Как в Луцке осуществляют мечты пожилых людей

Люди в геріатричних пансіонатах та інтернатних закладах часто лишаються непоміченими. Їм бракує спілкування, уваги і дуже часто — звичайних побутових речей. Так звичайне бажання з'їсти тістечко або застелити ліжко новою чистою постіллю, перетворюється у цілу мрію. 

У лютому в Луцькому геріатричному пансіонаті відбулась акція "Здійсни мрію". Майже 100 жінок та чоловіків старшого віку отримали подарунки, про які давно мріяли. Кожен — свій унікальний. Їхні мрії часом були дуже прості: від губної помади до спортивного костюма, від поповнення телефону до наручного годинника, від слухового апарату до фруктів та солодощів. 

Ініціаторкою свята здійснення мрій стала засновниця благодійного фонду "Рожева душа" Анастасія Рудик. Проєкт підтримало керівництвом пансіонату, а до втілення заповітних бажань літніх людей долучилися благодійники, меценати, друзі та підписники Анастасії в соцмережах, а також представники місцевого бізнесу та влади.

"Разом нам під силу творити магію"

Проєкт "Чарівна скриня — здійснення мрій" існує з 2020 року. Але дружба луцької підприємиці та волонтерки Анастасії Рудик з геріатричним пансіонатом почалася на два роки раніше. Тоді, дізнавшись, що у місті є заклад, де проживають одинокі люди, дівчина зібрала одногрупників-музикантів, щоб з гостинцями та колядками поїхати до підопічних пансіонату. Так почалася співпраця, яка триває й досі. 

У 2019 році Анастасія отримала від закладу запрошення на інклюзивний "осінній бал". Напередодні свята, займаючись звичними справами, вона звернула увагу на скриню, яку використовували на її весіллі для збору подарунків. Скриня була дуже гарною, і викидати її було шкода, тому вона довго стояла без діла. Саме тоді дівчині спала на думку ідея перетворити скриню на "чарівну" — для здійснення мрій мешканців пансіонату.

"За допомогою паперу для упаковки подарунків я вночі переробила дизайн скрині з весільного на новорічний, надаючи їй чарівного вигляду. Продумавши анкету, надрукувала форми для мрій і вручила їх та скриню директорці закладу, пояснюючи, як це має працювати, і що мрії мешканців мають неодмінно здійснитися", — згадує Анастасія Рудик.

Дівчина зізнається, протягом часу, поки анкети заповнювалися, їй довелося добряче похвилюватися: "Я пила валеріанку і кожен день думала, як то воно буде — це ж майже 200 мрій! Чи підтримають мене люди, чи зможу я сама хоча б поступово здійснити ті всі мрії".

Проте хвилювання були марними. Ініціатива лучанки надихнула стати чарівниками багатьох людей — у новорічні свята мешканці геріатричного пансіонату отримали омріяні подарунки. Проєкт активно розвивався і навіть почав подорожувати Україною. В наступні роки учасниками проєкту "Чарівна скриня", стали не тільки люди поважного віку, а і маленькі українці — діти з синдромом Дауна, діти-сироти, позбавлені батьківського піклування та ті, хто опинився у складних життєвих обставинах.

З початком повномасштабного вторгнення чарівну скриню довелося поставити на полицю — пріоритетним напрямком роботи фонду "Рожева душа" стала допомога силам оборони України. Проєкт зі здійснення мрій Анастасія Рудик наважилася відновити лише на початку 2025.

"Дуже вагалася, чи на часі. Але коли отримала підтримку від військових, яким я допомагаю, сумнівів більше не було", — ділиться Анастасія Рудик. За словами волонтерки, саме захисники першими відгукнулися на її заклик допомогти стареньким у здійсненні заповітних мрій.

Мрії мають збуватися

Ті, хто давно слідкує за діяльністю БФ "Рожева душа", вже знають алгоритм, за яким працює проєкт. Зі слів Анастасії Рудик, він дуже простий:

• Підопічні соціальних установ, які обирає волонтерка, отримують анкети, де розповідають про себе та пишуть, про що мріють.
• Анастасія забирає анкети, знайомиться з мрійниками, дізнається деталі. Потім всі мрії нумеруються, формується список, який активістка публікує на своїх сторінках у соцмережах.
• У коментарі чи в особистих повідомленнях благодійники мають вказати номер мрії, яку вони хотіли б здійснити, після чого вони отримують фото анкети та інформацію про мрійника.
• В домовлений час подарунок передають організаторці ініціативи особисто чи поштою.
•  "А далі ми з командою організовуємо «свято здійснення мрій», де окрім розваг люди отримують подарунки, про які мріяли", — завершує Анастасія Рудик.

Всі хто долучився, завжди отримують фото- та відеозвіти, які волонтерка також публікує на своїй сторінці у Фейсбуці. А ще подарунок можна вручити особисто, завітавши до закладу на свято здійснення мрій.

Як розповідає Анастасія Рудик, 94 цьогорічні мрії "розібрали" для здійснення практично за дві доби. Деякі люди взяли на себе не одну, а 10-20 мрій одразу, бо вже брали участь у проєкті й знали, наскільки незабутніми можуть бути емоції від здійснення чиєїсь мрії. Також люди долучались фінансово і деякі мрії вдалося здійснити колективно. 

