fbpx
Сегодня
Кейсы 17:12 09 Ноя 2022

Как развиваться волонтерским инициативам, которые организовали собственные производства

Рассказываем о плюсах, минусах и подводных камнях на примере инициатив с Кировоградщины.

English version here

Згідно з останніми дослідженнями стану благодійності в Україні, що провели Zagoriy Foundation разом із СоціоІнформ, після лютневого повномасштабного вторгнення кількість людей, які долучилися до волонтерства, зросла у 6 разів. Українці влаштовують благодійні збори, закуповують і передають військову допомогу, долучаються до інформаційного волонтерства. Значна частина волонтерських команд розгорнула не просто сервісні центри для прийому внутрішньо переміщених осіб чи закриття потреб військових, — вони організували повноцінні виробничі центри, де відшивають амуніцію та одяг для захисників, пакують їжу довготривалого зберігання, плетуть сітки й каримати, монтують військові девайси, буржуйки та пічки для приготування їжі тощо.

У чому проблема?

Згідно з опитуванням, що проводила Кіровоградська обласна організація ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення" у межах Програми підтримки волонтерів Кіровоградщини, волонтерські центри регіону найбільше потребують фінансової підтримки та нових партнерств, оскільки за одними закритими потребами оперативно виникають інші. Аналіз відповідей опитувальника показав, що новостворені волонтерські центри мають незначний досвід залучення міжнародної технічної допомоги, потребують розширення знань щодо планування й втілення ініціатив, залучення до цього процесу інших команд, в тому числі з-за кордону.

"Ми постійно в пошуках грошей"

Про труднощі волонтерства розповідає Алла Стоян, голова волонтерської організації "Вікторія" із Добровеличківської громади на Кіровоградщині:

"Наша організація виживає за рахунок простих пересічних громадян, які живуть на зарплату чи пенсію. Просити — це добре, але заробляти краще самому, адже ми постійно в пошуках грошей. Вирішили організуватися з майстринями й продавати те, що можемо робити самі: в'язані речі, прикраси ручної роботи. Водночас ми самостійно відшиваємо костюми-кікімори для наших розвідників. Однак зараз чуємо запит від хлопців на пошив теплого одягу — шапок, балаклав. Тканини вже маємо, але для цього нам треба придбати ще й розпошивальну машинку. Шукаємо спонсорів".

Наближення холодного сезону провокує й іншу проблему — разом із залученням коштів на матеріали та обладнання для виготовлення волонтерської продукції постане питання пошуку ресурсів на погашення платіжок за тепло.

І якщо остання потреба може торкнутися не всіх волонтерських центрів, то питання "де взяти гроші, щоб…" звучить чи не кожного дня. Підтвердженням цього стала нещодавня виставка-ярмарок "Волонтерський крафт", що відбулася у Кропивницькому за участі 16 волонтерських організацій із 10 громад Кіровоградщини. Учасниками заходу стали волонтерські команди, які власними силами облаштували виробництва на своїх базах й виготовляють продукцію, що нині необхідна постійно й у великій кількості. З'їхалися, аби презентувати свої потужності, отримати цінні контакти та свіжі ідеї для втілення на своїх виробничих базах. А найголовніше — залучити додатковий фінансовий ресурс на актуальні потреби.

Яке рішення?

Соціальне підприємництво

Розвиток підприємницької складової у діяльності громадської організації може допомогти волонтерським центрам сформувати так звану фінансову подушку. Соціальне підприємництво має свої переваги й дійсно може бути ефективною моделлю навіть для новоутворених волонтерських центрів, переконує Аліна Бочарнікова, координаторка з розвитку соціального підприємництва у Future Development Agency, сертифікована тренерка та консультантка з соціального підприємництва. 

"Соціальне підприємництво — це логічне продовження громадських і благодійних організацій. Це коли ваша організація продовжує розв'язувати соціальну проблему, але робить це через використання бізнес-інструментів. От власне, якби ми намалювали формулу соціального підприємництва, виглядала б вона наступним чином. У вас є бачення запланованих соціальних змін, ви додаєте туди підприємництво, тобто функціонал продажу клієнту послуги або товару. А в результаті отримуєте за це кошти, які спрямовуєте на розв'язання соціальної проблеми, тобто на реалізацію ось тих запланованих соціальних змін", — пояснює тренерка та називає кілька шляхів, якими можуть зараз розвиватися волонтерські центри.

Власне, соціальне підприємство може стати тим способом, коли організація сама виготовляє товари першої необхідності, частину цих товарів продає і за вторговані кошти оплачує безплатність цих самих товарів для вразливих груп. За моделлю "1+1", коли річ продається за ціною двох, працює багато соціальних підприємств, акцентує Аліна Бочарнікова. 

