Суровая дружба: что происходит с украинско-американскими отношениями

Україна підписує зі США газові угоди, а Білий Дім заморожує військову допомогу Києву, але Штати готові продавати нам зброю, хоча команда Дональда Трампа вимагає від нас компромат на опонентів, зате допомогу розморожують – схоже, символом україно-американських стосунків міг би стати маятник.

Так, з моменту обрання Володимира Зеленського «стало холодніше». Команда Дональда Трампа вже видала у наш бік кілька різких заяв і вимог («шантаж» і «пресинг») – коментують це американські ЗМІ.

Однак в реальності взаємини зі Штатами дещо нагадують українсько-польські – глобально все добре, та є кілька голосних проблем.

Візит замість скандалу

Узагалі ж старт взаємин Білого дому і нової української влади вдався. Адже саме Дональд Трамп серед перших привітав Володимира Зеленського з обранням, а з нашим президентом зустрічалися віце-президент США Майк Пенс та радник Трампа (вже колишній) Джон Болтон. На 1 вересня планували навіть зустріч двох президентів, але вона зірвалася через ураган «Доріан».

А тому «перший контакт» Зеленського з самим Трампом ми можемо побачити вже 23-26 вересня, коли обидва політики прибудуть у Нью-Йорк на засідання ООН. Існує і домовленість про повноцінну офіційну зустріч двох президентів у Вашингтоні. Але її дату ще не узгодили. Імовірно, Трамп просто зайнятий: у нього то були перемовини з «Талібаном», то передвиборна гонка. Однак сам Володимир Зеленський запевняє, що все чудово.

"По-перше, впевнений, що у нас вийде [про зустріч], тому мене запросили. Наразі погоджують наші дипломатичні радники дату», – заявив президент цієї п'ятниці.

Якщо перекладати з мови диппротоколів, то це означає гарні стосунки Банкової і Білого Дому. Зрештою, це Трамп запросив Зеленського, а не навпаки.

Більше того, у зустрічі поки виходить гарна передісторія. Як повідомили у посольстві США, 12 вересня Білий Дім розблокував програму безпекової допомоги України. Власне, це був головний скандал останніх тижнів. Ще у серпні Дональд Трамп наказав призупинити фінансову допомогу Україні на оборону. Тому 400 мільйонів для нашого війська «зависли» в повітрі — разом з репутацією України як партнера Штатів.

Суть цієї «заморозки» не особливо зрозуміла. За даними видання Politico, президент США хотів перевірити, чи відповідають ці видатки інтересам країни. Усе може бути і передвиборним маневром: мовляв, погляньте, президент дбає, на що йдуть гроші американців!

Але є серйозна умова. Як вказує Укрінформ, віце-президент США Майк Пенс у Києві прямо заявляв, що допомога Україні залежить від нашої боротьби з корупцією (і це може стосуватися всієї підтримки, не лише грошей).

Схоже, суть така: успішна робота НАБУ з Антикорсудом чи реформа фіскальної служби покажуть, що Україна планує ставати другою Південною Кореєю, а не другою Венесуелою. А Дональд Трамп любить сильних союзників, які купують американські товари і просувають інтереси Білого Дому – а не просто просять грошей і зброї.

Втім, у США для України є окремий – і довший – wish-list.

США підтримують Україну (окрім дружби з Китаєм)

Якщо у попередні роки існувала страшилка на тему «Трамп зливає Україну», то зараз є гарна новина: бажання США ніяк не загрожують нашому суверенітету. Так, Білий Дім не вимагає від України надати визнавати так звану «ДНР» чи відмовлятися від Криму. 

Своєрідним барометром у цій сфері виступають заяви Курта Волкера. Так, спецпредставник США 16 серпня вкотре нагадав, що у війні винна Росія. Показова і реакція Штатів на обмін заручниками. Курт Волкер і Держдеп зайняли «яструбину» позицію: Росія, мовляв, має звільняти ВСІХ полонених і виконати інші зобов'язання. А лише після тиші можна говорити про Мінські угоди (ця позиція вигідна Україні).

Однак віднедавна Україну можна назвати і заручником великої авіаційної геополітики. Як виявилося, наш (точніше, не зовсім наш, а екс-нардепа В'ячеслава Богуслаєва) концерн «Мотор-Січ», одне з небагатьох підприємств, здатне виробляти двигуни для більшості видів авіації, продає акції китайцям. Компанія з КНРівським корінням Skyrizon ще у 2016 році домовилася про купівлю 56% акцій «Мотор-Січ», хоча потім все «зависло» в судах. Наразі ж угода майже завершена, лишилося отримати дозвіл Антимонопольного комітету.

Як вказує Деловая столица, китайців особливо приваблюють двигуни для крилатих ракет (а також для транспортних і пасажирських літаків). Адже у повітрі Китай поки програє технологічну гонку Сполученим Штатам. Як вважала СБУ, нові господарі хочуть не лише збудувати вдома власний завод, а й перенести туди технології, тож «Мотор-Січ» фактично переїздив би в Китай.

