fbpx
Сегодня
21/02/2019
23:48
курсы валют
$26,85/27,15
30,30/30,80
Разбор
09:27 11 Фев 2019

Как это – быть женщиной в науке?

11 лютого — Міжнародний день жінок та дівчаток в науці. Ми вирішили розібратися з головним питанням — яка ситуація для них зараз у професійному середовищі.

Автор цієї картинки у Twitter Anand Mahindra: "Цього тижня я сидів зі своїм онуком і зрозумів ось що. Я вітаю кожну працюючу жінку і визнаю: їхні успіхи вимагали набагато більших зусиль, ніж для їх чоловіків"

Кількість жінок у науці зростає, хоч і не надто швидко. Наприклад, у 2015 році було 28,4% науковиць у світі, а вже у 2017 та 2018 роках 28,8%. Наразі за кількістю науковиць лідирує Центральна Азія.

Організація “Європейська платформа для науковиць” у 2018 році зауважила: попри те, що жінки складають більше 50% студентів ЄС і отримують 45% докторських ступенів ЄС, вони займають у середньому лише 19% академічних посад. У деяких країнах цей відсоток ще нижчий. Зокрема, це пов’язано з тим, що науковиці у різних частинах світу зіштовхуються з несприйняттям їх професійності. Їм доводиться боротися зі стереотипами, упередженим ставленням, недоречними натяками тощо.

Однакові здібності, ставлення — різне

Жінки в галузях природничих, технічних, інженерних та математичних наук публікують менше наукових праць, отримують менші виплати за свої дослідження і не просуваються кар’єрними сходами так, як чоловіки. Проте, наразі мало даних про масштаби цих диспропорцій, особливо на рівні країн. Основна проблема у тому, що через гендерні стереотипи жінкам ускладнено доступ до професії.

У 2012 році науковці з Єльського університету опублікували дослідження, які доводять, що фізики, хіміки і біологи, сприймають чоловіка-науковця більш сприятливо, ніж жінку з такою ж кваліфікацією. В експерименті брали участь жінка та чоловік з однаковими професійними досягненнями. Керівники наукових установ повинні були обрати одного з них. Виявилося, що у шести великих науково-дослідних установах були більш готові запропонувати роботу саме чоловікові. А у разі обрання жінки їй призначали зарплатню в середньому майже на 4 тисячі доларів нижче, ніж чоловікові.

“Я виглядаю як інженер”

У 2015 році американська фірма OneLogin розмістила фотографії своїх співробітників на рекламних плакатах для залучення більшої кількості інженерів. Проте, деякі люди вважали малоймовірним, що одна з молодих красивих жінок може бути інженером. Дехто висловлювався, що  вона була «надто привабливою», щоб бути “справжнім інженером”. Таким чином, експеримент показав, що чим привабливіше виглядала жінка, тим менше людей вважали, що вона може займатися інженерною справою. У відповідь на це різні користувачі Твіттеру запустили віральний хештег “iLookLikeAnEngineer” (я виглядаю, як інженер) під власними фото, щоб зруйнувати стереотип, від якого страждають науковиці.

На фото: Учасниці флешмобу iLookLikeAnEngineer у Twitter

Науковиці в Україні

Згідно з даними Держстату за 2018 рік, в Україні всього 24 862 дослідники, які здійснювали наукові дослідження і розробки в наукових організаціях національних академій наук. Серед загального числа науковців працюють 11 786 жінок. Тобто науковиць близько половини, що свідчить про відносну рівність жінок та чоловіків.

Серед визначних українських науковиць є спеціалісти різних галузей.

Марина В’язовська математик, яка розв’язала задачу оптимальної упаковки куль в 8-вимірному та 24-вимірному евклідовому просторі, яку до цього нікому не вдавалося вирішити. Це відкриття може допомогти виправляти помилки мобільного зв’язку, Інтернету та космічних досліджень.

Ольга Маслова біолог, яка досліджувала мезенхімальні клітини тканини пуповини, а наразі займається популяризацією науки у проектах AromaNeedorium та Nobilitet.

Ольга Броварець докторка фізико-математичних наук, яка разом з керівником створила внутрішньо несуперечливу та логічно замкнуту теорію спонтанного точкового мутагенезу.

Галина Клим докторка технічних наук, яка досліджує сенсорні елементи на основі халькогенідних стекол та оксидної кераміки і займається розробкою мініатюрних високонадійних сенсорів для інформаційно-вимірювальних комплексів.

Висновок

Жінкам та дівчаткам у науці все ще доводиться зіштовхуватися із соціокультурними стереотипами. Нещодавно декілька науковців зробили висновок, що п’ятирічні дівчатка переконані: “дівчата можуть бути дуже-дуже розумними”. Проте, за даними The Gurdian, вже з шести років їх сприйняття змінюється під впливом шкільного впливу на їх інтереси. У багатьох дівчаток, незважаючи на їх успішність у точних науках, формується уявлення про те, що займатися наукою більш притаманно хлопцям.

Дослідження із використанням різноманітних тестів доводять, що здібності до природничих, технічних, інженерних та математичних наук у хлопчиків і дівчаток майже однакові. Тож, усі стереотипи щодо вроджених здібностей жінок та чоловіків є лиш соціальними конструктами, які формують хибне світосприйняття з дитячого віку. Саме тому науковиці докладають вдвічі більше зусиль, бо, окрім наукових відкриттів, їм потрібно доводити свої знання, вміння та професійну кваліфікованість. 

Читайте також

1169

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: