Как ухаживать за ушами: все об ушных палочках, скрытых опасностях и поддержании здорового слуха

У чому проблема?

Тенденція турбуватися про своє здоров'я стає невіддільною частиною сучасного життя. Ми знаємо, що потрібно робити щеплення, регулярно проходити медичні чекапи, стежити за артеріальним тиском й не пропускати візити до стоматолога. Однак часто забуваємо про такий важливий аспект, як гігієна слуху. Те, як доглядати за вухами, здається таким очевидним і простим, що ми рідко задумуємося про його правильність. Проте неправильна гігієна вух може мати серйозні наслідки — від інфекцій до втрати слуху.

У світі налічується понад 400 мільйонів осіб із тяжкою втратою слуху. За прогнозами ВООЗ до 2050 року їх кількість може зрости майже вдвічі, а це — кожен десятий житель планети. Хтось має вроджені вади слуху, а хтось набуває порушення упродовж життя. Причинами втрати слуху можуть бути генетичні (спадкові) фактори, ускладнення під час пологів чи вагітності, старіння. Та найчастіше причиною стають різні чинники впродовж життя: ускладнення деяких інфекційних хвороб, хронічні вушні інфекції (в тому числі й через неправильний догляд за вухами), надмірний шум, травми голови або вуха. Особливо гостро ця проблема постала зараз, під час війни, коли дорослі та діти через бойові дії можуть отримати акустичну травму.

Яке рішення?

Про все, що потрібно знати про власні органи слуху, основні принципи гігієни слуху та правильні методи догляду за вухами "Рубрика" дізнавалася в отоларингологині Наталі Шликової. Лікарка також поділилася дієвими порадами, які допоможуть зберегти ваш слух здоровим і гострим на довгі роки.

Як це працює?

Слухова система людини — це один з найголовніших органів, які допомагають нам орієнтуватися у просторі, сприймати звукову інформацію та отримувати повну картину життя. Наші органи слуху відіграють важливу роль не тільки в елементарному сприйнятті та відтворенні звуків навколишнього середовища. Це ще й потужний інструмент регулювання балансу та рівноваги людини. Тому здоров'я та стан вух є дуже важливими.

Почнімо з анатомії. Вухо складається з трьох відділів:

• Зовнішнє вухо — це видима нашому оку вушна раковина й слуховий прохід.
• Середнє вухо — невелика порожнина, у якій розташовується барабанна перетинка, Євстахієва труба та слухові кісточки
• Внутрішнє вухо — найскладніша частина слухової системи людини, яку не дарма прозвали лабіринтом. Саме тут знаходяться аналізатори слуху та рівноваги, що відповідають не тільки за звукосприйняття, але й за орієнтацію тіла у просторі та координацію рухів.

Усі відділи тісно пов'язані одне з одним, а також з іншими ЛОР органами, а саме з носовою порожниною та горлом. Тому дуже часто захворювання носа або горла ускладнюються запаленням вух. Найпоширеніші захворювання вуха — це гостре запалення середнього вуха (отит), сірчані корки та запалення зовнішнього слухового проходу.

Ватні палички — "зручні" та небезпечні

Здоров'я вух багато в чому визначає правильна гігієна. Але це зовсім не означає щоденну ретельну чистку вушного проходу ватними паличками. Навпаки, ватні палички можуть спровокувати різні типи отитів (запалення вух), призвести до травмування барабанної перетинки та навіть до втрати слуху.

"У зовнішньому слуховому проході залозами виробляється вушна сірка, вона захищає вухо від негативного зовнішнього впливу та мікроорганізмів. Видаляти постійно її не потрібно, у більшості випадків організм самостійно видаляє надлишок сірки в моменти, коли ми жуємо чи розмовляємо. Достатньо обережно промивати в ділянці вушної раковини та видаляти сірку, яку ви бачите біля входу в слуховий прохід. Тому що перетинка іноді дуже близько розташована і є ризик травмувати її твердим патичком", — говорить Наталя Шликова.

Крім того, використання вушних паличок, а також маніпуляції пальцями у слуховому проході, можуть спровокувати зовнішній отит — запалення зовнішнього слухового проходу до барабанної перетинки, часто воно може уражати й вушну раковину.

"Шкіра зовнішнього слухового проходу має особливу будову, вона швидко набрякає, легко травмується та подразнюється. Через мікротріщини бактерії проникають в шкіру та викликають запальний процес", — пояснює отоларингологиня.

Що робити, якщо вата з вушної палички застрягла у вусі?

На цьому підступність паличок, які насправді не призначені для чистки вушних проходів і є косметичними засобами (про це можна прочитати на кожній упаковці) не закінчується. Ще одна небезпека — дуже часто ватний тампончик сповзає з палички й залишається в глибині проходу. І тут теж не обійтися без допомоги фахівця. Якщо вата з вушної палички застрягла у вусі, самостійно видалити ватний тампончик в більшості випадків неможливо.

"Якщо вата потрапила у вухо, не чіпайте її. Є ризик запхати її глибше. У медичній установі фахівець дістане її за лічені хвилини", — додає Наталя Шликова. Витягати вату пінцетом або гострими предметами лікарка не рекомендує категорично.

Особливо пильним з ватними паличками та іншими гострими предметами потрібно бути, якщо в родині є маленькі діти.

"Нещодавно лікувала півторарічну дитину, яка гралася з ватними паличками та травмувала барабанну перетинку. На щастя, все добре загоїлося без хірургічного втручання, — розповідає Наталя Шликова. — Дуже часто травми маленькі діти наносять не лише своїм вушкам, а й батьківським — олівцями, паличками для суші або шпильками. Тому будьте обережні, прибирайте якомога далі предмети, які дитина може засунути собі або навіть вам в ніс чи вухо".

