Как защитить природные зоны “с дивана”? Рассказываем о ситуациях, где важна поддержка, и как добавить ваш голос

У чому проблема?

Шкоди українському довкіллю завдає не тільки ворог, а й самі українці, які хочуть мати більше зиску для економіки чи власної кишені, ніж для загального добробуту.

Та й держава нині недовиконує взяті на себе в стратегії регіонального розвитку на період 2021-2027 років зобов'язання заповідати до 1 січня 2030 року 15% від площі держави. Станом на 1 січня 2023 року, за даними Української природоохоронної групи, було заповідано 3.52% від того, що необхідно заповісти відповідно до Стратегії до 2030 року.

Яке рішення?

Екологічні організації й природозахисники тримають руку на пульсі та б'ють на сполох, коли бачать загрози для природи. Важливо доєднуватися до їхніх ініціатив і таким чином створювати громадський тиск, який уже не зможуть проігнорувати чиновники чи безвідповідальний бізнес.

"Рубрика" зібрала кілька актуальних ініціатив, для яких важливий кожен голос підтримки.

Як це працює?

Полонина Боржава — гірський масив на Полонинському хребті в Карпатах. Це природоохоронна територія міжнародного значення — об'єкт Смарагдової мережі Європи, а також частина екологічної мережі Українських Карпат. 

Тут живе майже 100 видів птахів, серед них і занесені до Червоної книги України, тут ростуть червонокнижні рослини. Через Боржаву проходить міжнародний міграційний шлях цілої низки видів птахів, у тому числі рідкісних, які охороняються національним та міжнародним законодавством.

На схилах Боржави збереглися унікальні старовікові ліси та праліси, що уповільнюють розвиток повеней для річок басейну Тиси. Це місця, де часто можна побачити сліди бурого ведмедя, рисі, вовка та лісового кота. 

Навколо Боржавського хребта та безпосередньо на ньому розташовані 8 територій природно-заповідного фонду України. Також тут розташована проєктована територія природно-заповідного фонду України, яку зарезервували під заповідання: це проєктований національний природний парк "Ждимир" площею 21 600 га.

Усе це — інформація зі звернення, що його оприлюднила природоохоронна організація МБО "Екологія-Право-Людина".  Звернення можуть підтримати всі небайдужі.

Автори й підписанти, яких уже сотні, закликають припинити роботи зі зведення вітрової електростанції на полонині Боржава.

У жовтні територією полонини почали прокладати ґрунтову дорогу, і це вже нашкодило високогірній рослинності та ґрунту, спричинило поверхневі ерозійні процеси, які надалі ризикують тільки посилюватися. 

На жаль, це той випадок, коли місце для розвитку перспективної та потрібної для України вітроенергетики обрали неправильне. Не врахувавши, що нинішня шкода екології від будівництва 34 вітрових установок та необхідної для них інфраструктури буде більшою, ніж майбутня користь від екологічно чистої енергії вітру.

Звернення адресоване Президенту України, міністру захисту довкілля та природних ресурсів та Кабінету Міністрів України. Його підписали керівники й члени низки природоохоронних організацій, науковці, гіди, туристи тощо.

А депутат Закарпатської обласної ради Іван Дуран звернувся до обласної прокуратури та Державної екологічної інспекції, щоб вони організували перевірку інформації про прокладання ґрунтової дороги на гребені полонини та встановили осіб руйнівників Боржави. У ДЕІ вже заявили, що довкіллю завдано величезної шкоди.

Ця історія триває з 2017 року, і ще 2019 року лунали голоси про те, що місце для ВЕС обрано неправильне. Автори звернення переконані, що "під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля проєктанти свідомо занизили вплив на природні екосистеми та надали неправдиву інформацію щодо знищення рідкісних видів та біотопів на полонині Боржава".

У ГО "Екосфера" також переконані: "Європейський зелений курс, політичною ініціативою якого в Україні є схвалена Енергетична стратегія до 2025 року, не передбачає досягнення енергонезалежності за рахунок знищення лісів, осередків біорізноманіття та цінних природних територій". Громадські активісти навіть присвятили цій ситуації окремий ролик.

Захисники природи переконані, що вітряки та їхня інфраструктура на полонині знищать "місця існування рідкісних, зникаючих та ендемічних видів тварин і рослин, а також території, яка віками використовувались для розвитку тваринництва та збору недеревної продукції (чорниці)".

Якщо ви підтримуєте думку, що зведення вітрової електростанції на полонині Боржава є неприпустимим та має бути зупинено, підписуйте звернення за посиланням.

Черкащина — одна з найбільш розораних територій України, де лишилося не так багато природних оаз.