Соціальне підприємство можна розглядати як спосіб реінтеграції переселенців чи інших вразливих груп населення і створення робочих місць для їх працевлаштування. Адже сьогодні велика кількість людей втратила дім, роботу і їм треба відновитися в новому середовищі.

Соціальне підприємство можна розглядати, як додатковий інструмент фандрейзингу коштів. Тобто з прибутку підприємства громадська організація зможе сформувати собі фінансову подушку і не залежати від донатів, донорів чи благодійників. 

Як показало опитування, проведене у вересні Кіровоградською обласною організацією ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення", 89,9% респондентів-представників волонтерських центрів із 11 областей України розглядали можливість започаткування соціального підприємства на базі своєї організації. Водночас 98% з опитаних відзначили, що мають потребу в підвищенні свого рівня знань у цій темі.  

"Якщо на початку повномасштабного вторгнення волонтерські центри створювалися задля реагування на потреби військових та людей, яким довелося тікати від війни, то зараз, маючи такий потужний матеріальний і людський потенціал, вони можуть працювати на економіку конкретної територіальної громади. Одне із наших завдань Програми підтримки волонтерів Кіровоградщини, що втілює наша організація за підтримки National Endowment for Democracy, — всебічно підтримувати такі команди та допомагати їм розвивати соціальні підприємства на базі громадських організацій, — говорить Алла Волошина, голова КОО ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення". — Ми вже супроводжуємо кілька волонтерських центрів нашого регіону у започаткуванні підприємницької складової. І водночас ми напрацьовуємо типові документи, якими зможуть користуватися потім волонтери, які оберуть цей же шлях для посилення спроможності власної організації".  

Допомогти на шляху до соціального підприємства може і посібник "Про соціальне підприємництво просто" авторства Аліни Бочарнікової. Він розповідає просто про складний процес бізнес-моделювання і запуску власного соціального підприємства у форматі ігор, чеклистів, таблиць, схем, прикладів та дорожньої карти. 

Як це працює?

Швейне виробництво для підтримки військових

 

Спілка учасників АТО та волонтерів Олександрівського р-ну Кіровоградської області "Нескорені" працює ще з часів АТО. Зараз організація розмістилася в місцевому будинку культури, організувала волонтерський хаб "Нескорені". Пріоритетом волонтерів є допомога людям у війні: вони на постійній основі готують військовим продуктові набори довготривалого зберігання, відшивають військову амуніцію та одяг, розробили авторські каші в термопакетах, серед яких і набори для військових-веганів. У патріотичних футболках, що шиють у хабі, залучаючи внутрішньо переміщених осіб, ходять як жителі Олександрівки, так і люди поза її межами. Коштом гранту, отриманого у межах Програми підтримки волонтерів Кіровоградщини за фінансування National Endowment for Democracy, "Нескорені" поповнили своє виробництво чотирма сучасними швейними машинками — тепер розробляють нові дизайни одягу, аби більше українців хотіли їх купити. Вторговані кошти, як і раніше, спрямовуватимуть на потреби хабу. Однак тепер працюватимуть не лише як волонтерський хаб, а як соціальне підприємство. Головний аргумент — потреба у створенні стабільного запасу фінансів для діяльності спілки.

Власні виробництва волонтерів

фото з FB Спілка учасників АТО та волонтерів Олександрівському р-ну "Нескорені"

"Розвиток соціального підприємства для нас важливий, щоб допомагати нашій громадській організації, а також допомагати зараз і надалі військовим та їхнім родинам, особливо після повернення поранених хлопців. Нам хочеться повністю забезпечити потреби, які виникатимуть далі у наших захисників, — пояснює Володимир Шабанов, голова організації. — У нас працюють переселенці й ми розуміємо, що для них це вже як нове робоче місце. Поки надаємо їм допомогу речами й продуктами, але маємо втримати фахівців, щоб розвинути швейне виробництво".

Власні виробництва волонтерів

Володимир Шабанов/фото з FB КОО ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення"

Команда запускала кілька хвиль челенджів "Купи футболку військовому" та "Утепли військового" у своїй громаді. Кажуть, це ефективно, оскільки жителі громади передають один одному виклик купити собі та рідним одяг. Часом челендж виходить за межі селища.

Власні виробництва волонтерів

фото з FB КОО ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення"

"Усі донати спрямовуємо на закупівлю матеріалів або лікування наших хлопців. В Олександрівці купити футболку за донат можна у нас на виробництві та ще в одному місцевому магазині. Однак ми ведемо перемовини, щоб передавати нашу продукцію на продаж у тематичні магазини військового та патріотичного одягу. Ми також думаємо над власним онлайн-магазином, вже зареєстрували ФОП, щоб у правовому полі паралельно займатися підприємницькою діяльністю", — продовжує Володимир.

