Тільки-но українське село, селище або місто звільняють — наступного дня там уже волонтери WCK. Із собою вони привозять продукти та готові страви. Жителі, які місяцями були в окупації, зустрічають їх зі сльозами на очах та "дякуємо". Від першого дня повномасштабного вторгнення місія World Central Kitchen годувала українців. Головне, кажуть представники WCK, — це огорнути піклуванням людей, які потерпають від цієї війни.
Кореспондентка "Рубрики" побувала в дніпровському штабі WCK. Як там будували свою роботу та готували від необхідних ста порцій на день до десятків тисяч? Як годували людей стравами з МакДональдза та до чого тут "Перемога"?
Робоча готовність
Одинадцята година вечора четверга — дніпряни готуються до комендантської години: закінчують свої справи, повертаються додому, а хтось — уже давно зі всім покінчив та спить. Міське повітря розрізає чергова тривога, а за галасом сирени один за одним лунає кілька вибухів. Через кілька хвилин зрозуміло — це влучання ракет, а не робота ППО. Дим із середмістя видно за кілька метрів, а запах гарі несеться всім містом.
Пізніше дніпряни дізнаються: приліт у ринок, який давно не працював, та в АТП, де стояло більше сотні міських автобусів. Нещодавно придбані автівки вибухають одна за одною.
Поки пожежники приборкують вогонь, а правоохоронці займаються документуванням свідчень російської агресії, маленька команда волонтерів вже розробляє план, як завтра годуватимуть людей, що зараз працюють на місцях прильоту.
На ранок сто порцій страв та сендвічів уже готові, запаковані та відправлені. "Це все для тих, хто потребує піклування на місцях прильоту: рятувальники, лікарі, правоохоронці. Люди, яких дістають з-під завалів, та ті, хто перебуває в стресі після вибухів", – говорить координаторка продуктової місії World Central Kitchen у Дніпрі Анастасія Єрак.
Дівчина каже, що часто правоохоронці та рятувальники не мають часу повноцінно поїсти, тож між робочими справами швидко хапають те, що привезли волонтери.
Слідом за першою партією їжі до відправки готується друга. У блискучих каструлях — рис та курятина, у великих відрах — помідори з зеленню, а зверху в маленьких судках — янтарна олія.
"Сьогодні в нас 982 порції, які поїдуть у 21 шелтер. Якщо порахувати, це 476 кілограмів їжі, якою ми скоро нагодуємо людей", — розповідає волонтерка World Central Kitchen Яна Городілова. Її разом з мамою з Волновахи під обстрілами вивозили військові. Родина довго шукала собі роботу в Дніпрі, і от — вже кілька місяців жінки працюють у місцевому штабі WCK. Мама та донька стежать за тим, як їжа готується до відправки, та розподіляють її по списках.
У Дніпрі продуктова місія World Central Kitchen почала працювати в березні. Та її робота була напряму пов'язана із Благодійним фондом "Перемога Україна".
Усе почалось з "Перемоги"
Через день після повномасштабного вторгнення Анастасія Єрак уже розуміла: сидіти в паніці та страху — не можна. Дівчина керувала агенцією брендів та івентів, де займалася розробкою логотипів, неймінгів, організацією приватних та корпоративних заходів. А після 24-го лютого Настя разом зі своєю командою знайшла для себе єдину важливу справу — волонтерство.
Першими звернулись знайомі з "Азову". Військові розповіли, що їм потрібен час, щоб налагодити процес забезпечення харчування, а поки: чи може Настя якось допомогти із їжею? Дівчина відкрила свій список контактів та почала телефонувати знайомим рестораторам, щоб попросити їх годувати військових. З великого кола контактів ніхто не сказав "Ні".
"Виходить, що мені потрібно було годувати 70 людей, а потужностей уже вистачало на кілька тисяч людей. Усі відгукнулися, бо хотіли допомагати. Тому незручно було комусь відмовити", — говорить Анастасія Єрак.
