Who is Mr. Медведчук? Антиукраинский выбор 2.0
"Рубрика" попыталась выяснить, почему Виктором Медведчуком до сих пор не заинтересовались украинские правоохранительные органы (укр.)
Фото: Reuters
«Не чіпайте Медведчука. Ніхто не зможе настільки бездарно тринькати тут гроші росіян. А якщо його закриють, то росіяни зроблять з нього мученика і, не дай бог, пришлють когось розумнішого», — відповів якось у приватній розмові із відомим волонтером, засновником фонду "Повернись живим" Віталієм Дейнегою колишній український посадовець.
Але чи дійсно вплив Медведчука в Україні є настільки несуттєвим? Чому політика, який не займає жодної посади в державі, а відомий лише як "кум Путіна", включили до переговорної групи з обміну полоненими? І найголовніше — чому, попри явну роботу на користь Москви, Медведчука досі не звинуватили у державній зраді?
Експозиція
В політичній кар'єрі він і справді проявив себе бездарним політиком, не спромігшись створити партії, яка, ледь подолавши на початку 2000-х років прохідний бар'єр, змогла б закріпитись у парламенті. Однак вплив Медведчука, як стверджують ті, хто знає його ближче, завжди був значно більшим, ніж це передбачали офіційні посади. Через це за ним закріпилася кличка "сірого кардинала" української політики.
Останнім часом прізвище лідера проросійської організації "Український вибір" Віктора Медведчука стало часто згадуватися в інформаційному просторі. Спочатку в контексті зйомок фільму про українського поета і дисидента Василя Стуса, згодом в контексті заяви про повернення у політику, ще пізніше — у зв'язку з встановленням контролю над «112 каналом».
Політична кар'єра Медведчука розпочалася і стрімко росла після того, як президентом України став Леонід Кучма. Медведчука одразу ж призначили членом Координаційного комітету з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю при президенті. Відтоді ледь не щороку, до закінчення першого президентського терміну Кучми, Медведчука перепризначали головою різних рад при президенті. Найвпливовішою сходинкою в його кар'єрі була посада глави Адміністрації Кучми, яку він займав з 2002 до 2005 року.
"Ну от скажімо, він був главою Адміністрації. Тоді ходили розмови, що це Кучма служить в Адміністрації Медведчука. Він дійсно вміє організовувати справу так, щоб тримати все під контролем, в своїх руках", — говорить про Медведчука у одному з останніх інтерв'ю перший президент України Леонід Кравчук.
Після завершення другого президентського терміну Кучми, Медведчук майже на 10 років зник із публічного простору аж до початку російської агресії на сході України, де він став "переговорником" від України у тристоронній контактній групі.
Медійний вплив
Як стверджують журналісти, саме за часів Медведчука в адміністрації Кучми були введені "темники" для ЗМІ — роз'яснення, під яким кутом висвітлювати окремі теми, які заголовки краще писати, а які теми не потрібно висвітлювати взагалі.
Віктор Медведчук є одним із політиків, який розміщує у ЗМІ багато проплачених матеріалів — "джинси". Низка видань регулярно публікують новини із висловлюваннями Медведчука з будь-якого приводу. Навіть у випадках, до яких ні він, ні його організація не має відношення.
Видання "Тексти" проаналізували новини з кількох сайтів за понад півтора року — від початку 2014 року і до вересня 2016-го та порівняти кількість згадок про Віктора Медведчука в заголовках.
Серед видань, які регулярно "джинсують" про Медведчука — «Українські національні новини», «РБК-Україна», «112 Україна» та «Главком».
Джерело: texty.org.ua
У липні цього року, за даними Інституту масової інформації, Медведчук та УПЦ Московського патріархату були тими, хто розповсюджував найбільше "джинси". Замовні матеріали, як публікувалися у виданнях УНІАН, 112.ua та "Обозреватель".
У липні стало відомо, що «112 канал» перейшов під контроль Віктора Медведчука. Як йдеться у розслідуванні "Радіо Свобода", формально телеканал записали на дрібного підприємця з Німеччини Едуарда Катца. Однак журналісти з'ясували, що статки нового власника не дозволили б йому придбати канал. Та й сам підприємець відмовився спілкуватися про це з журналістами. Тим часом на «112 каналі» поставили новий менеджмент — людину, близьку до Медведчука, а інформації про політика на каналі стало значно більше.
Бізнес родини Медведчуків
Офіційно у Віктора Медведчука майже немає бізнесу в Україні — на нього зареєстрована лише одна компанія, яка займається бізнес-консультуванням. Однак, як з'ясували журналісти програми "Схеми", дружина лідера "Українського вибору" Оксана Марченко є власницею низки фірм в Україні і Росії.
