Экорубрика

Кинжалы, мебель и церковные колокола: как отходы войны становятся искусством

Утилизация военного металлолома требует специальной процедуры. Тем более, что в тех местах, где металлического мусора накопилось больше всего, боевые действия будут продолжаться еще долго. Впрочем, украинцы уже начали перерабатывать то, что привозят и запускают на нашу землю оккупанты. О том, как гильзы, обломки ракет и ящики от боеприпасов превращаются в искусство — в материале "Рубрики". (укр.)

У чому проблема?

Відходи війни в Україні, що накопичилися за рік, вже давно перевищили відходи Другої світової. Кількість лише російської техніки, яку знищили наші захисники, перетнула позначку в 325 000 тонн. А залишки від снарядів, уламки від ракет, відстріляні боєприпаси та інший металевий мотлох порахувати зараз неможливо.

Яке рішення?

До виробників, які переробляють російські знаряддя вбивств на щось корисне для нашої країни, приєдналися й митці. Витворами "окопного мистецтва" стають патрони та ящики від них, уламки снарядів і ракет, гільзи, бронежилети та трофейні шоломи. Речі, створені українськими художниками та дизайнерами з відходів війни, стають символами стійкості українців, прикладом того, як українці не здаються, як вміють креативити у волонтерстві, підтримувати своєю творчістю інших та перетворювати смерть на життя.

Як це працює?

Апсайклінг воєнного часу

Харківська дизайнерка Катерина Уварова займається апсайклінгом (творчою пробкою використаних речей) вже не перший рік. До війни вона виготовляла сумки зі старих банерів, продукція бренду дизайнерки мала попит і була представлена у шести містах України. Катерина вже планувала вихід на міжнародний ринок, але через російське вторгнення її харківську майстерню було зруйновано.

Підприємиця евакуювалася до Львова і там розпочала роботу над новим апсайклінг-проєктом. Тепер харківська дизайнерка виготовляє аксесуари зі стріляних гільз. Малокаліберні гільзи перетворюються на брелоки, гільзи від артилерійських снарядів — на артоб'єкти. Свої вироби Катерина Уварова продає в партнерських магазинах та на онлайн-аукціонах. Мета — зібрати гроші на відбудову знищеного російською ракетою музею Григорія Сковороди.

Лампи та вази

Дизайнер з Харкова Олексій Каплаух робить свічники, торшери та вази з уламків російських боєприпасів та шоломів: їх чоловікові "постачають" військові та волонтери. Перший витвір митець створив у вересні. Знайомі привезли Олексію уламок від "Граду", і він зробив з нього вазу. З цього все і почалося.

Нині дизайнер виготовив близько десяти робіт. Шоломи перетворюються на торшери, уламки ракет — на вази, а гільзи стають фломастерами. Щоб зробити з частини снаряда від "Граду» торшер, доведеться працювати близько двох тижнів, говорить дизайнер. На предмети декору з "відходів війни" майстер вже має замовлення. Так, для поліції він зробив дві вази, після цього їх попросили зробити також із гільз. Також вазу отримали хлопці з "Азов Харків".

Зараз дизайнер з другом працює над створенням колекції. Колекцію предметів побуту з російських боєприпасів спочатку продемонструють у Харкові, а потім і в інших містах України. Своїми роботами Олексій хоче показати незламність українців і що "навіть війну можна переосмислити і зробити з неї щось прекрасне".

Розпис на уламках

Художник з Запоріжжя Вадим Мітков перетворює уламки від снарядів на мініатюрні картини й тим самим підтримує ЗСУ. Кошти від продажу таких незвичайних витворів мистецтва художник спрямовує на закупівлю радіообладнання для військового підрозділу, що воює на Запоріжжі. До допомоги підрозділу Вадима Міткова залучив його двоюрідний брат, що має друзів серед бійців.

Брат Вадима — ювелір, спочатку він сам пробував переробити уламки, але виявилося, що паяти їх дуже складно. Запропонував братові розписати уламки — це був доступний спосіб створити з уламків сувеніри. Художникові спали на думку мирні українські види — як символ живої України та контраст з цією страшною ситуацією, коли їх знищують. Навіть коли просили намалювати танки чи щось пов'язане з війною, він все одно малював це на тлі української природи. На одному з розписів одну зі сторін прикрашає традиційний український пейзаж, а по інший бік — види зруйнованих обстрілами рф багатоповерхівок.

Створені митцем розписи отримали умовну назву "Трансформація". Вадим Мітков створив вже понад 50 таких картин на уламках ракет, і робота над серією на підтримку ЗСУ триває. І хоч художникові до душі більше мирні пейзажі, заради перемоги згоден розписувати уламки і сюжетами воєнного часу: "Щоб ми про це не забували".

