Куда обращаться с ПТСР: первая помощь, лечение и ресурсы

У чому проблема?

Сьогодні життя в Україні нерозривно пов'язане зі стресовими ситуаціями. Постійні повітряні тривоги, ракетні атаки, звістки про нові обстріли та тривога за близьких, які перебувають на фронті, стали для багатьох буденністю. Попри те, що зовні ми часто виглядаємо сильними, війна залишає глибокий відбиток на нашому психічному здоров'ї.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — одна з психологічних проблем, з якими стикаються українці через війну. За даними МОЗ, на кінець червня 2024 року в Електронній системі охорони здоров'я зареєстрували 27 544 українців з діагнозом ПТСР. З них 8 888 осіб — у 2024 році.

Яке рішення?

Знання про ПТСР і доступ до професійної підтримки стають критично важливими для збереження психічного здоров'я.

Про ПТСР, повʼязані з ним упередження та важливість вчасно звернутися по фахову допомогу поговорили з Наталією Ушаковою — психотерапевткою, фахівчинею в роботі з психологічної допомоги військовим і ветеранам. А також, спираючись на інформацію МОЗ, розповідаємо, як розпізнати ознаки ПТСР і куди українці, військові та цивільні можуть звернутися за допомогою.

Як це працює?

Наталія Ушакова. Фото з архіву спікерки

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Такими подіями можуть бути ситуації, що несли загрозу смерті або цілісності людини або тих, хто її оточував.

"Війна є значним, але не єдиним фактором розвитку ПТСР. Він може виникати внаслідок будь-якої травматичної події, яка перевищує здатність людини впоратися з нею. Ризик залежить як від об'єктивних обставин, так і від особистих характеристик людини", — говорить психотерапевтка Наталія Ушакова.

Індивідуальними факторами, які впливають на ризик розвитку ПТСР, можуть бути наявність психологічних травм у минулому, психологічні особливості, відсутність підтримки з боку близьких і громади, складність з висловлюванням своїх почуттів, також деякі люди можуть бути генетично більш вразливими до стресу.

• ветерани війни,
• цивільні, які перебували або все ще перебувають в зоні бойових дій,
• жертви сексуального чи/та фізичного насильства,
• полонені та жертви катування,
• свідки терактів,
• люди, які перебували в зоні стихійного лиха, стали свідками травматичної події, наприклад, теракту, ДТП тощо.
• інші люди, які знаходяться в кризових ситуаціях, здатних травмувати психіку.

Слід памʼятати, що травматична подія не завжди призводить до психологічної травми, а психологічна травма, своєю чергою, не обов'язково спричиняє розвиток ПТСР. У більшості з людей, хто зазнав травми, і має ознаки гострого стресу після інциденту (безсоння, тривогу та депресію), з часом психологічний стан покращується. Але у тих, хто продовжує відчувати інтенсивні емоції, має тривожні думки та інші симптоми внаслідок травматичного досвіду, може бути діагностовано посттравматичний стресовий розлад. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, мають ПТСР. 

Фахівчиня відзначає, у деяких людей симптоми можуть з'явитися вже протягом кількох годин або днів після події. Цей стан може спочатку класифікуватися як гострий стресовий розлад (ГСР), який може перерости в ПТСР, якщо симптоми зберігаються довше місяця. Але ознаки ПТСР можуть виникнути й через кілька тижнів, місяців чи навіть років після травматичної події. Часто це відбувається під впливом повторного стресу чи тригерів, що нагадують про травматичний досвід.

Тож як зрозуміти, що у вас чи когось із вашого близьких ПТСР? Треба звернути увагу на конкретні прояви синдрому:

• Постійні думки про травматичну подію. Вони виникають мимоволі, сняться або вертаються як флешбеки (старий спогад, який знову яскраво повернувся).
• Життя в повній бойовій готовності. Така людина миттю спалахує, дратується, тривожиться і переймається думками про власну безпеку. 
• Уникнення згадок про травму — небажання говорити про подію чи бути поруч із людьми, які про неї нагадують. Емоційна порожнеча, відсторонення від близьких та втрата інтересу до колись улюблених речей.
• Панічні атаки: відчуття сильного страху, поверхневе дихання, запаморочення, нудота, прискорене серцебиття і біль за грудиною.
• Хронічний біль, головні болі, діарея, відчуття стиснення і печії за грудиною, судоми, біль в попереку.
• Недовіра: втрата довіри до людей і переконання, що світ небезпечний.
• Негаразди в буденному житті: проблеми з роботою чи її пошуком, у школі чи стосунках.
• Зловживання алкоголем, сигаретами та наркотиками.
• Проблеми в стосунках, віддалення від партнера/партнерки.
• Суїцидальні думки.