Виробництво сухих супів для тих, хто готує на вогнищі

Волонтерська ініціатива "Годуємо патріотів" теж існує ще з 2014 року. Тоді дівчата і хлопці працювали під брендом "Кулінарна сотня", а цього року вирішили об'єднатися у громадську організацію "Добромир". Нині спільнота налічує 300 волонтерів.Вони самостійно чистять, ріжуть, сушать, фасують овочі для сухих наборів супів і борщів для військових та жителів областей, які через військові дії змушені готувати їжу на вогнищі. Серед волонтерів також люди, які їхали від боїв і лишилися жити у Кропивницькому. В  асортименті волонтерів розроблені за власними рецептами 2 види борщів та 6 видів супів. Ініціатива вже формує команду та маркетингову стратегію для майбутнього соціального підприємства, залучивши грантову допомогу у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу. Утім сам запуск підприємства відклали на часи після Перемоги.

Власні виробництва волонтерів

фото з FB ГО "Добромир"

"Ми розпочали підготовку ініціативи до перетворення її у соціальне підприємство. У нас є зареєстрована ГО "Добромир" із власними політиками, за грантові кошти ми придбали сушарки й стратегуємо бізнес-план. Ми формуємо команду, яка в подальшому буде комплексно працювати  за всіма напрямками, що потрібні для діяльності підприємства, — розповідає координаторка волонтерської ініціативи Вікторія Талашкевич. — У рамках волонтерських заходів вже пробуємо продавати наші сухі набори, спостерігаємо як на наш продукт реагують люди. Бачимо запит на сухнабори від подорожніх, від батьків, діти яких вчаться в університетах в інших містах.

Вікторія Талашкевич координаторка Волонтерської ініціативи

Праворуч — Вікторія Талашкевич/фото з FB Вікторії Талашкевич

Зараз ми купуємо овочі за грантові кошти й донати, але завдяки цьому формуємо надійну базу постачальників, серед яких — багато фермерських господарств із нашого регіону. Наша мета — після Перемоги перетворитися на соціальне підприємство, що вироблятиме сухі супи й борщі. А всі кошти від продажу цих наборів спрямовуватимуться на удосконалення виробничої бази, закупівлю інгредієнтів та компенсацію комунальних витрат. А поки ми працюємо тільки на те, щоб забезпечити сухими наборами людей, котрі живуть і служать на окупованих та звільнених територіях".

Як підприємство волонтерська команда планує співпрацювати із місцевими територіальними громадами, аби сухі набори могли отримувати соціально незахищені категорії населення, як це відбувається у європейських країнах.

"Соціальне підприємництво — не панацея, а бізнес підходить не для всіх"

Перед ухваленням рішення про започаткування підприємництва волонтерським організаціям радять кілька разів зважити всі за і проти. Оскільки бізнес, особливо в часи постійної невизначеності, потягнуть не всі. 

"Соціальне підприємництво — не панацея, воно підійде не всім. Якщо у вас і так все виходить лише завдяки залученню благодійних пожертв, то можливо, відкривати підприємницьку діяльність і продавати ще щось може бути вам зайвим. Соціальне підприємництво вимагає системної роботи,  команди, яка працює за робочим графіком. Це може суперечити тим прагненням, з якими багато людей прийшли у волонтерство, бажаючи бути корисними й служити іншим. Будьмо відверті, керівник, який тепер здійснює управління соціальним підприємством, не зможе приділяти той самий обсяг уваги громадській організації, як раніше. Це потягне за собою розширення команди, залучення додаткових ресурсів, потребу в прокачуванні нових навичок, щоб працювали й бізнес, і організація. Не всім треба відкрити соціальне підприємництво в часи війни. Варто також пам'ятати, що виробництво — насправді найважчий тип бізнесу, аніж, наприклад, перепродаж чогось", — пояснює Аліна Бочарнікова.

Про труднощі із започаткуванням соціального підприємництва говорять і волонтерські команди з Кіровоградщини, які вже почали цей шлях. Найбільша потреба — знання й бізнес-навички. Аліна Бочарнікова радить "не закопуватися зі старту" в розробку бізнес-планів, залучення SMM-ника чи маркетолога. Найголовніше самим собі відповісти на питання: навіщо це нам? чи потягнемо ми це? що нам для цього потрібно? що ми й кому готові пропонувати?

"Соціальні проєкти — це однозначно простіше. Ви запланували й втілили. Але соціальне підприємство — це значно цікавіше, хоча потребує підприємницького хисту, навичок аналізу ринку, креативу. Волонтерські ж центри можуть наразі не запускати власну юридичну особу, а спробувати продавати свою продукцію через інших провайдерів, інші магазини. Таким чином, наприклад, працюють майстрині хендмейду. Починаючи просто з продажу товарів через інших підприємців, ви можете зрозуміти наскільки продукція, яку ви виготовляєте, є цікавою вашому споживачеві й чи варто її змінити", — радить тренерка.

Рубрика:
Кейсы
539

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: