«Не упустить исторический шанс»: чего ждать от саммита Украина-ЕС?

24-й саміт Україна-ЄС відбудеться вже завтра, 3 лютого 2023. Він стане першим, у якому Україна братиме участь у статусі країни-кандидата на членство в Євросоюзі. Як реагувати на негатив євроскептиків та які власні амбітні цілі маємо сформулювати для стрімкого євроінтеграційного поступу, — про це говорили в "Українському домі" представники євроспільноти, української влади та громадянського суспільства напередодні саміту. Ініціатором дискусії стали Мережа захисту національних інтересів "АНТС" спільно з партнерами Центром "Нова Європа".

У ЄС — за два роки?

Днями прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна має амбітний план — стати частиною євроспільноти протягом наступних двох років. Проте перед цим необхідно отримати оцінку виконання "домашнього завдання" — тих самих семи рекомендацій Єврокомісії, які наша країна отримала разом зі статусом кандидата в члени ЄС.

Альона Гетьманчук, директорка Центру "Нова Європа", представила результати останнього моніторингу виконання Україною рекомендацій ЄС Candidate Check-3:

"Ми маємо 5,8 бала з 10 можливих. Ми бачимо, що є відкат лише по одній позиції. Це реформа Конституційного суду. Оцінка, яка не змінилася — це антиолігархічна реформа. Інші пункти — є рух вперед. Тобто Україна на правильному шляху, на позитивному трекові. Звичайно, що ще багато потрібно робити й багато є підводних течій і перешкод, але ми бачимо, що є консенсус і політичний, і суспільний, який дуже важливий для того, щоб загалом відбувався процес вступу до ЄС". 

За крок до Євроспільноти: статус країни-кандидата означає, що Україну визнають європейською державою

На думку голови Представництва Європейського Союзу в Україні Маті Маасікаса, ЄС уже фактично визнав Україну європейською державою.

"Ми визнаємо, що Україна героїчно захищає принципи,  цінності, а також безпеку Європи, незважаючи на агресію та війну. Україна залишається відданою ідеї Євросоюзу. Україна — це фактично європейська держава, і це було визнано 23 червня рішенням Євросоюзу, коли Україні було надано статус країни-кандидата ЄС."

Усі учасники заходу також твердо переконані, що місце України — в Європейському Союзі, а набуття повноцінного членства є лише питанням часу. Однак, рівень оптимізму та амбіцій спікерів щодо оцінки зусиль України дещо різнився.

Не втратити шанс за крок до євромрії

"Мені хотілося б, щоб ми не перебували в ілюзіях і щоб ми усвідомили що ніякого ексклюзивного, альтернативного, якогось іншого шляху до членства в Європейському Союзі, в порівнянні з тим домашнім завданням, яке виконували інші країни — немає. І що воно не впаде на нас з урахуванням просто тих обставин в яких є сьогодні Україна."  – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе, Голова Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС.

Вона висловила думку одного зі своїх європейських колег, який сказав, що жодна піар-акція не допоможе Україні вступити в ЄС і відкрити перемовини про членство, якщо не будуть виконанні всі рекомендації Єврокомісії на 110% та наголосила, що зараз вкрай важливо надзвичайно відповідально ставитися до їх виконання. 

"…ми просто не маємо права змарнувати унікальний, історичний шанс. Не маємо права не скористатися цією навіть особистою зацікавленістю керівництва і Європейські Комісії, і керівництва Європейської Ради в тому, щоб Україна в якомога стисліші терміни все-таки відкрила перемовини про членство", — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Україна — країна-член Євросоюзу у 2025 році

Більш оптимістично налаштований Вадим Галайчук, перший заступник голови Комітету ВР України з питань інтеграції України з ЄС, який переконаний, що Україна вже у 2025-му році може здійснити свої євроінтеграційні прагнення. 

"Це не лише мрії. Це розрахунок і робота, яка ведеться вже не одне десятиліття…" 

Він зауважив, що Україна перебуває в надзвичайній ситуації та потребує таких самих сміливих рішень:

"Політичну волю можна тренувати, як ми бачили, і її можна відформатувати, а тому цілком підтримую оптимізм нашого уряду. Цей оптимізм також підтримується у Верховній Раді України. Багато було зроблено для того аби пришвидшити процес. Багато законів приймається і в тому числі переглядаються процедури, які дозволять швидше й ефективніше це робити. І той прогрес, який відмічався паном послом у виконанні Україною семи рекомендацій Єврокомісії — теж хороше тому свідчення".

