того, аби довести факт скоєння екоциду країною-терористом. Правоохоронці ж відкрили кримінальне провадження за фактом масової загибелі дельфінів за статтею ст. 441 КК України — екоцид, ще у 2022 році.
Інсталяція на Кордоні в Тузлівських Лиманах. Фото: Вікторія Губарева
Пам'ять про війну: Скелети дельфінів стануть частиною меморіалу війни
Частину решток загиблих тварин зберігають на "кордоні" — будівлі в нацпарку на березі лиману, де постійно перебувають та працюють науковці та рейнджери.
Так сталося, зокрема, з великою алафіною вагою приблизно 200 кілограмів, тіло якої море винесло на берег. Через розміри тварини працівники не мали можливості одразу перевезти її. Тушу залишили у природному середовищі, де м'які тканини об'їли шакали. Після цього рештки зібрали у сітку та занурили у воду, щоб дрібні ракоподібні очистили кістки від залишків тканин. У парку зберігають і кістки інших видів чорноморських китоподібних.
Згодом вони мають стати частиною меморіалу, присвяченого впливу російської війни на природу Чорного моря, нині проєкт наразі перебуває на стадії розробки.
До нього планують включити не лише скелети тварин. Через територію парку проходять маршрути російських ударних дронів, які летять углиб України. Після роботи протиповітряної оборони їхні уламки падають у степ, лимани та на морське узбережжя. Влітку 2026 року лише за липень і серпень у парку зафіксували 16 пожеж, 13 із яких, за даними нацпарку, виникли внаслідок падіння безпілотників після російських атак.
Тепер ці уламки збирають разом із рештками загиблих тварин. У майбутньому вони мають стати матеріальним свідченням того, як війна змінила одну з найбільш цінних природних територій українського Причорномор'я.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