Щоб ресторатори не сумували, команда волонтерів зібрала додаткові запити від тих, кому була потрібна гаряча їжа. Заявки подали 3,5 тисячі захисників.
Першу партію їжі 15 дніпровських ресторанів приготували 27 лютого. У цей час до Дніпра починають масово приїздити переселенці, тому кількість тих, кого потрібно годувати, росте до 7 тисяч порцій на добу. Команда волонтерів створює свій благодійний фонд – із Настею в ролі директорки. Називають його — "Перемога Україна".
"Ми довго не думали з назвою. Бо «Перемога» — це все, чого ми хочемо та до чого прагнемо. Тим більше перемога вже є навіть тоді, коли ти не поїхав за кордон, прокинувся в рідному місті та продовжуєш робити свою справу", — говорить Настя Єрак.
У перші дні роботи волонтерів сильно дивували українці: вони були готові жертвувати тисячі гривень. "Пам'ятаю перший збір. Буквально за годину-півтори на моїй картці вже було 200 з чимось тисяч гривень. Сильно допомагали клієнти агенції, з якими ми працювали до 24-го лютого. Вони питали: «Скільки потрібно грошей, щоб ви добу прогодували людей?». «50 тисяч гривень». І одна людина надсилала всю суму".
Окрім грошей, люди були готові нести до ресторанів усілякі продукти. Також свої запаси віддали міські сервіси доставок. Тому кілька разів військових та переселенців годували стравами з лосося, вугра та креветок.
"Але ми зрозуміли, що з невеличкими партіями продуктів важко працювати. Ми не годуємо 15 людей, ми готуємо для тисяч. Залишки гречки, рису та макаронів не засунеш в одну каструлю. Нехай краще ці продукти залишатимуться в родинах. А ми почали працювати із масовими партіями, так було простіше організувати весь процес", — говорить Настя Єрак.
Дніпровські заклади МакДональдзу передали волонтерам міста залишки своїх продуктів (від початку повномасштабного вторгнення мережа не працює в Дніпрі). Серед команд, які отримали заморожені котлети, булочки, овочі, соуси, була й "Перемога Україна".
"Загалом у нас збалансоване та пропрацьоване спеціалістами меню. Але ми мали дні й джанк фуда. Годували людей нагетсами та картоплею фрі. Але секрет бургерів із Маку не розкритий. Ми зібрали всі компоненти в гамбургер, навіть ті самі огірочки, але смак все одно був інший", — сміється Настя.
Місія WCK або зловлена за хвіст жар-птиця
Початок березня був важким для "Перемоги". Продукти на складах закінчувались. Ворог почав гатити по підприємствах меценатів, які допомагали волонтерам із м'ясом. Людей, що потребували допомоги їжею в Дніпрі, більшало. У місто приїхало багато жінок та дітей. Їх волонтери не могли годувати раз на день, потрібно було хоча б два — а це вже щонайменше 14 тисяч порцій на добу.
Поступово в "Перемозі" прийшли до того, що потрібно залучати іноземні інвестиції. З українців збирати гроші не хотіли, адже кожен — постраждалий у цій війні.
"У середині березня ми зловили жар-птицю за хвіст", — говорить Настя про зустріч із представниками World Central Kitchen: "Друзі стрілись із ними на державному кордоні, розповіли про нашу роботу з ресторанами в Дніпрі".
У Дніпрі організація почала покривати ресторанам, що вже працювали у мережі "Перемоги", вартість продуктів, мінімальні зарплати, оплату комунальних послуг. Також у WCK додатково підключили ще з десяток закладів.
Як WCK працює по всій країні
Що таке World Central Kitchen? Це міжнародна організація, яка годує людей, що постраждали під час стихійних лих. Раніше громадська організація займалась харчуванням людей в Домініканській Республіці, Нікарагуа, Замбії, Перу, Кубі, Уганді, Багамах, Камбоджі, США, а тепер — і в Україні.
