“Мы не знаем, кто сидит по ту сторону экрана”: как распознать российских ботов в соцсетях

росія постійно проводить дезінформаційні кампанії щодо України, залучаючи при цьому ботоферми. Таким чином ворог намагається вплинути на свідомість українців, розсварити нас і послабити нашу державність. Наприклад, наприкінці серпня 2023 року Центр протидії дезінформації повідомляв, що найближчим часом "за інформацією української військової розвідки, російські пропагандисти просуватимуть наративи про масову мобілізацію і тотальну корупцію в Україні, а також про неуспішність контрнаступу ЗСУ і зневіру в Україні західних партнерів".

Українська розвідка закликає дотримуватися інформаційної гігієни та довіряти лише офіційним джерелам інформації, щоб не стати інструментом у руках російських пропагандистів. Проте в соціальних мережах, які слугують майданчиками для вільних обговорень, це так не працює. Користувачі вільно обмінюються думками, ставлять вподобайки й поширюють дописи, часто не заглиблюючись у те, з ким мають справу. 

Контролювати власні емоції — єдине достеменно дієве рішення, яке допоможе не потрапити на гачок бота. Чому так і як саме це працює, "Рубрика" з'ясовувала разом з експертами з інфогігієни. 

Бот — це спеціальна програма, що виконує автоматично і/або за заданим розкладом певні дії через ті ж інтерфейси, що й звичайний користувач. Тобто бот може виглядати як звичайний користувач мережі зі своїм профілем, він може ставити вподобайки й писати коментарі, публікувати дописи у фейсбуці, вайбер- і телеграм-групах, ютубі тощо.

Мем про "борошна" виник у листопаді 2022-го року якраз у результаті роботи російських ботів. Вони намагалися запустити "флешмоб" #LightOnZelenskyyOff, у якому від імені українців закликали максимально використовувати електроенергію і таким чином протестувати проти влади, нагадує Центр протидії дезінформації. Але "щось пішло не так" і Google Translate фразу "нет мочи терпеть эти муки без света. Украинцы хотят мира, а не войны" переклав як "немає сечі терпіти ці борошна без світла. Українці хочуть світу, а не війни".

Головна редакторка проєкту "Нота Єнота" і "По той бік путінської брехні" Альона Романюк наводить поширені приклади роботи ботів: 

• Коли з одного ботського акаунта публікують в одній з груп, що "сьогодні в мене день народження, ніхто мене не привітав". На фото буде людина поважного віку або, наприклад, жінка у військовій формі. Вітати починають самі ж боти, а далі підключаються органічні користувачі.

• Коли так само з акаунта бота пишуть щось на кшталт: "Я повернулася додому з-за кордону, а чоловік завів коханку. Підкажіть, що робити". Це викликає масу коментарів реальних користувачів.

• Коли з ботського акаунта закликають скинути фотографію, яка у вас остання на мобільному телефоні. І люди скидають, тому що це ніби розвага, а насправді відбувається збір даних.

Є боти-одноденки, які розпізнати легше, каже головна редакторка проєкту "Нота Єнота" і "По той бік путінської брехні" Альона Романюк.

Вона перераховує ознаки бота-одноденки:

• дуже дивні імена користувачів;
• дивні фотографії: або дуже розмиті, або навпаки це якісь професійні моделі, або ж зображення умовних котиків-собачок;

• незаповнені профілі користувачів;

• сторінки користувачів створені нещодавно.

Також росіяни створюють дуже багато фейкових акаунтів-одноденок, з яких запускають рекламу. Тому, якщо у вашій стрічці новин з'являється якась реклама, експертка радить звертати увагу на те, хто її поширює. Часто це може бути фейковий акаунт.

"З іншого боку, є дуже якісні боти, — застерігає Альона Романюк. — Це коли дійсно беруть в оренду акаунти справжніх людей, і від їхнього імені поширюють певну інформацію".

"Немає такої інструкції, як розпізнати російських ботів, — переконаний заступник директора, головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай. — Ми можемо говорити про певні явища, які змушують людей замислитися, але достеменно стверджувати, що це російський бот, я б не зміг". 

Експерт радить звертати увагу на:

• закритий профіль користувача; 
• "кривий" переклад, коли можна визначити, що оригінальне повідомлення було російською мовою; 
• істеричність користувача: використання "капслоку" (написання слів великими літерами), намагання розпалити сварку;
• наративи, які збігаються з тезами, які в цей момент просуває ворог.

"Чи не єдиний спосіб, як розрізняти ботів, якщо ми говоримо про щось певне, це фотографії, — каже засновниця ініціативи з інфогієни "Як не стати овочем" Оксана Мороз. — Фотографії — це найслабше місце у створенні таких акаунтів".

На що саме варто звернути увагу? Оксана Мороз радить: якщо сторінка користувача відкрита, ви дивитеся передусім на фото.

• Якщо фото немає, 
• якщо вони однотипні, наприклад, це одна фотографія з різними фільтрами,
• якщо ці фотографії залиті одним днем або простежується система залиття цих фотографій, наприклад, в один день залили половину фотографій, в інший день другу половину,

все це вказує на бота.