Цей перелік симптомів не є вичерпним, ПТСР може проявлятися по різному. За словами Наталії Ушакової, найчастіше зустрічаються такі: 

• нав'язливі спогади або флешбеки, 
• уникання, 
• тривожність, 
• гіперзбудливість, 
• постійне відчуття небезпеки 
• та емоційна "онімілість" або відчуття відчуженості.

У МОЗ зазначають, навіть якщо двоє людей пережили подібну травмівну подію, і в обох розвинувся ПТСР, це не означає, що їхній посттравматичний стресовий розлад буде мати однакові ознаки. Саме тому лікування потребує втручання спеціаліста і є індивідуальним.

Але не варто приписувати собі чи комусь іншому цей діагноз самостійно — людина може припустити, що в неї може бути ПТСР, звернувши увагу на характерні симптоми, але для точного діагнозу та ефективного лікування необхідна професійна оцінка. Адже симптоми ПТСР можуть бути схожими на депресію, генералізований тривожний розлад, панічний розлад або навіть фізичні захворювання, такі як порушення сну чи хронічна втома. Якщо ви відчуваєте, що потребуєте психологічної допомоги, найкращим рішенням буде звернутися до фахівців. 

"Рання діагностика та лікування можуть суттєво покращити стан людини", — каже психотерапевтка.

"Рубрика" вже розповідала про те, що робити після травматичної події, щоб запобігти ПТСР. Тепер розповідаємо про те, як діяти, якщо ви відчуваєте, що ви вже маєте цей синдром.

Часто ті, хто стикається з ПТСР, відчувають себе ізольованими й незрозумілими. ​Експертка наводить приклади: людина може не знаходити слів, щоб описати свій внутрішній стан, адже симптоми ПТСР складні й часто неочевидні для оточення або травматичні спогади або реакції можуть здаватися "нереальними" або незвичайними навіть для тих, хто їх переживає. ​Через уникнення тригерів або емоційну "онімілість" люди з ПТСР часто відчувають себе відокремленими. ​Травма може створити відчуття, що їхній досвід «особливий» і ніхто не зможе зрозуміти, що вони пережили.

"​Крім того, у суспільстві часто бракує знань про ПТСР, тому люди можуть інтерпретувати його як слабкість, небажання «забути про минуле» чи «перебільшення проблеми». ​Людина може боятися звинувачень у тому, що вона все вигадує, аби «привернути увагу», осуду, знецінення свого досвіду. Того, що її сприйматимуть як «ненормальну» чи «невиліковну»", — додає психотерапевтка.

Однак ПТСР не має нічого спільного слабкістю чи "вигадками". Це медичний стан, спричинений перевантаженням психіки через травматичний досвід.

ПТСР лікується — наголошує Наталія Ушакова. Основний  інструмент лікування — це психотерапія. Як доповнення можуть використовуватися і медикаменти. Багато людей завдяки правильно підібраній терапії значно покращують свій стан і повертаються до нормального життя.

Шукати допомоги — це прояв відповідальності за власне здоровʼя, готовність зрозуміти й опрацювати власні травми.

Найперше — йдіть до сімейного лікаря.

Якщо у вас з'явилися перші симптоми ПТСР, важливо якомога швидше звернутися до:

• Вашого сімейного лікаря.
• Сімейного лікаря закладу, який має договір з НСЗУ за пакетом "Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги."

Наразі в Україні близько 11 500 лікарів первинної медичної допомоги працюють у більш ніж 3 670 закладах, надаючи допомогу з психічного здоров'я.

Для пошуку таких фахівців:

• Скористайтеся дашбордом НСЗУ "Надавачі медичної допомоги за напрямом "Психологічна та психіатрична допомога". У фільтрах ліворуч оберіть "Первинна" допомога.
• Або зателефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77.

Сімейні лікарі, які працюють у закладах з послугами супроводу та лікування психічних розладів, пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP. Якщо буде потрібно, вони направлять вас до спеціаліста з психічного здоров'я: психолога або психіатра.

Ілюстративне фото: depositphotos

Скористайтеся інтерактивною мапою НСЗУ:

1. Вкажіть область та спеціаліста, який вам потрібен.
2. Використовуйте фільтри для пошуку за назвою громади, населеного пункту чи медзакладу.

Окрім лікаря-психіатра, через мапу можна знайти інших фахівців:

• Сімейного лікаря.
• Дитячого лікаря-психіатра.
• Лікаря-психотерапевта.
• Лікаря-психолога.

Якщо ви не можете або не готові звернутися до медичного закладу, скористайтеся безоплатними лініями психологічної допомоги:

• Лінія Національної психологічної асоціації: 0 800 100 102 (щодня з 10:00 до 20:00).
• Центр психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна" МОЗ України: 073 450 6000.
• Національна гаряча лінія для дітей та молоді:
  • 0 800 500 225 (зі стаціонарного).
  • 116 111 (з мобільного).
• Безоплатна гаряча лінія в місті Київ:
  Телефонуйте за номером 15-51 і оберіть "3", щоб зв'язатися з професійним психологом. Лінія працює щодня з 08:00 до 20:00.