З великим ризиком пов'язане чищення вух за допомогою оцту, перекису водню, оливкової олії, соди та інших підручних засобів. Такі методи можуть спричинити хімічний опік, алергію, подразнення шкіри. Отже, в домашніх умовах достатньо обережно мити вуха теплою водою пальцями, протирати вологим рушником або ватним диском. А правильно чистити слуховий прохід можна лише не заглиблюючись більш ніж на 0,5 см мʼяким ватним диском. Якщо у вас є проблема зі скупченням вушної сірки, зверніться до лікаря. Фахівець може безпечно промити вуха за допомогою спеціальних розчинів і обладнання. А також розповість про додатковий догляд.

Вода та інфекції

Цікаво, що гострий зовнішній отит має ще одну назву "вухо плавця", тому що його часто викликає вода, яка залишається у вусі, створюючи вологе середовище, яке сприяє росту бактерій. Крім того, вода, що потрапила у вухо, розмиває вушну сірку і викликає її набухання, провокуючи утворення корків, а також може спровокувати подразнення шкіри слухових каналів та запальні процеси.

Як захистити вуха:

• Захищайте вуха під час плавання. Під час плавання надягайте вушні затички або шапочку для плавання, щоб ваші вуха були сухими.
• Якщо вода все ж таки потрапила у вухо, нахиліть голову набік, щоб вода витікала зі слухового проходу. Також можна акуратно посмикати за мочку вуха — коли ви злегка тягнете за мочку потерпілого вуха, то слуховий прохід "вирівнюється" і може статися витікання води. Кращий ефект буде, якщо голова буде постійно нахилена до плеча. Витирайте лише зовнішнє вухо, обережно прикладаючи до нього м'який рушник.
• Влітку відпочивайте з розумом. Не купайтеся в озерах і річках в період цвітіння води та у дні, коли публікуються попередження про високу кількість бактерій.
• Обробляйте вушні затички, музичну гарнітуру. Влітку через надмірне потовиділення робіть це частіше. 

Шум, музика та гучні звуки

Сильні звуки перенапружують слухові рецептори, можуть призвести до їхньої загибелі та незворотної втрати слуху.

"Для людини найкомфортніше, коли звук коливається в межах 15-35 дБ. Слух людини можуть пошкодити звуки, гучність яких перевищує 85 дБ, а якщо рівень шуму досягає 120 дБ, це може викликати акустичну травму", — коментує лікарка.

Щоб зрозуміти, наскільки це гучно, наведемо кілька прикладів:

• шепіт — 10-20 дБ;
• голосна розмова — 60 дБ;
• завантажений трафік — від 70 до 85 дБ;
• мотоцикл — 90 дБ;
• прослуховування музики на повну гучність через навушники — від 100 до 110 дБ;
• сирена — 120-140 децибел;
• звук пострілу стрілецької зброї — 140 дБ. Від вибуху інтенсивність звуку може досягати всі 220 дБ.

Щоб уникнути пошкодження слуху:

• На шумних роботах використовуйте навушники або навушники з шумопоглинанням.
• Давайте вашим вухам можливість перепочити, якщо ви вимушені довго знаходитися біля джерела звуку — намагайтеся відпочивати від шуму кожні 15 хвилин.
• У навушниках вмикайте гучність максимум на 60% та слухайте музику не довше, ніж годину. Це ще називають правилом 60 на 60.
• Спробуйте відмовитися від навушників-крапельок на користь накладних.

Слухова система людини не здатна (просто не встигає, на це йде 40 мілісекунд) самостійно зменшити величину вібрацій від барабанної перетинки й захистити вухо від раптових гучних звуків (вибуху чи пострілу). Тому, щоб захистити вуха від надмірного звуку, якщо немає індивідуальних методів захисту (вушні затички, навушники, шоломи), потрібно:

• закривати вуха чим є — руками, шарфом, шапкою, будь-яким одягом або навіть подушками; 
• прикривати під час раптового гучного звуку вухо максимально щільно всією долонею, охоплюючи всю вушну раковину;
• відвернутися від джерела звуку, відкривати рот та постійно ковтати слину — це допоможе вирівняти тиск зовнішнього середовища і середнього вуха та зменшить контузійний вплив.

А це точно спрацює?

Найбільша небезпека неправильного домашнього догляду за вухами — пошкодження барабанної перетинки. Таке може статися, якщо проштовхнути паличку або інший гострий предмет більш ніж на 1,5 см углиб. У такому разі людина може відчути гострий біль, з'являється також дзвін у вухах, запаморочення. Відзначається зниження слуху, поява прозорих чи кров'янистих виділень.

Звернутися до фахівця також варто за підозри на утворення сірчаних корків. Формуються вони частіше у дітей та дорослих літнього віку. Через корки знижується слух, з'являються біль і шум у вухах, відчуття закладеності. Якщо корок розташований близько до барабанної перетинки, виникають запаморочення та нудота.

Вуха також можуть боліти, якщо є проблема з зубами або запалення горла, навколишніх лімфовузлів та привушної залози. Іноді слух може пропадати за потрапляння води на сірчаний корок, потрапляння сторонніх предметів у слухові проходи, раптових звукових навантажень. У важких випадках це може бути ознакою інсульту або травми барабанної перетинки з порушенням її будови.

Як бачимо, проблем зі слухом може бути багато, тому Наталя Шликова наголошує — якщо вас турбує вушний біль, ніколи не ставте самостійно діагноз, не займайтеся самолікуванням і за появи будь-яких проблем зі слухом звертайтеся до лікаря. Також експертка радить двічі на рік відвідувати ЛОР лікаря, навіть якщо немає явних скарг.