В Тбилиси не утихают протесты: что пишут мировые СМИ

У статті від CNN акцентували увагу на офіційній позиції президента Грузії Салое Зурабішвілі, яка заявила, що події біля парламенту стали «приниженням для країни та вразили її гідність», звинуватила Росію у втручанні у внутрішні справи держави та нагадала, що РФ залишається ворогом та окупантом Грузії. «На сьогоднішній день п'ята колона, керована Кремлем може стати ще небезпечнішою, ніж відкрита агресія» (цитата з Twitter пані Зурабішвілі)

Станом на сьогодні досить стримано про дані події написали в New York Times. Обмежилися лише короткими повідомленнями про ескалацію протистоянь між поліцією та натовпом, а також стосовно факту відставки спікера парламенту Іраклія Кобахідзе.

Наскрізним мотивом статті про події біля стін парламенту в грузинській столиці, що вийшла у Washington Post, став факт системного незадоволення протестувальників політичною ситуацією у країні. Як зазначили автори, партія «Грузинська мрія», фінансована та очолювана мільярдером Бідзіною Іванішвілі (який заробив свої статки у Росії), проводить політику поступового зближення з Російською Федерацією. Фактично контролюючи парламент із 2012 року ця політична сила, як вважають протестувальники та опозиційні партії, нівелює інтересами грузинського народу та активно співпрацює з російською (тобто, окупаційною) владою. Як повідомляє France24 сам Іванішвілі висловив своє обурення ситуацією з приїздом російського депутата Гаврилова та наголосив, що повністю розділяє глибоке обурення грузинського суспільства.

У британській Independent звернули увагу на реакцію Москви. Зокрема, зазначили, що у Кремлі вважають, буцімто за демонстраціями стоїть колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі. Крім того, прес-секретар Дмитро Пєсков назвав події у Тбілісі «русофобською провокацією». У МЗС Росії ситуацію прокоментували як «дії радикальних політичних сил».

У газеті також згадується, що насправді, невідомо, як трапився інцидент зі спікерським кріслом, яке зайняв Гаврилом. На даний момент свідчення дійсно відрізняються, однак все ж таки, не втрачають важливості. Якщо це був власний вибір російського політика – це одна річ, яку не слід було робити, а якщо ж його запросили – інша.

Ще одним важливим аспектом, згадуваним у статті, стало застосування поліцією сльозогінного газу та гумових куль, що нанесли непоправної шкоди здоров'ю багатьох протестувальників. Із посиланням на доповідь Human Rights Watch вказується, що існують підстави, що дані дії були надміру брутальними та навіть порушили норми міжнародного права. Розбиратися із цим питанням, безумовно, ще доведеться, слідчим та правозахисникам, однак погодьтеся: сотні постраждалих із різними ступенями тяжкості (включно з втратою очей) – це речі, до яких повинна бути прикута увага громадськості, політиків та ЗМІ.

Німецьке видання Spiegel зібрало реакції іноземних посольств у Грузії. Як зазначено у статті, німецький посол Хуберт Кнірш завив по місцевому телебаченню, що ФРН із занепокоєнням спостерігає за загостренням ситуації у країні. Посольства Великобританії та США закликали протестувальників та владу до стриманості. Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкевічус заявив, що «ми розуміємо природу суперечки, однак активно просимо як посадовців, так і мітингувальників дотримуватися закону та конституції та уникати насилля».

Загалом, протести у Грузії не перебувають у фокусі провідних світових ЗМІ та отримали відгук переважно у європейській пресі. Однак оскільки ситуація залишається напруженою, сподіватимемося, що світова спільнота все ж не ігноруватиме її.