"Але є багато людей, які поводяться як боти: вони мають закриті акаунти, у них немає активності на сторінці тощо", — водночас зауважує Оксана Мороз. 

А запитання "Ти бот?" вже стало маркером людини чи будь-кого, хто поводить себе не так, як нам хочеться чи як ми це собі бачимо.

Тому, на її думку, питання виявлення ботів — це питання до соціальних мереж, а не до людей, на жаль, тому що люди мають дедалі менше можливостей виявити бота. 

"Якби ми з вами спілкувалися роки два тому, я вам казала б інші речі, тому що тоді ще технології були такі, що можна було покопирсатися і виявити бота. А в поточний момент ботів створюють автоматично, і навіть спеціаліст не зможе точно вам сказати, перед вами бот чи ні, тому що бот може повністю мати вигляд, як жива людина", — констатує експертка. 

Неможливо виявити ботів у телеграмі, ютубі, вайбері, говорить Оксана Мороз. Це ті соцмережі, в яких навіть програмне забезпечення не завжди дозволяє це виявляти. В ютубі люди не ведуть свої профілі, і коментарі усі пишуть достатньо специфічно.

"Тому виявити, що це бот, ми де-факто можемо тільки за патернами поведінки, але це окремий аналіз, який людина точно не буде робити", — пояснює пані Оксана.

Саме по собі виявлення ботів не дає ніякого результату, каже Оксана Мороз. Ви як користувач їх не можете заблокувати, ви не можете з ними боротися, а вступати з ними в дискусії — це робити гірше, тому що так ми популяризуємо їхню інформацію. Просто знання про те, що це бот чи не бот, не матиме критичного ефекту, тому що росія працює не тільки ботами й не стільки ботами, говорить експертка.

Вона наводить приклад: "Одна з функцій ботів — бути інструментом запуску реклами. З їхніх акаунтів щодня ставиться на рекламу кільканадцять рекламних кампаній про якусь чергову «зраду» щодо мобілізації, корупції, «Зеленського-наркомана» і так далі". 

І тут важить не так те, що рекламу запустив бот, як сама частотність цього рекламного повідомлення, його повторюваність. 

"Люди мають побачити цю рекламу максимальну кількість разів у різних інтерпретаціях, і тоді вона спрацює", — пояснює Оксана Мороз. 

При взаємодії з інформацією, наприклад, коли людина читає коментар, або коли хоче комусь відповісти, треба враховувати, яку мету має той, хто вже залишив коментар, радить головна редакторка проєкту "Нота Єнота" і "По той бік путінської брехні" Альона Романюк:

"Якщо це розпалювання ворожнечі, дискредитація українців, важливо не підживлювати тролів, не підживлювати фейкові акаунти. Коли росія робить якийсь інформаційний вкид, то запускає ботів з обох боків, які підживлюватимуть і одну, і іншу позицію для того, щоб залучити органічних користувачів до дискусії, щоб максимально поляризувати українське суспільство".

Експертка формулює головне правило — думати перед тим, як залишати якийсь коментар. Тому що своїм коментарем, правильним чи неправильним, ми можемо нашкодити значно більше.

Засновниця ініціативи з інфогігієни "Як не стати овочем" Оксана Мороз схиляється до подібної думки: саме маркер деструктивної поведінки має бути визначальним, щоб вести чи припинити дискусію, а не те, бот чи не бот з вами сперечається:

"Спілкування з людиною, яка займає неконструктивну позицію в соціальних мережах, не веде до того, що ця людина чи бот зрозуміють те, що ви говорите в мережах. Але кожна ваша активність поширює завдяки алгоритмам соціальних мереж цей неконструктив на ширшу аудиторію. Тобто ваші друзі бачать, про що ви спілкуєтесь, і таким чином вони бачать і меседжі бота".

"Те, що українці люблять «срачі» і розводять їх у соціальних мережах, це є, — каже Альона Романюк. — Але треба розуміти, що частина тих «срачів» інспірується, дійсно доповнюється за допомогою ботоферми й потім залучаються різні справжні користувачі". 

Вона радить: часом варто не шукати, чи це справжня людина, а подумати про мету: що моя думка змінює? Чи є я фахівцем у цій галузі, щоб це коментувати? Наприклад, чи я юрист, чи я лікар? Тобто чи можу я ставити діагнози? Чи я фахівець з якихось інноваційних технологій?

Коли відбувається обговорення суспільно важливої теми, російські боти підживлюють спільноту "диванних експертів".

"По той бік екрана може сидіти людина, яка управляє ботофермою або кількома акаунтами ботів. Боти проникають також у закриті групи й чати. З повномасштабним вторгненням вони максимально спрямовані на поляризацію суспільства, на дискредитацію української влади, військових, волонтерів, медиків. Тому треба бути обережними з цією інформацією. Ми ніколи не знаємо, хто сидить по той бік екрана. Часто боти дуже схожі на справжні акаунти, але поширюють деструктивні вкиди", — підсумовує Альона Романюк.