Цимес лонгридов недели: от прорывных технологий Гейтса до манифеста Макрона

Сергей Тытюк

Минулий тиждень був багатий на програмні документи. Спочатку Емануель Макрон написав "листа до громадян Європи", де закликав до відновлення європейського проекту; потім Марк Цукерберг у відповідь на назрілі питання щодо приватності повідомив про суттєві зміщення акцентів дільності Facebook. Певного роду програмним можна вважати і щорічний список проривних технологій від МІТ Technology Review, адже він окреслює ті інновації, які можуть змінити світ найближчим часом.

1. 10 Breakthrough Technologies 2019. MIT Technology Review

Щороку MIT Technology Review публікує список з 10 проривних технологій, які мають змінити наше майбутнє. Видання вперше вирішило віддати це завдання на аутсорс, і кандидатуру для цієї роботи знайшли неабияку — Біла Гейтса.

Засновник Microsoft завдяки своїй нинішній діяльності в межах Фонду Біла та Мелінди Гейтсів та читання розумної літератури додав орієнтованому на технологічну новизну журналу глобальної перспективи. Тобто речей, які великою мірою мають допомогти країнам, що розвиваються. Саме тому серед цього десятка є туалет без каналізації. Та крім таких екзотичних технологій є й більш звичні для MIT Technology Review гнучкість роботів у виконанні завдань, термоядерні реактори, персоналізовані вакцини від раку та інші речі, що мають зробити наше життя кращим.

2. The race to make a lab-grown steak. MIT Technology Review

І одразу ж від загального до конкретного. Одна із названих Гейтсом проривних технологій — штучне м'ясо. Нині існує два основних способи його виробництва: вилучення групи клітин з тіла тварин і подальше її вирощування в біореакторі та виготовлення м'ясоподібного продукту з рослинного матеріалу, який нагадує м'ясо за смаком та текстурою. Останній спосіб вже має лідера на американському ринку — Impossible Foods, який продає свої вироби аж 5000 закладів харчування. Навіщо взагалі потрібно виготовляти штучне м'ясо? Ну, окрім неприйнятності вбивста тварин, якщо ви вегатаріанець, існує ще й кліматичний фактор — індустрія з вирощування тварин відповідальна за 15% викидів парникових газів. А з огляду на зростання та збагатшання населення до 2050 року потреба у м'ясі виросте на 70%. Тому м'ясо з рослин чи з пробірки — це не просто екзотика, а важливий інструмент для протидії змінам клімату.

3. Renewing Europe. Project Syndicate

Вслід за маніфестом Джорджа Сороса до "дрімаючої Європи" програмний тест про майбутнє ЄС написав і Еммануель Макрон. Президент Франції стверджує, що  європейскі націоналісти не захистять ідентичність своїх народів шляхом виходу з ЄС, адже саме "європейська цивілізація нас об'єднує, звільняє і захищає". Так, зараз перед європейським проектом стоїть чимало викликів, тому йому треба суттєво оновитися, щоб впоратися з ними. Це оновлення він пропонує здійснити навколо трьох амбіцій — свободи, безпеки і прогресу. Макрон наводить ряд політичних дій для кожної з них, починаючи від створення Європейського агентства із захисту демократії для протидіїї втручанню у вибори і закінчуючи збільшенням фінансування інновацій для включення ЄС у гонку штучного інтелекту.

Стаття французького президента дійсно є значимою подією, адже вона показує, що європейські лідери повертаються до мови цінностей та амбітних цілей. А це якраз те, чого не вистачало ЄС останні два десятиліття задля надання йому динаміки для  розвитку.

4. Huawei: The story of a controversial company. BBC

Одна із загроз для Європи та західного світу в цілому, яка вже викликала ряд дій від США та європейських країн — претензія Китаю на домінування в телекомунікаційній галузі. Вістрям списа Піднебесної тут є Huawei — друга за виробництвом смартфонів компанія в світі і лідер у продажах телекомунікаційного обладнання. За 30 років вона виросла з постачальника телефонів для сільких районів Китаю до світового гіганта з глобальним доходом в 90 млрд доларів. При чому, компанія залишається приватною, що дозволяє їй не залежати від інвесторів і витрачати близько 20 млрж доларів на дослідження щорічно. Однак з листопада 2018 року в неї почалися проблеми — США звинуватило топ-менеджерів Huawei у обході санкцій щодо Ірану, а саму компанію — в промисловому шпигунстві. Але, скоріше всього, ці дії давно назріли, адже західні уряди вбачають в Huawei руку китайського уряду, який за рахунок піонерської ролі компанії на ринку базових станцій для 5G хоче отримати контроль над світовими телекомунікаціями.

