Помогут ли санкции США удержать агрессию?
На додачу до оперативної реакції у вигляді президентського указу щодо санкцій проти так званих "ЛНР/ДНР", адміністрація Білого дому оголосила про ряд додаткових заходів як відповідь на визнання цих "республік" з боку Москви. Команда Байдена лишається активним гравцем у кризі, яку інспірувала Росія, тому продовжує запроваджувати санкції. Але чи достатньо цього для стримування агресії? І чи могла Україна розраховувати на більше від оголошених двох раундів санкцій?
У чому проблема?
У російській агресії та загостренні на Донбасі, яке супроводжується політичними рішеннями, зокрема визнанням так званих "ЛДНР"
Адміністрація Білого дому швидко відреагувала на визнання так званих республік. Там видали указ, яким заборонили будь-які інвестиції в регіони, окуповані Росією на Донбасі, а також ввели обмеження щодо імпорту та експорту товарів звідти. До того ж, передбачено персональні санкції проти осіб, які були би в цьому задіяні. Але насправді, навряд чи слід було очікувати, що бізнес з усього світу має велике бажання інвестувати в цей регіон зараз, особливо враховуючи те, що це окупована частина Донбасу.
Тож ці заходи — нормальна реакція з огляду на оперативний та обмежений таймлайн. Проте указ дозволяє, наприклад, направляти допомогу з боку міжнародних організацій в ці регіони, тому гуманітарні питання в разі необхідності не будуть забутими. Але глобально цього все одно не достатньо, якщо говорити навіть про другу добу з часу звернення Путіна.
Яке рішення?
Додаткові санкції, направлені на оточення Путіна, банки, суверенний борг РФ, зупинка сертифікації "Північного потоку-2"
Насамперед, оголошені обмежувальні заходи стосуються двох основних напрямків: енергетика та державні фінанси. Ще до виступу Байдена Німеччина оголосила про те, що сертифікація "Північного потоку-2" буде припинена. Тому з цим напрямком зрозуміло; більше того, якби це не оголосив канцлер Шольц, Байден ще міг би накласти санкції.
Інша частина стосується суверенного боргу РФ та двох важливих державних банків для Путіна та Росії в цілому. Якщо Байден лиш оголосив про це, то Міністерство фінансів США чітко пояснило аргументацію такого рішення. Перший банк, якого стосується обмеження, — це ВЄБ. З 2018 року його очолює достатньо близька людина до Путіна — Ігор Шувалов. Банк фінансує достатньо державних програм. Мінфін США зазначає, що саме ця банківська установа важлива для Росії з точки зору акумулювання коштів. Більше того, близько 25 дочірніх компаній, які пов'язані саме з цим банком належать або уряду, або іншим співвласникам банку, тому вони теж потрапили під санкції.
Друга установа — це Промзв'язок банк, він є основним кредитором оборонно-промислового сектору РФ; частка замовлень від загального обороту у сфері сягає 70%, і це лише те, що проходило через цей банк.
З обома банками припинена співпраця на американському ринку взагалі, їхні активи в Америці заморожені, а будь-які транзакції через ці банки припинені. Тобто ці державні банки позбавлені можливості проводити будь-які операції, а отже позбавлені доступу до американської валюти, де-факто відокремлені від глобальної фінансової системи. Як зазначив Держсекретар Блінкен, разом вони володіли активами на 80 млрд доларів.
Байден заявив, що Росія буде відрізана від можливості позичати кошти. А це можна було робити декількома способами: уряд міг позичати гроші чи робити це через власні державні банки. Суверенний борг — це кошти, які уряд позичив у власників облігацій, які сам видає. Тобто зараз Росія не зможе де-факто купувати ці облігації, а отже отримувати фінансування, що нівелює можливість розпоряджатися коштами та планувати з ними подальші дії.
Тому ці державні банки взагалі не можуть оперувати, транзакції будуть зупинені. З огляду на різноманітні пояснення з боку адміністрації, можна стверджувати, що Вашингтон хоче не дозволити Москві фінансувати війну проти України.
Наскільки вдалим було рішення, покажуть тільки час та можливість Росії адаптуватися під ці заходи. Проте якщо розглядати це як першу частину санкцій та помножити це на санкції з боку Великої Британії проти 5 банків, виглядає як цілком скоординоване та зважене рішення.
Але головний успіх Заходу в цій історії станом на зараз — це готовність зупинити газогін "Північний потік-2". Можливо, технічно ще треба випрацювати механізм реалізації цього наміру, але принаймні те, що в цьому питанні немає різночитань, уже є позитивом для Києва.
У чому ще проблема?
Цього може бути недостатньо. Росія могла підготуватися до таких обмежень
Навряд чи оточення Путіна не розуміло, що реакції на визнання "республік", яких ніхто не визнає, не буде, тому цілком ймовірно, що в Росії встигли до цього підготуватися. Можливо, не на 100%, але все ж часу було достатньо, аби вивести кошти в інші банки абощо. Навіть якщо зараз не йдеться про відключення Москви від платіжної системи SWIFT, то Захід не може зупинитися на вже оприлюднених санкціях, адже Росія сама підвищує ставки в кожній промові та дії.
Захід чомусь перестав говорити про те, що можна принаймні розпочати процес відключення Москви від SWIFT. Організація зареєстрована в Бельгії, для повного відключення потрібна згода всіх держав ЄС. Коли відключали Іран, то пройшло майже 7 років з моменту оголошення про наміри до реальної імплементації. Так, це складний та довготривалий процес, але якщо це не започаткувати, навряд можна розцінювати серйозно слова західних лідерів, що Путін відчує такі санкції, на які у 2014 році не наважились. Можливо, Захід просто зрозумів, що зараз оперативно запустити цей процес не вийде.
Яке рішення?
Замість запуску процесу відключення від найбільшої платіжної системи, до чого Росія вже теж готувалась, можна було би започаткувати процес блокування функціонування кореспондентських рахунків в американських банках. Без таких рахунків фактично неможливо здійснювати платежі (як вхідні, так і вихідні) в доларах США. Тому це і є рівнозначною заміною платіжній системі. Але попри це, у США залишається ще достатньо механізмів для того, аби зробити ціну агресії максимально високою. Такими заходами може бути відмова від експорту нафти та газу та реальна заборона на імпорт нових технологій у Росію.
Більше того, попри те, що Байден цього не озвучив, Мінфін США заявив, що готовий накласти санкції на інші російські банки, зокрема, ВТБ та Сбербанк — одні з найбільших фінансових інституцій у державі. Тому в разі комплексного підходу та продовження координації з союзниками Захід, і США не виняток, може досягти бажаного результату: зробити ціну агресії максимально високою для Москви.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