Для українців створено ґрунтовний гід, який відповідає на ключові питання про ПТСР. Цей посібник підготувала платформа доказової інформації про здоров'я "Бережи себе" за підтримки експертів з Координаційного центру з психічного здоров'я при Кабінеті Міністрів України.

Що містить гід?

Посібник складається з 15 розділів, які охоплюють:

• всю необхідну інформацію про ПТСР;
• поради щодо підтримки близьких людей;
• базові рекомендації для профілактики психічного здоров'я.

Як завантажити?

Посібник доступний для завантаження за цим посиланням.

Ще більше корисних рішень!

В Україні працює багато служб психологічної підтримки, де фахівці з відповідною підготовкою готові вислухати, допомогти впорядкувати думки та надати корисні поради. У МОЗ нагадують про контакти таких служб для різних категорій: цивільного населення, ветеранів, дітей та підлітків, ВПО та постраждалих від війни.

Для цивільних (консультації надаються анонімно, конфіденційно й безоплатно):

• Національна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров'я Lifeline Ukraine — 7333.
• Лінія ГО "Ла Страда-Україна" — 0 800 500 335 (зі стаціонарного) та 116 123 (з мобільного). 
• Mental Help — онлайн-платформа безоплатної професійної психологічної допомоги, створена в рамках проєкту USAID "Розбудова стійкої системи громадського здоров'я", який виконує організація "Пакт".
• Лінія міжнародної гуманітарної організації "Людина в біді" — 0 800 210 160. 
• Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine — 7333 (цілодобово).
• Лінії Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи — (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.

Для ветеранів:

• Ветеранська спільнота Veteran Hub — підтримка, психологічні та юридичні консультації.
• Коаліція ветеранських просторів — об'єднання 26 ветеранських організацій з різних куточків України та чатбот.
• Лісова поляна — центр психічного здоровʼя та реабілітації МОЗ України для ветеранів та ветеранок, людей, які пережили полон і тортури.
• Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду при Мінветеранів для ветеранів та членів їхніх родин — 0 800 332 029(цілодобово).
• ГО «Вільний вибір» — психологічна підтримка та реабілітація за телефоном (063) 64 64 991. 
• Військовослужбовцям та їхнім сім'ям допомагає впоратися із емоційними викликами й громадський рух "Жіноча Сила України". Тут створено проєкт "Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців", який функціонує за сприяння Збройних Сил України, Департаменту гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України, Національної гвардії України. Спеціалісти організації мають досвід роботи з сім'ями військовослужбовців з 2014 року. 0 800 332 720; +38 067 130 32 73; +48 226 022 512.

До підтримки ветеранів долучаються все нові проєкти, благодійні фонди та громадські організації — знаходьте їх на howareu.com.

Канали психологічної підтримки для дітей та підлітків:

• ПОРУЧ — спільний проєкт МОН України, ЮНІСЕФ, Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії та ГО ВГЦ "Волонтер". У рамках проєкту є онлайнові терапевтичні групи підтримки для підлітків.
• Teenergizer — це рух, який об'єднав підлітків із регіону Східної Європи та Центральної Азії. На сайті можна записатись на безоплатну консультацію від психологів та консультантів проєкту.
• Національна гаряча лінія для дітей та молоді від Ла Страда — 0 800 500 225 (зі стаціонарного) або 116 111 (з мобільного). Дзвінки безоплатні, анонімні, конфіденційні.
• Не дрібниці — безпечний підлітковий простір, який надає безоплатні консультації онлайн в боті (але консультують психологи, не автоматизовані механізми).
• Лінія від благодійного фонду "Голоси дітей" — телефонна лінія психологічної підтримки для дітей та батьків. Також можна записатись на очні консультації, якщо ваше місто є в переліку.
• ГО "Фонд Маша" — для жінок та дітей (м. Київ).
• Коло сім'ї — центр для дітей, молоді, майбутніх батьків, вагітних.

Сервіси підтримки ВПО та постраждалих від війни:

• Центри допомоги врятованим — комплексна соціально-психологічна підтримка для людей, які виїхали з зони активних бойових дій та/або тимчасово окупованих територій, місцевих мешканців.
• Project HOPE — безоплатна психологічна та психосоціальна допомога ВПО та місцевим громадам (м. Львів).
• БФ "Право на захист" — безоплатна психологічна (індивідуальні консультації та підтримувальні групи) допомога мешканцям шелтерів та місць компактного проживання ВПО та постраждалих від воєнних дій. Локації: Київ та Київська обл., Запорізька обл., Дніпропетровська обл., Одеська обл., Полтавська обл., Сумська обл., Харківська обл., Херсонська обл., Чернівецька обл., Чернігівська обл.

↓Читайте также

Как семье подготовиться к возвращению военного домой

ПТСР, которое можно предотвратить: что делать после травматического события