Тризуб з російської ракети

Ідея створювати сувеніри з уламків російського озброєння виникла й у запорізького волонтера Владіслава Калюжного. Гроші від продажу патріотичних брелоків та статуеток він спрямовує на допомогу ЗСУ. Владіслав Калюжний розповідає, що одного разу побачив в полі збиту українськими захисниками ракету:

"Я її підібрав, спитав у військових, чи можу я цей уламок забрати до себе. Так і прийшла думка створити якісь вироби, які можна було б продавати і гроші використовувати на потреби військових. Знайшов цех, де змогли цю ракету розрізати. Це не така легка справа, тому що там спеціальний метал. Потім знайшов хлопців, які займаються гравіюванням".

З підібраного уламка зробили 200 брелоків та 5 статуеток із зображенням державного герба України. Перші брелоки, розповідає волонтер, зробили під замовлення для військових. На брелоках зображені портрет Тараса Шевченка, козаки, "русскій воєнний корабль". Але найбільш популярні брелоки з українським гербом.

"Це наш символ, наша незламність", — каже майстер.

За гроші, виручені від продажу патріотичних сувенірів, вдалося придбати автівку для бійців на Запорізькому напрямку. Наразі придбану автівку використовують для вивезення поранених із поля бою.

Меблі з ящиків для снарядів

Львівський проєкт "GIT: Be brave" та його організаторка Наталія Кузьма створюють з "відходів війни" креативні меблі. Be brave (бути хоробрим) — внутрішній меседж, з яким зараз живуть українці. GIT — позивний військового, якому й належить ідея проєкту.

З ящиків для снарядів вже зробили столик та скриню для зберігання речей. Тут все якісне: гартоване скло, металеві ніжки, газові поршні всередині, сучасна стійка фарба. На черзі — бамбетель (лавка-ліжко, що розсовується, — ред.) та столик іншого дизайну. Незабаром до команди долучиться коваль, що перетворюватиме гільзи у стільчики та табуретки. А ще є ідея перетворити гільзу на музичний інструмент

Свої витвори учасники проєкту виставляють на благодійні аукціони. Усі виручені кошти ідуть на підтримку ЗСУ.

Шабля гетьмана

Майстер ковальського мистецтва Дмитро Ейдер з Надвірнянщини, Прикарпаття, виготовляє ножі та кинджали з уламків снарядів та підбитої ворожої техніки ще з 2014 року. Хлопці з передової передають майстру "подарункові набори від "братського народу", які й стають матеріалом для нових виробів.

З уламків коваль робить заготовки на дамаську сталь, потім саму дамаську сталь і вже з неї виготовляє ножі. Каже, не всі уламки виявились придатними для кування.

"Очевидно, вони придатні лише для снарядів", — коментує майстер.

А виріб на фото вище отримав назву "Шабля гетьмана". Це справжній витвір мистецтва, до того ж унікальний. В ньому задіяні гільзи, уламки, навіть піхви зроблені з дерева від ящика для боєприпасів.

Дзвони з артилерійських снарядів

Майстер з Калущини Іван Боднар підтримує українських бійців від початку великої війни. Чоловік виготовляє для військовослужбовців буржуйки, сокири, ножі, деталі для бронежилетів. А з артилерійських гільз виковує дзвони. Усього майстер виготовив 11 дзвонів. Гільзи з фронту майстрові передає волонтер із Голиня Іван Мазурик.

"Колись, у Другу світову війну, з церков знімали дзвони й робили з них снаряди. У нас виникла ідея, що добре було б навпаки — зі снарядів виготовити дзвони", — каже Іван Мазурик.

Напередодні новорічних свят гільзові дзвони презентували у середмісті Калуша, а потім експонували в музеї. Така виставка замінила калушанам центральну новорічну ялинку, яку через війну цьогоріч не встановлювали.

"АртБроня" — проєкт заради життя

А у Львівському історичному музеї на початку року експонували картини на бронеплитах, які врятували життя українським військовим. "АртБроня" — проєкт, який поєднав, здавалось би, несумісні речі: мистецтво й мілітарність. А точніше — плити з бронежилетів, які через влучання ворожих куль чи уламків уже непридатні для використання в бойових умовах. Та навіть розбиті й понівечені ці плити продовжують виступати символами життя.

Прошиті кулями, відпрацьовані бронеплити надали у Міноборони. А українські художники й митці перетворили броню на витвори мистецтва. Колекція проєкту "АртБроня" складається з 12 робіт. Цією цифрою проєкт не обмежується — у планах долучити ще й іноземних художників.

Після виставки картини на броні направлять на аукціон, а гроші від продажу скерують на потреби українських захисників, а саме на засоби захисту — бронежилети, шоломи, окуляри.