5. A Privacy-Focused Vision for Social Networking. Facebook

Мабуть, немає більш дратуючої речі, ніж фраза "ваш дзвінок дуже важливий для нас" від оператора кол-центру у відповідь на вашу скаргу. Приблизно таку ж відповідь надавав Facebook на кожен минулорічний скандал, тільки замість слова "дзвінок" ставив "приватність". Розуміючи, що так далі не можна, Цукерберг написав вже другий програмний пост за останні два місяці, де він говорить про необхідність зміщення акцентів соцмережі. І якщо перший у вигляді новорічної резолюції доволі абстрактно повідомляв про готовність консультуватися з громадськістю та експертами, то в цьому наявні конкретні меседжі:

• Facebook надалі буде робити акцент на своєму месенджері та WhatsApp, адже зрозумів, що зашифрована переписка — те, що потрібно користувачам
• переписки будуть настільки захищені, що їх не зможе читати навіть сама компанія
• дані користувачів не будуть зберігатися на серверах в країнах, де є проблеми із порушенням прав людини.

Щоправда, Марк нічого не сказав про механізм таргетованої реклами та використання даних в межах нього, що турбує не менше, ніж їх витоки. Для тих, кому лінь читати весь текст, The Bell зробив вижимку основних пунтків.

6. The Servant Economy. The Atlantic

Жителі Києва та інших великих українських міст мали звикнути за останні місяці до повсюдної появи жовтих та зелених рюкзаків Glovo та Uber Eats. Ця бізнес-модель, коли одна сторона хоче зручності (не виходити з офісу/дому за їжею), а інша надає послугу за рахунок гнучкої робочої сили (заклади та кур'єри) лягла в основу 105 стартапів Кремнівої Долини. Саме цим компаніям ми завдячуємо щодо появи терміну gig economy — економіки, де значна частка робочої сили не має стабільної зайнятості і працює на контрактній основі. Однак не сказати, що автор статті в захваті від наявної ситуації. Завдяки цим компаніям ви просто отримуєте можливість робити те ж саме, що й раніше, але за допомогою телефону; працівники мають нестабільну зайнятість, близьку до мінімальної зарплату і відсутність соціальних гарантій. До того ж, вони яскраво відображають розрив між доходами людей в сучасній економіці та кристалізують розподіл на обслуговуючий персонал та тих, кого обслуговують.

7. Is This the End of Recycling? The Atlantic

Торгова війна між США та Китаєм призвела до неочікуваних наслідків — індустрія переробки сміття в США має серйозні проблеми. Минулого року КНР наклала обмеження на імпорт декількох видів перероблених матеріалів зі Штатів, і тепер замість можливості позбавитися від тони сміття за $6 муніципалітети мають платити десятки і сотні доларів за кожну тону, що є непід'ємним для їх бюджетів. Така ціна обумовлена вартістю людської праці, необхідної для сортування та чищення вже нібито відсортованого сміття, адже американці роблять це не найкращим чином. Що робити з цією ситуацією — невідомо. В статті йде мова про закопування сміття, його спалення або ж просто зменшення споживання, але нічого не зазначається про наявність федеральних програм для вирішення цієї сміттєвої кризи.