Нещодавно керівник експертного відділу ГО "Українська природоохоронна група" Петро Тєстов побував на Черкащині й побачене спонукало його нагадати про потребу створити національний природний парк "Гірський Тікич":

"Зараз видовище дуже сумне. Залишки природи туляться до країв балок та ярів. І з кожним роком цих залишків стає дедалі менше – типова ситуація, коли по знімках гуглу 2-3 річної давнини степ чи лука, а по факту свіжозоране поле. Майже по уріз води. І там, де річка є в кадастрі, і там, де її немає, — байдуже…"

"І далі буде тільки гірше. Громади області відмовляються погоджувати створення нових заповідних територій, проте радо роздають залишки степів та лук під нові й нові оранки. Гроші", — написав Петро Тєстов.

Еколог переконаний, що єдиний шанс зберегти залишки природи області — це швидко створити національний парк "Гірський Тікич" на землях запасу, які були передані в межах земельної реформи й на які не потрібно отримувати погодження. До того ж ця місцевість має значний туристичний потенціал.

Петро Тєстов зазначає, що не бачить політичної волі обласної влади та профільного міністерства для створення такого природного парку, на жаль. 

Але нам є чим їх мотивувати. Наприклад, аргументом, що згідно з однією з директив ЄС 30 % сільськогосподарських земель ми маємо перетворити на заповідники. "Рубрика" серед іншого писала про розораність українських земель тут.

Або ж аргументом про те, що намір створити національний природний парк "Гірський Тікич" було озвучено науковцями й підтримано владою ще 2017 року.

Науковці обґрунтовували створення заповідної зони так: "Особливо цінним з природоохоронної точки зору є річково-долинний ландшафт річки Гірський Тікич, який характеризується своєрідною геоморфологічною будовою, зумовленою виходами кристалічних порід Українського кристалічного щита, різноманітним рослинним покривом з поєднанням степової, лісової, лучної, болотної, водної, петрофітної рослинності, а також численними локалітетами видів рослин і тварин, що підлягають охороні різного рівня".

Рішення в цьому разі — писати звернення до міністерства чи Черкаської обласної військової адміністрації, створювати відповідні петиції, писати про проблему в соціальних мережах. На щастя, в Україні влада звертає на це увагу, і суспільний тиск може спрацювати.

Активісти Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) занепокоєні можливою забудовою урочища Циганщина, що в Голосіївському районі Києва біля Феофанії. Це балка, частина степу й вікова діброва з дубами віком 200 років, зазначають у КЕКЦ і наголошують:

"Незаповідних дібров такого віку (200 років) зараз практично немає в Україні, всі вони зрубані".

Депутатка Київради Ксенія Семенова спільно з екологами КЕКЦ підготувала та зареєструвала проєкт рішення Київської міської ради про створення пам'ятки природи "Вікова діброва" площею 18,7 га, а на сайті Електронних петицій Київської міської ради зареєстрували відповідну петицію.

"На схилах балки та поруч збереглися рештки неморальних (широколистих) лісів за участі граба та дуба, а також ділянки лучно-степової рослинності, які на інших київських горах майже скрізь деградували… Тутешні схили формують ландшафтний краєвид правого берега Дніпра та мають бути збережені від забудови", — йдеться в документі.

Тут живуть п'ять червонокнижних тварин: жук-олень, мідянка звичайна, кажан широковух європейський, ксилокопа звичайна, рясоніжка мала (кутора мала). На схилі балки знайдені нори борсука європейського, також рідкісної тварини в Україні, зазначають екологи. А найбільше в діброві птахів, частина з них (синиці, дятли, повзики) охороняються Бернською конвенцією.

Інша місцина, долею якої стурбовані екологи КЕКЦ, — також у Голосіївському районі. Це озеро Відро, яке прилягає до Національного природного парку "Голосіївський", але, на жаль, не є його частиною. Екологи закликають надати йому статус заказника.

Для цього вони також створили петицію сайті Електронних петицій Київської міської ради, і вона за місяць набрала половину від необхідної для розгляду кількості голосів.

"Озеро Відро — найчистіше у Києві озеро, унікальне за своєю красою та улюблене місце відпочинку киян, — зазначають у КЕКЦ. — Нещодавно тут знайдена рідкісна рослина, занесена до Червоної книги України, — альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.). Озеро Відро є оазисом біорізноманіття та прихистком для багатьох видів рослин і тварин, включаючи рідкісні та охоронювані види".

Прозорість води у Відрі сягає двох метрів і більше.

"На жаль, ця територія сподобалася забудовникам, які хочуть забудувати унікальний куточок дикої природи Києва", — б'ють на сполох екологи. Підписати петицію на захист озера Відро можна тут.

Якщо ви хочете підтримати створення "Вікової діброви", додавайте свій голос тут.

Лише кілька хвилин вашого часу — і добру справу зроблено! Навіть на дивані можна бути екоактивістом(-кою).