Офшорна фірма, пов'язана із Марченко, отримала доступ до одного з трьох найбільших нафтових родовищ у Росії. При цьому, домовленості, схоже, відбувалися на найвищому рівні. Для того щоб саме фірма Марченко змогла виграти тендер, спеціально під неї прописали умови. Державний гігант "Роснефть" на чолі з другою людиною у Росії після Путіна Ігорем Сєчіним збирався судитися через це, але потім з невідомих причин відкликав заявку.
Гучне повернення у велику політику
Наприкінці липня Медведчук заявив про приєднання до партії Вадима Рабиновича "За життя", засвідчивши свої наміри повернення у політику. Медведчука називають одним із головних спонсорів цієї партії. Трохи згодом Рабинович закликав усіх політиків, які поділяють цінності його партії, тобто підтримують проросійський курс, об'єднатися.
Заява Медведчука про повернення в політику збіглася в часі з двома великими скандалами — спробою стерти згадку про свою роль у фільмі про Стуса, де фактично залишив поета без захисту, та зі скандалом з приводу участі його дружини Оксани Марченко у популярному телешоу "Танці з зірками".
Після повернення Медведчука в політику один із лідерів "Опозиційного блоку" Сергій Льовочкін заявив, що його партія готова об'єднатися із "За життя", хоча раніше був проти такого рішення.
Журналіст та політичний аналітик Сергій Рахманін вважає, що Медведчук повернувся у політику на прохання Москви саме для того, щоб об'єднати проросійські політичні сили та спробувати сформувати проросійську коаліцію у Верховній Раді після парламентських виборів.
"Мета — вивести "біло-блакитних" (називатимемо їх по-старому) на результат в 30-35% в «партійних» перегонах, «доточити» фракцію мажоритарниками, укласти союз (необов'язково публічний) з якою-небудь «гнучкою» політичною силою, наприклад з «радикалами», і отримати більшість", — зазначає Рахманін.
З урахуванням російських грошей та медійного впливу така перспектива видається цілком реальною. Адже лише завдяки телевізору (програма на «112 каналі») рейтинг досі маловідомого політика Вадима Рабиновича зріс до майже 5%.
Екс-президент України Леонід Кравчук вважає, що максимальний вплив Медведчука в українській політиці обмежиться його депутатством.
"Найбільше, що він може зробити – це бути обраним депутатом. І мати трибуну у Верховній Раді. Все. На більше він не може розраховувати. Так, він може створити фракцію з проросійськи налаштованих депутатів. Але я не думаю, що Медведчук може змінити й повернути парламент, українську владу до Росії", — вважає Кравчук.
Однак Медведчук досі підтримує хороші зв'язки із Юлією Тимошенко, яка має найвищий президентський рейтинг, за даними соцопитувань. У 2005 лідерка "Батьківщини" навіть пропонувала президенту Ющенку призначити Медведчука віце-прем'єром у її уряд, однак він відмовився.
І хоча Тимошенко публічно відмовляється від проросійського курсу, російські пропагандистські телеканали часто показують її, Медведчука та Рабиновича у позитивному світлі. Це може означати, що Москва зробила ставку на цих політиків.
Чому Медведчук досі не в тюрмі?
Здавалося б, під час війни з Росією, організації, які підтримують проросійський курс, мали б автоматично потрапити в поле зору правоохоронних органів. Більше того, Медведчук продовжує літати приватним літаком в Росію на зустрічі з Путіним попри заборону авіасполучень між Україною та Росією.
Охоронці Медведчука неодноразово перешкоджали журналістам при спробі зняти це на відео.
У 2016 році група депутатів Верховної Ради на чолі з представником "Народного фронту" Андрієм Левусом навіть ініціювала звернення до правоохоронних органів з вимогою розпочати слідство проти Медведчука через антиукраїнську діяльність та сепаратизм. Після відмови Генпрокуратури, депутати через суд зобов'язали відкрити кримінальне провадження. Однак справа так нічим і не закінчилась.
Генпрокуратура також цікавилася причетністю Медведчука до організації терактів у центрі Києва, які планували здійснити Надія Савченко та Володимир Рубан. Вибухи планували здійснити для дестабілізації ситуації та можливого введення російських військ.
"Центром таких дій, за багатьма даними, може бути партія, яка називається "Український вибір", яку очолює пан Медведчук. І ми дійсно цим займаємось понад рік", — заявив генпрокурор Юрій Луценко.
Медведчук публічно пригрозив генпрокурору судом. Згодом Луценко повідомив, що доказів причетності Медведчука до намірів Рубана та Савченко у слідства немає.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
