Как объединённые территориальные громады улучшают медицину на местах

Попри значні здобутки команди МОЗу медична реформа — одна з найбільш критикованих в суспільстві. Особливо гостро по ній проходяться жителі малих міст та сіл, де ситуація з охороною здоров'я найбільш критична.

Чому так трапилось?

Довгий час для жителів малих міст, щоб отримати медичну допомогу потрібно було дістатись заледве не до обласного центру. При цьому власними силами, бо машини швидкої не могли доїхати поганими дорогами, чи просто не мали бензину.

Ситуація почала змінюватись з реформою децентралізації.

Нові об'єднані територіальні громади отримали значно більше ресурсів та можливостей, аби створити в себе якісну систему медичної допомоги. Почали відкриватись нові пункти надання допомоги. Відбуваються закупівлі нового обладнання та автомобілів швидкої допомоги.

Проте реформу продовжують критикувати. Значною мірою, тому що сама система управління охороною здоров'я складна тема, в якій потрібно володіти високим рівнем експертизи, щоб розібратись. При цьому це самі громадяни ледве не щоденно стикаються з цією системою і на практиці бачать її недоліки.

Кожен раз, як людина лишається незадоволена якістю отриманою медичної послуги – навряд вона задає собі питання «хто в цьому винен»? Міністерство? Обласна влада? Місцева влада? Самі лікарі чи може навіть пацієнти?

Знайти відповідь на це запитання самотужки часто складно. І людина точно цим займатись не буде.

Що робити?

Проте є вихід з цієї ситуації, який можуть втілити активні громадяни ОТГ.

Якщо системно працювати над підвищенням прозорості місцевого бюджету в питанні видатків, то можна досягти кращого розуміння громадою, скільки коштів є, і на що вони витрачаються.

І головним тут є процес створення наглядових рад при медичних закладах. Саме наглядові ради стають містком взаєморозуміння, які дозволяють пояснити громаді ситуацію з медициною.

Поки що такі наглядові ради є рідкість. Проте над їх впровадженням активно працюють.

Так, вже є перший приклад Усть-Путильської ОТГ, яка у листопаді поточного року створила опікунську раду закладів охорони здоров'я (КНП «Мариничівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини», ФАПів сіл Усть-Путила, Бисків, Петраші, Білий Потік).

Також, одним із додаткових інструментів підвищення прозорості місцевого бюджету в питанні видатків та кращого розуміння громадою наповнення та використання бюджетів закладів охорони здоров'я можуть стати, наприклад, бюджетний симулятор закладу охорони здоров'я (Царічанка). Під час роботи з яким, громадяни можуть самостійно подивитись на що йде витрачання бюджетних коштів відповідного закладу, що дозволить їм краще орієнтуватися в джерелах доходів та статтях витрат та знизить рівень напруженості та недовіри до керівництва закладів охорони здоров'я.

В цьому напрямку працює проект ДІЄМО, завданням якого є підвищення прозорості в освіті та медицині на місцевому рівні. 20 громад з 13 областей отримують підтримку від консультантів, щоб запустити в себе інструменти підвищення прозорості. Вони створюють наглядові ради, ухвалюють антикорупційні політики та роблять бюджети своїх громад більш зрозумілими для людей, що призводить до конструктивного діалогу між керівництвом ОТГ і мешканцями, коли один одного чують, вважають рівноправними партнерами і працюють разом заради спільного розвитку громади.