Анастасія Рудик каже, життєписи та бажання підопічних проєкту "Скриня мрій" вражають, від деяких важко стримувати сльози навіть їй, яка за роки існування ініціативи прочитала уже тисячі анкет і побачила дуже різні історії. 

За словами волонтерки, мрії літніх людей є дуже різними. Бувають дорогими, коли, наприклад, люди хочуть чути, бачити чи вставити зуби — тоді їм купують слухові апарати, оплачують діагностики та операції. А бувають дуже прості — скуштувати піцу, яку ніколи не пробували або банально смаженої картопельки чи доброї кави. Хтось мріє про нову хустину, кросівки, спортивний одяг або навіть шлюбний костюм (таке бажання цьогоріч отримали від чоловіка, який має намір одружитися). А комусь важливо побачити вечірній парк у Луцьку чи поїхати в рідне село на могили до близьких — і все це реалізують у проєкті. 

Є й такі мрії, які виконати неможливо: зустріч з дітьми чи онуками, які відмовилися від рідних і не йдуть на контакт, жити в рідній хаті чи знову побачити своїх домашніх улюбленців… Але навіть за умов таких, на перший погляд, нездійсненних мрій іноді трапляються дива. Анастасія Рудик згадує випадок, коли вона знайшла дітей мешканця пансіонату і вмовила їх на зустріч:

"Ох, які ж це були емоції! А потім той дідусь помер, і це була його остання мрія, яка збулась. Він був щасливим, і мені дуже радісно, що вдалося це зробити", — говорить Анастасія.

Заріна Дацик — одна з благодійниць проєкту. З її слів, про "Чарівну скриню" дізналася випадково — побачила у Фейсбуці пост координаторки проєкту. 

"Раніше я вже чула про цей проєкт, але постфактум, ніяких деталей я не знала. Перше, що зачепило — мрії літніх людей. Нам, у щоденному житті, сповненому різних можливостей, здебільшого не так складно придбати собі футболку чи спортивний костюм, купити фрукти чи солодощі. А саме таких мрій було найбільше, і це викликало амбівалентні емоції: щему, радості, смутку, сорому. Сорому через те, що, на жаль, ми не завжди здатні забезпечити нашим татам, мамам, бабусям і дідусям гідну старість", — говорить Заріна Дацик. 

Жінка ділиться, читаючи список бажань вона одразу уявляла "картинки" життя літніх мрійників. Перипетії долі, виклики, розчарування та втрати: "Я усвідомила, що просто хочу бути включеною в цей процес — процес дарування приємних миттєвостей та здійснення мрій", — згадує Заріна Дацик.

Вона обрала доволі просту мрію — в листі її підопічної було написано "фрукти, хурма". Це дуже зворушило, адже просити можна було значно більшого. Заріна згадує, як дуже дбайливо готувала мрію — це була величезна гарно оформлена коробка з різними фруктами й, звісно, багато хурми: "Я хотіла, щоб моя героїня спробувала різні-різні фрукти. Хто знає, можливо деякі з них вона ще не куштувала жодного разу".

На думку Заріни, таких чи подібних проєктів, які спрямовані не тільки на виконання мрій, а й на просте душевне спілкування та взаємопідтримку має бути більше. А дарувати мрію тому, хто поряд — одне з найкращих відчуттів. 

"Якщо хтось ще не став виконавцем мрій, я дуже рекомендую, ви ніколи не забудете це відчуття. Повірте, бажання творити добро викликає залежність. Багато хто, здійснивши мрію, продовжує спілкування і допомагає літнім людям. Таким чином наш проєкт має продовження", — приєднується Анастасія Рудик.

Вона зауважує, цей проєкт не лише про мрії. Його місія — поширювати культуру волонтерства, робити цей світ добрішим, показувати людям, що допомагати може кожен і для цього не потрібно мати великі статки. А ще він про любов, про звʼязок поколінь і про можливість не лише дарувати, а й отримувати тепло.

"Два місяці тому померла моя єдина рідна бабуся, яку я любила безмежно. Та я кажу, що все одно буду онучкою, напевно до самої своєї старості. Бо тепер маю сотні підопічних бабусь, яких дуже люблю і це у нас взаємно", — говорить Анастасія Рудик.

Багато мешканців пансіонату написали єдину для усіх нас мрію — про мир і перемогу. А щоб наблизити її здійснення, до свята мрій вони підготували благодійний концерт і ярмарок.

Ярмарок проводили у підтримку збору на нічний дрон Mavic 3T для бійців 100 ОМБР/мпб/взводу БпАК (збір ще триває, до нього можна долучитись за посиланням). На ярмарку зібрали 30 тисяч гривень. Мешканці власноруч створювали вироби з кераміки, плели браслети, обереги, розфарбовували шопери, робили ляльки-мотанки та багато іншого. А працівники пансіонату підготували для гостей заходу частування — різні смаколики, десерти, напої.

Проєкт продовжує свою роботу. Анастасія Рудик вже відправила анкети у два наступні заклади області, де мешкають одинокі літні люди. Волонтерка підкреслює: найбільша складність у житті цих людей — це самотність та брак уваги, їм важливе просте людське спілкування. Кожен з нас може долучитись та допомогти.

Якщо у вас виникло таке бажання, або ви хотіли и організувати подібний проєкт у себе в місті, напишіть Анастасії Рудик в соцмережі (Фейсбук чи Інстаграм). Можливо, саме ви зможете стати для когось онуком чи просто другом.