Дівчина-калина

Скульптор та коваль з Бердянська Олександр Шапошник виготовляє фантастичні скульптури з металу. Його роботи добре відомі не лише в рідному місті, а й за його межами. Російська окупація змусила митця залишити рідне місто. Він тимчасово переїхав до Запоріжжя, але творити не перестав.

Його нова робота — "Дівчина-калина". Ажурна постать дівчини, що символізує Україну, стоїть на постаменті з уламків ракет та снарядів, з яких проростає коріння нового життя.

"Скульптура зроблена з дроту, листя та ягоди — з металу. Ноги-коріння закривають уламки снарядів, — розповів Олександр Шапошник. — Ця скульптура має багатошарове смислове значення. Перше — відродження нашої країни. Друге — Україна захистила весь світ від війни".

Митець працював над фігурою близько місяця. Її висота — 2 метри 40 сантиметрів. "Дівчина-калина" поїде до Європи на аукціон, а всі виручені гроші підуть на потреби ЗСУ. Зараз майстер задумав зробити ще одну скульптуру на підтримку ЗСУ. На цей раз він хоче створити її з дротів електромереж, обірваних внаслідок російських ракетних ударів по Києву.

"Мрія кожного українця побачити кремль у вогні"

До визнаних українських митців та дизайнерів доєдналися і ті, хто тільки розпочав освоювати цю науку. Дизайнери-першокурсники Івано-Франківського Університету Короля Данила перетворюють гільзи від бойових снарядів на предмети декору. Надихнув студенток-першокурсниць на цю творчість батько однієї зі студенток. Він зараз боронить Україну на передовій. Одного разу, під час відпустки, чоловік прихопив із собою з фронту сувенір — стріляні гільзи. Донька, дизайнерка-початківиця, одразу побачила в них майбутні арт-об'єкти.

"Ці гільзи приїхали з Запорізького напрямку. Ми з друзями вирішили їх вдосконалити і розмалювати. Тато дуже мене підтримав", — розповідає студентка 1-го курсу факультету дизайну університету Короля Данила Вікторія Матвієнків.

Для кожної гільзи дівчата виробляють авторський дизайн, в який закладають особливий сенс. Квіти символізують квітучість України, дівчина у вишиванці — красу українок, Шевченко в образі супермена — непереможність української нації. На одній з гільз зображено москву у вогні — це особиста мрія Вікторії.

"Я думаю, мрія кожного українця побачити москву, кремль, який просто палає і я вирішила втілити це в гільзу. Вірю, що якісь сили допоможуть нам це втілити в реальність", — каже студентка.

Розмальовані гільзи дівчата вирішили продати на онлайн-аукціоні. Університет Короля Данила підтримав ідею і організував продаж творчих лотів на офіційній сторінці вишу у Фейсбуці. Виручені кошти студентки передадуть на купівлю автомобіля для 102-ї бригади, в якій воює проти російських загарбників тато Вікторії.

Цей матеріал створено онлайн-виданням «Рубрика» в межах програми «Український фонд швидкого реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю онлайн-видання «Рубрика» і не обов'язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.

Свіжі дописи

  • Что происходит

«Рубрика», Lviv Media Forum и Украинский PEN получили в ЮАР награду «Отвага ради демократии»

Этой наградой было отмечено украинское гражданское общество "за его отважную деятельность во времена войны" С… Читати більше

Friday November 22nd, 2024
  • Кейсы

Сергей Калицун: “Я взглянул на ногу, рассчитывал, что она цела. А ее не было”

Сергей Калицун из Васильковской громады на Киевщине Свое ранение, которое привело к ампутации ноги, он… Читати більше

Friday November 22nd, 2024
  • Что происходит

Увеличение налогов на табачные изделия: много активистов не согласны с решением

Разбираем, о чем идет речь в законопроекте о постепенном повышении акциза на табачные изделия до… Читати більше

Thursday November 21st, 2024
  • Кейсы

582 часа с турникетом: как украинский военный выжил в подвале, несмотря на сложное ранение

“Алексу” 52. Осенью 2024-го он потерял руку в боях в Волчанске. Но именно эта история… Читати більше

Thursday November 21st, 2024
  • Кейсы

Сергей Малечко: “У кого-то последняя Тесла, а у меня современный протез”

38-летний Сергей Малечко родом из Черниговской области. С первых дней полномасштабного вторжения добровольцем защищал Украину.… Читати більше

Tuesday November 19th, 2024
  • Кейсы

Связь поколений: как подростки из Николаева учат пожилых людей пользоваться гаджетами

"Рубрика" рассказывает об инициативе, которая во всех смыслах налаживает связь между поколениями — и эмоциональную,… Читати більше

Tuesday November 19th, 2024

Цей сайт використовує Cookies.