Після підписання Мінських домовленостей у вересні 2014 року росіяни зробили ставку на подальшу ескалацію конфлікту шляхом проведення терористичних актів всередині України. При цьому були обрані два найбільших центри анти-українських настроїв – Харків та Одеса. Тільки в цих двох не найменших містах з вересня 2014 року по січень 2015 року сталося понад 30 диверсій і терактів. З різних причин всі вони до сьогоднішнього дня не розслідувані як слід, хоча висновки Служба Безпеки України зробила.
Отже, першим таким терактом в Харкові варто визнати події 8 вересня, коли близько 4-тої ранку невідомі обстріляли з ручного протитанкового гранатомета РПГ-18 «Муха» будівлю по вулиці Соколова, в якому розташовані Орджонікідзевський та Фрунзенський районні військкомати. У будівлі було вибито вікна, всередині приміщень обсипалася штукатурка. Ніхто з військових і цивільних працівників військкомату не постраждав.
Як потім стало зрозуміло з даних правоохоронців, ще влітку 2014 року, після спецпідготовки в таборах в Росії, до Харкова прибула диверсійно-терористична група «Харківські партизани», яка складалася в основному з учасників антимайданівського руху.
Наступним терактом став підпал 12 вересня на залізничній станції «Основа» чотирьох цистерн з паливом для реактивних літаків, які були частиною військового ешелону. Про те, що це диверсія, по гарячих слідах заявили слідчі обласного управління СБУ, відразу відкривши справу за цією статтею.
А 17 вересня на блокпосту ДАІ на трасі в сторону Чугуєва по черговим відкрили вогонь з автомата. Один з бійців отримав поранення і був відправлений у шпиталь. Чи проводилося якесь розслідування на сьогоднішній день невідомо.
Буквально через тиждень – 26 вересня – невідомі обстріляли знову з гранатомета офіс харківського волонтера, адвоката Олега Головкова. І знову тільки дивом обійшлося без жертв.
29 вересня вперше відзначилися і «одеські партизани». У той день на одній з неосновних колій станції «Одеса-Пересип» стався підрив. Через неправильний вибор цілі рух залізничного транспорту не припинявся, і жодна людина не постраждала.
Але не завжди такі терористичні дії залишалися безкарними – 15 жовтня в тому ж Харкові при невдалій спробі підпалити відділення банку «ПриватБанк» міліцією було затримано двох хлопців в камуфляжній формі і балаклавах. В ході допитів з'ясувалося, що вони є «членами проросійського підпілля». По всій видимості, це мали би бути узгоджені акції, бо в цей же день в Одесі невідомі особи кинули гранату в офіс Малиновської районної організації партії «Батьківщина». У приміщенні перебували кілька співробітників, проте ніхто не постраждав. Вибуховою хвилею в офісі вибило шибки, пошкоджена оргтехніка та документація. Також постраждали припарковані поруч автомобілі.
19 жовтня близько 19.40 в Харкові невідомий скоїв два постріли з реактивного протитанкового гранатомета по складах паливно-мастильних матеріалів військової частини. В результаті події постраждалих немає, загоряння складів і руйнувань будівель не відбулося.
Найбільш резонансною подією того періоду став вибух 9 листопада в харківському рок-пабі «Стіна», який був і залишається улюбленим місце збору волонтерів і взагалі проукраїнських громадських діячів міста. В результаті поранення отримали 11 осіб. Служба безпеки України кваліфікувала подію як терористичний акт і заявила, що була використана пластикова бомба. 17 листопада голова СБУ Валентин Наливайченко повідомив про затримання членів розвідувально-диверсійної групи, причетної до вибуху в пабі, вони ж готували і теракт на заводі ім. Малишева під час перебування там делегації з Нідерландів.
Це було перше затримання у Харкові. В Одесі ефективність роботи силовиків виявилася вищою: 13 вересня Служба безпеки України затримала в Одесі трьох членів терористичної групи, які за винагороду в розмірі $50 тисяч готували серію резонансних злочинів. У плани терористів входили, зокрема, теракт в людному місці поруч з центральним офісом однієї з банківських установ, а також вбивства громадських активістів. Відповідальність за теракти, за задумом зловмисників, повинна була взяти на себе міфічна організація «Українська червона армія». А 20 жовтня СБУ затримала групу терористів, які планували серію терактів і акцій протесту для дестабілізації ситуації в регіоні. Четверо місцевих жителів – члени організації «Куликове поле», троє з них відомі на прізвиська «Ліс», «Таліб» і «Інтелігент». Одеські терористи проходили навчання роботі з вибухівкою і ведення бойових дій в умовах міста в окупованому Криму. Після підготовки вони повинні були повернутися в Одесу і приступити до диверсій.
16 листопада, знову в Харкові, в магазині навпроти Привокзальної площі продавці помітили підозрілу валізу, обмотану скотчем, яку невідомі вивантажили з машини і залишили перед входом, де знаходяться магазин і аптека. МНС і сапери провели часткову евакуацію, оточили всю вулицю Слов'янську і частину вулиці Червоноармійська. Підозріла валіза була лише приманкою, а в самому магазині саперам за допомогою службової собаки вдалося виявити 10 кг тротилу.
20 листопада в центрі Харкова, недалеко від військового шпиталю, прогримів потужний вибух – терористи використали міну-"прилипалу" (СПМ) недалеко від електропідстанції на вулиці Тринклера. На наступний день така ж міна була використана при спробі підриву цистерн з пально-мастильними матеріалами на станції «Основа».
Ці міни стали основним доказом, коли 24 листопада були затримані двоє бойовиків – 1964 і 1972 років народження, пов'язані з органами МВС – старший служив дільничним, молодший був раніше звільнений з міліції. Вдома у одного з терористів була виявлена міна СПМ.
24 листопада на вулиці Полтавський, в районі метро «Холодна гора», прогримів вибух. Жителі довколишніх будинків повідомляли, що вибух був такої сили, що шибки у вікнах сильно деренчали. Вибухом пошкоджені будівлі військової частини, вікна приватних квартир на першому і третьому поверхах, а також приватні машини.
Фактично поодинокі терористичні акти як в Одесі, так і Харкові тривали до січня 2015 року, після чого зійшли нанівець.
Этой наградой было отмечено украинское гражданское общество "за его отважную деятельность во времена войны" С… Читати більше
Сергей Калицун из Васильковской громады на Киевщине Свое ранение, которое привело к ампутации ноги, он… Читати більше
Разбираем, о чем идет речь в законопроекте о постепенном повышении акциза на табачные изделия до… Читати більше
“Алексу” 52. Осенью 2024-го он потерял руку в боях в Волчанске. Но именно эта история… Читати більше
38-летний Сергей Малечко родом из Черниговской области. С первых дней полномасштабного вторжения добровольцем защищал Украину.… Читати більше
"Рубрика" рассказывает об инициативе, которая во всех смыслах налаживает связь между поколениями — и эмоциональную,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.