В Україні продуктова місія WCK почала свою роботу 24-го лютого. Першу їжу роздавали на львівському вокзалі, через тиждень представники організації вже працювали в найбільших містах країни. "Це дуже системна робота була", — говорить регіональний лідер місії WCK Денис Кондауров.
Денис Кондауров опікується чотирма українськими регіонами: Донецьким, Дніпропетровським, Запорізьким та Херсонським.
Денис Кондауров опікується чотирма українськими регіонами: Донецьким, Дніпропетровським, Запорізьким та Херсонським.
Напрямків роботи у WCK кілька: "ресторанний" формат приготування страв для військових та переселенців, видача продуктових пакетів, годування людей на прифронтових та деокупованих територіях. Денис Кондауров говорить, що в кожній із підпорядкованих йому областей — своя специфіка роботи та проблематика. На Донеччині є звільнені території, на яких немає електрики та води, а людей, яким потрібна допомога, багато. Тобто продуктові набори там роздавати немає сенсу — із них нічого не приготувати. Тому волонтери WCK відвозить туди готову гарячу їжу.
У Запорізькому регіоні, за словами Дениса Кондаурова, фронт майже не рухається, але дуже багато прильотів, тому масово годують рятувальників, людей, які працюють на місцях влучання ракет, та постраждалих.
"Херсонщина, яка завжди була продуктовим раєм, залишилась зовсім без овочів. Люди кажуть: «Ми не змогли нічого виростити». Тому зараз по селах цього регіону допомагаємо саме овочами", — говорить регіональний лідер.
Продуктова місія WCK вирушає з їжею на звільнені території після розмінування та зачисток військових. "Це може бути навіть другий день після того, як над територією замайорів український прапор. Головне отримати від військових: «Можете їхати». Наступного дня ми вже годуємо людей".
Зараз головний акцент роблять саме на годуванні людей на прифронтових територіях та нещодавно деокупованих. "Ці села та міста по кілька місяців не мали доступу до їжі чи якихось поставок. Навіть після звільнення логістичні ланцюги порушені, частина земель залишаються замінованими, бізнес на місцях не працює, а людей, які готові привезти та навіть за гроші продавати там їжу, немає", — говорить Денис Кондауров.
З 24 лютого продуктова місія видала 169 млн гарячих порцій – через ресторани та гарячі точки на вулицях. Додатково понад 5 мільйонів українських родин отримали продуктові пакети.
Що зараз?
Після того, як "Перемога Україна" об'єднала зусилля з WCK, головний упор команда робить на піклуванні про людей на прифронтових та деокупованих територіях. Нині в самому Дніпрі місія щодня годує тисячу переселенців та людей, які працюють на місцях прильотів.
Волонтери ж "Перемоги" паралельно відкрили в Дніпрі соціальний ресторан. У ньому отримати їжу можуть до півтори тисячі нужденних. Кожна порція — безплатна.
"Ми розуміємо, що не хочемо кидати переселенців, про яких подбали раніше. Якщо людина має можливість піти на роботу, ми допомагаємо із соціалізацією та працевлаштуванням. Але є пенсіонери, люди з інвалідністю, багатодітні родини або матері, які ростять дітей самі", — говорить Настя Єрак.
На кухні в соціальному ресторані працюють професійні кухарі, а на видачі, зачистці, прибиранні, реєстрації — переселенці.
Як допомогти?
На роботу продуктової місії WCK жертвують гроші іноземці. Для них є окремі реквізити.
А дніпровській "Перемозі" потрібні спеціалісти, які зможуть долучитись до роботи із переселенцями та їхніми дітьми. Бо годування людей — лише один із напрямків, яким займаються в Благодійному фонді.
"Ми в постійній комунікації з 20 шелтерами. Постійно дізнаємося, що необхідно дітям, які там перебувають. Це може бути майстер-клас з миловаріння, приготування — піца або пряники. Потрібні локації, спеціалісти, потрібні керівники проєктів", — говорить Настя Єрак.
Тож якщо у вас є можливість долучитись, пишіть на сторінку Благодійного фонду. А грошима "Перемозі" можна допомогти тут.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
