Урбан-инсталляции против советизации. История из Днипра

Богдан Петришин

Автор: Анастасія Кондратьєва

18 років життя у величезній бетонній коробці, в кролячій клітці. 18 років життя в «пострадянському» районі, розчавленому вагою минулого. «Сірим», неначе довічно приреченим до порожнечі та меланхолії.

Працюючи з міським простором і спілкуючись зі спеціалістами з різних сфер (архітектура, культура, містобудування) за два роки навчання на архітектурі в Україні, я змогла отримати основи урбаністичних та технічних знань. Однак, я залишалася простою студенткою архітектурного вишу з великою кількістю амбіцій і глибоким бажанням змін в своєму місті, не маючи ні необхідних знань, ні засобів. Обмежена в більшості випадків політикою, що проводилася в адміністраціях міста, і часто навіть в моєму навчальному закладі, я залишила на деякий час бажання бути частиною тих, хто змінює моє рідне місто.

Але завдяки продовженню навчання у французькій школі я навчилася бути вільною у своїх діях, проектах та ініціативах. Бути вільною від ваги політичної та академічної системи, в якій жила. Чотири роки по тому, зі знаннями та інструментами, отриманими під час навчання в іншій країні, в мене нарешті були всі карти, аби реалізовувати проекти і поширювати це бажання свободи слова та дії, мешканцям міста, що досі живуть під вагою пострадянської системи.

«Боротьба за міста» народилася в 60-х роках минулого століття в Сполучених Штатах і трохи пізніше – в Європі. Вона породила діалог між професіоналами планування і громадянами, дозволила останнім брати участь у рішеннях, що стосуються змін в просторі.

Однак партисипативний урбанізм не існує в пострадянських містах – особливо в містах України, які зараз потерпають від економічних і політичних криз.

Українці почали боротися через одну причину: переконані, що це зможе розвити соціальну свідомість і призведе до діалогу. Ця боротьба народилася всього кілька років тому у формі різних соціальних і культурних практик, що з'являлися зусиллями місцевих активістів у житлових кварталах, закинутих територіях та будинках.

Саме ці нові для мого рідного міста культурні та соціальні практики стали темою моїх майбутніх досліджень.

У травні 2017 року дніпровська галерея АРТСВІТ запропонувала мені дати продовження моєму першому воркшопу з міського дизайну (це був «Redefine undefined space», галерея АРТСВІТ, жовтень 2016), але в ширшому масштабі. Я погодилася на цю авантюру і почала думати про формат.

Моя мета була поглянути з боку на все, що я бачила і робила в Україні, щоб знайти або розробити інструменти, каталоги дій для мешканців / міських активістів в пострадянських містах.

Так народився освітній проект «Terrain vague», започаткований мною в жовтні-листопаді 2017 року у Дніпрі. На відміну від всіх інших проектів, що створювалися в Україні на «хвилі активізму», орієнтовані на студентів або фахівців з архітектури, урбанізму і дизайну, «Terrain vague», навпаки, мав за мету запросити до участі всіх мешканців Дніпра, аби дати їм зрозуміти, що саме їм належить місто, а отже, саме їм змінювати його на краще.

Ціль проекту була познайомити жителів Дніпра з поняттям місто, дати мінімальний набір інструментів для розуміння урбан-простору і роботи з ним та дати базу знань і умінь (теорія + практика) для роботи з міським і соціальним простором. Ми також прагнули створити можливість діалогу між фахівцями, городянами і владою, звернути увагу спецвузів на створення предмета або вступних лекцій в поняття «урбаністика», та, найголовніше, виявити шляхи вирішення проблем урбан простору міста Дніпро.

Результатами інтенсивної частини проекту стали:

• 25+ освітніх заходів, які відвідали 600+ містян;
• 3 дослідження невизначених суспільних просторів та розробка 3х проектів їх реактивації;
• створення платформи діалогу та залучення до спілкування представників громади та влади;

Наразі проект змінює формат та перетворюється на постійну освітню платформу з урбаністики, тож ми шукаємо тих, хто хоче приєднатися до урбан-руху Дніпра, а також спонсорів та партнерів для його подальшого розвитку та фінансування.

Ми також шукаємо кошти на переклад та видання науково-практичної роботи, що допоможе кожному жителю та активісту зрозуміти місто та навчитися реалізовувати власні мрії та проекти в просторі рідного міста.

Підтримати проект у конкурсі соціальних ініціатив можна за посиланням.

Паралельно з проектом Terrain vague народилася ідея КУБа – урбан-конструкції, призначеної для українських міст.

КУБ: практична частина дворічного франко-українського дослідження «Militantisme urbain dans la ville post-soviétique. Etude de cas de la ville de Dnipro» (укр: «Урбан-боротьба в пост-радянському місті. Кейс міста Дніпро»). Це модульна структура, встановлена в public spaces міста і реалізована на засадах принципів партисипації (включеності, участі, — Ред.), що дозволяє жителям безпосередньо трансформувати міський простір в колаборації з професіоналами (архітекторами, дизайнерами, соціо-антропологами, культурними-менеджерами і т.д).

КУБ: один з перших проектів в сфері урбан-дизайну в місті Дніпро.

КУБ: конструкція з дерев'яного каркаса 2,1×2,1 метри, наповнена модулями однакового розміру. Плоскі дерев'яні елементи можливо скріплювати між собою різними способами, що дозволяє жителям міста створювати різні конфігурації всередині КУБа. Сцена, що встановлюється за декілька хвилин в будь-якому просторі, може легко трасформуватися в літній кінотеатр, або амфітеатр для фестивалю короткого метру, або перегляду арт-хаусних фільмів. Стіл з місцями для сидіння запросить до діалогу жителів під'ізду, jardin partagé – вирощувати у міському дворі власні овочі та фрукти, а пісочниця дасть можливість гратися дітям. Нарешті, міні-лекційна зала стане чудовою нагодою організувати літній університет, а простір для міні-еспозицій дозволить висловлюватися юним (і не лише) митцям.

В пост-радянському місті Куб має стати каталізатором зміни моделі прийняття рішень – політичних та соціальних. Так, в урбанізмі, на зміну схемі bottom-up, що характерна для всіх міст-«нащадків» комуністичного ладу, може прийти схема top-down. Надихаючись досвідом американських та європейських міст, жителі відтепер зможуть самостійно, або ж у тісній співпраці з професіоналами планування, змінювати та створювати простір, в якому вони живуть.

Куб вчить громадян відстоювати своє право на місто та свої права в місті. Своєю появою Куб звертається до всіх мешканців для того, щоб вони зрозуміли, що саме їм належить міський простір. Куб спонукає нас стерти фізичні та особисті межі, зламати стіни нерозуміння, порушити тишу байдужості. Він існує в місцях, де забуті ініціативи: соціальні, культурні, міські, як заклик до дії. Він з'являється, він конкретизується, щоб конкретизувати думки, ідеї, рішення і стає еферним в той момент, коли створюється зв'язок між районами, будинками, сусідами, одноземцями.

Сторінка проекту у Facebook

Офіційний блог проекту (французькою мовою)

Проект КУБ

Підтримати проект у конкурсі соціальних ініціатив можна за посиланням.

Нагадаємо, «Рубрика» запрошує номінантів премії Social Project Awards розповісти на своїх сторінках про ініціативу, що допоможе знайти більше її прихильників і є додатковою промоцією пропозиції голосувати за неї. Деталі тут.