8. From video game to day job: How 'SimCity' inspired a generation of city planners. Los Angeles Times

Сподіваємося, що часи, коли відеоігри вважалися головною причиною дитячого насилля, відійшли у миниле. Про це свідчать як мінімум навчальні методики в країнах Заходу, де активно застосовують ігрофікацію в процесах отримання знань. Але крім безпосереднього використання вчителями як навчально інструменту ігри можуть впливати на вибір професії. Так сталося з культовим містобудівним симулятором "SimCity", на якому виросло ціле покоління американських планувальників міст. Герої матеріалу зазначають, що гра дозволила їм дізнатися базові речі про функціонування населеного пункту та пробудила інтерес до цієї теми. Але і тут не обійшлося без проблеми — гра заточена на досвід проектування міст в США середини ХХ ст., тому нові версії допилюються з урахуванням сучасної специфіки Європи та Азії.

9. Don't look now: why you should be worried about machines reading your emotions. The Guardian

В листопаді минулого року український інтернет сколихнула незвична новина — на "Миронівському хлібопродукті" Юрія Косюка ввели моніторинг емоцій співробітників. Обгрунтовувалось це тим, що щасливі люди нібито більш продуктивні, тому нещасливих треба виявляти і робити щасливими. Або звільняти. І якщо для нас це поки що екзотика, то на Заході і в Китаї технологія розпізнавання не тільки облич, а і їх виразів — зростаючий ринок. Її можна використовувати при відборі людей на роботу, для аналізу реакцій споживачів на певні типи контенту, в правоохоронних органах. Щоправда, останнє разом із можливими "упередженостями" нейромереж викликає значні занепокоєння, адже є кейси компаній, які говорили про можливість визначати сексуальну орієнтацію суто по обличчю. А авторитарний режим із таким інструментом — вірогідний шлях до цифрового тоталітаризму.

10. Bernie Sanders-Style Politics Are Defining 2020 Race, Unnerving Moderates. The New York Times

До президентських виборів в США ще 1.5 роки, але передвиборча гонка шляхом висунення кандидатів на праймеріз — внутрішньопартійних виборів, де має визначитись єдиний кандидат від кожної з партій — вже почалася. З республіканцями все зрозуміло — має відбутися щось екстраординарне, щоб Дональд Трамп не балотувався на другий строк. Але в демократичному таборі нині відбуваються історично важливі речі. Річ у тім, що в порівнянні з виборами 2016 року радикальна як для США риторика "демократичного соціаліста" Берні Сандерса почала використовуватись й іншими кандидатами. Крім Сандерса за такі речі, як загальне медичне страхування та безплатні коледжі, також агітує Елізабет Уоррен — сенаторка від Масачусетсу, яка є ще однією фавориткою передвиборчої гонки.

Це призвело до певного розколу в партії і її стратегії на виборах. З однієї сторони, демократи перемогли на проміжних виборах в Конгрес в 2018 році завдяки поміркованій риториці в багатьох округах, і екс-віце-презилдент Джо Байден був би хорошим продовжувачем цього тренду — він міг би об'єднати електорат задля перемоги над Трампом. З іншої, молоде крило партії говорить про необхідність радикальних змін в суспільстві, для чого потрібна перемога Сандерса чи Уоррен. Але останні якраз можуть відвернути від себе виборців-центристів і тим самим забезпечиту Трампу другий строк.

Додатково: прикладом таких радикальних дій стала нещодавня заява Уоррен про небхідність жорсткої регуляціями діяльності технокомпаній, зокрема заборону одночасно створвати торгівельні майданчики та бути їх учасником. І це при тому, що і власники цих корпорацій, і переважна більшість працівників підтримують саме Демократичну партію.

Графік тижня

Минулого тижня був Всесвітній день боротьби за жіночі права, тому ми вирішили зупинитися на цікавій інфографіці про гендерну рівність. На ній зображено частка жінок від загальної кількості керівників та менеджерів компаній ЄС.

You will find more infographics at Statista

Як не дивно, в топі рейтингу знаходяться останні за датою вступу члени ЄС з Центральної да Східної Європи. Виявляється, що в Литві майже в 6 разів більший відосток жінок-керівників, ніж в Австрії, а в Латвії вдвічі більше менеджерок, ніж в Нідерландах. Тому питання "скляної стелі" актуальне не тільки для нас, а й для розвинутих європейських країн.

Відео тижня

Відео про історію перетворення нафти з палива для ламп на найбільш значимий природний ресурс сучасного світу. І мова в ньому йде не стільки про саме чорне золото, скільки про політику навколо нього.