Старт переговорів щодо українського членства в ЄС мав би відбутися у 2023-му

Європейські партнери також поділяють оптимістичний підхід України, але більш стримані в оцінці тривалості таких переговорів. 

Андрюс Кубілюс, депутат Європейського Парламенту та Керівник міжнародного об'єднання "Разом задля України" переконаний, що старт переговорів можливий вже цього року, а от сам переговорний процес триватиме 3-4 роки. 

"Таким був саме наш досвід (досвід Литви, — ред.) навіть після швидкої ратифікації всього законодавства. Ми вважаємо, що парламенту знадобиться весь цей час, щоб обговорити все і стати членом Євросоюзу", – зауважив Андрюс Кубілюс. 

На його думку, на шляху України до ЄС є виклики з двох сторін: необхідність впровадження реформ Україною та консолідація західної політичної волі. 

"Настав час для євроспільноти і Євросоюзу створити певний інтеграційний Рамштайн, щоб політична воля з західного боку консолідувалась і продемонструвала чітку стратегію і розуміння чому інтеграція України в Євросоюз і НАТО вигідна не тільки Україні, а й потрібна європейському континенту", — заявив під час виступу Андрюс Кубілюс.

Крім цього, Андрюс Кубілюс провів паралель між переговорами України щодо вступу в ЄС та першочерговими запереченнями європейськими країнами постачати  танки "Леопард". 

№Усі ми бачили деякі труднощі для країн Європи, перейти від повного заперечення, що вони постачатимуть, наприклад, «Леопарди» до позитивного рішення про їх постачання. Для мене було питанням чому це рішення не було прийняте спочатку. Те саме може трапитися і з рішенням про прийняття України до ЄС", — зазначив Андрюс Кубілюс. 

Ганна Гопко, голова правління Мережі захисту національних інтересів "АНТС", Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах (2014-2019 роки), наголосила на тому, що європейські чиновники мають змінити свій підхід до сприйняття України: 

"Євроінтеграція свідчить, що треба перестати розглядати Україну як буферну зону, а розглядати як повноправного члена Євросоюзу і НАТО. Дуже важливо, щоб на саміті ЄС прозвучала позиція у нагальній потребі мобілізовувати всі сили, а особливо військову допомогу для перемоги України. 2023 рік має стати роком  перемоги. Затяжна війна не повинна перетнути позначку в 10 років. Тому для нас критичним є факт, що крім усіх напрямків, про які ми говоримо: економічна співпраця, санкції для росії, конфіскація активів, трибунал, має бути ще й розуміння перемоги. І про жодні перемовини не повинно йтися. У ЄС мають розуміти, що перемога у війні проти росії, військова поразка росії — це спільна перемога. Бо ця війна — це війна проти авторитаризму, і ми маємо в ній перемоги. Безкомпромісність і жодних поступок на шляху до перемоги. Має бути чітка лідерська позиція ЄС — мобілізовувати всі сили через різні формати, такі як G-7 і Рамштайн, задля перемоги!"

Президент Європейської Ради Шарль Мішель і президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн зустрінуться з президентом України Володимиром Зеленським на 24-му саміті між ЄС і Україною 3 лютого 2023 року.

Це перший саміт Україна-ЄС від початку російської агресії, а також відтоді, як Європейська Рада надала Україні статус країни-кандидата.

Лідери обговорять теми європейського шляху України та процеси вступу до ЄС; відповідь ЄС на загарбницьку війну росії проти України; ініціативи України стосовно справедливого миру і відповідальність агресора; співпрацю щодо реконструкції і відновлення та спільної енергетичної безпеки; глобальної продовольчої безпеки.

Очікується, що наприкінці саміту лідери виступлять зі спільною заявою.

Публікація здійснена в рамках Програми MATRA за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Висловлені думки належать лише авторам і не повинні розглядатися як відображення офіційної позиції Посольства.