Здавалось би, до чого тут США? Однак наразі Сполучені Штати ведуть затяжну торгову і дипломатичну війну з КНР. Дональду Трампу от зовсім невигідно, щоб Китай зміг будувати нові крилаті ракети і військові літаки, адже тоді Пекін ще на крок наблизиться до Штатів (а це може зашкодити на переговорах). А ще Піднебесна може потіснити американські «Боінги» на світовому ринку літаків.

Словом, Джон Болтон під час візиту до Києва вже натякнув Україні: союзники США не мають дружити з Китаєм і передавати їм технології. А непублічно американські чиновники нібито просто «скаженіють» через продаж.

Тому у Володимира Зеленського є мотив заблокувати продаж «Мотор-Січі» (чи хоча б зробити все можливе). Навіть якщо це означає втрату мільярдних інвестицій та контрактів з Китаєм. Адже інакше ми ризикуємо посваритися зі США по-справжньому.

І знову компромат на Байдена

Однак у США є ще й Дональд Трамп, а у нього свої «хотілки». Так, Руді Джуліані, адвокат і радник американського президента (це такий штатівський Андрій Богдан) активно добивається від України компромату на Демократичну партію США (про таке повідомляє New York Times). І ось якого. У 2016 році політик-демократ Джо Байден був активним учасником української політики, і навіть добився відставки генпрокурора Віктора Шокіна. У той же час його син, Хантер Байден працював у компанії Burisma екс-регіонала Миколи Злочевського. І наче б нічого спільного, однак ГПУ проводила розслідування якраз проти цієї фірми.

Джуліані згадав про цю історію, коли Джо Байден став головним конкурентом Дональда Трампа на виборах. Соратники чинного президента сподіваються довести, що Байден-молодший займався «схемами», а старший – тиснув на Генпрокуратуру, аби прикрити сина. А головне – що демократи начебто навмисне шукали компромат на Трампа. Йдеться про так звану «чорну касу» Партії Регіонів у якій знайшовся Пол Манафорт.

А все тому, що трампістам дуже хочеться розкрутити корупційний скандал, який би змусив усіх забути про досьє Мюллера. Відтак, вони вимагають від наших правоохоронців розслідувати начебто корупційні дії демократів.

Купити прихильність Трампа – ідея дуже цікава, але вкрай ризикована. Якщо, до прикладу, Україна пафосно почне розслідування проти демократів (з компроматом чи без), стосунки з ними ми явно зіпсуємо. А Україна наразі має підтримку обох партій – тому, наприклад, Сенат США одностайно (!) визнав Голодомор геноцидом.

А ще наразі демократівсьий кандидат Джо Байден десь на 11,5% популярніший за чинного президента і може виграти вибори. Тоді Україна ризикує втрапити в становище Саудівської Аравії. Там робили ставку на Трампа, ганили Барака Обаму, а тепер ризикують лишитися без підтримки Вашингтона.

На Банковій це розуміють. Як вказує Washington Post, Володимир Зеленський має намір триматися обіч конфлікту і не втручатися у американську політику. Тим більше, надто вже давити на Київ Трамп навряд чи буде: адже у Конгресі і без того почали розслідування дій Джуліані.

Зброя: бойова і газова

Однак і у випадку вже згаданої Польщі, позитиву в українсько-американських стосунках все ж більше. І якщо дотепер американці допомагали нам переважно дипломатичною силою і фінансами, то зараз переходять до дій.

Так, 1 вересня Володимир Зеленський і віце-президент США Майк Пенс підписали меморандум про газову співпрацю. Третьою стороною у документі стала Польща. Сам документ присвячений планам диверсифікувати поставки газу, аби Київ і Варшава не залежали від «Газпрому». Виглядатиме це так. Американці постачатимуть скраплене паливо полякам. Ті використовуватимуть газ, а решту (до 6 мільярдів кубометрів) продаватимуть Україні. Запрацює така схема з 2021 року. Щоправда, для цієї радісної миті нам треба збудувати інтерконектор – додаткову трубу до Польщі.

Зате сама схема дуже вигідна. Україна отримує додаткове джерело газу, а Росії буде складніше шантажувати нас щозими, якщо в України буде інша труба. І справа не лише в газі. Для України це можливість тісніше подружитися зі США, адже для Трампа «бізнес-партнер» означає «друг».

До речі, Україна має найбільші в Європі підземні газосховища (31 мільярд кубометрів!) – тож заробляти теоретично можна і на зберіганні американсько-польського газу.

І, звісно ж, найматеріальнішим фактом американської підтримки може стати зброя. Ще у травні Штати заявляли, що готові продавати нашій країні озброєння. Конкретика вже є: Україна придбає протитанкові установки «Джавелін», цей план вже анонсували у Міноборони. Імовірно, за ті ж американські гроші.

А от покупку винищувачів F-18 чи ракет «Патріот» Україна поки банально «не потягне». На це потрібні мільярди доларів (Польщі «Патріоти» обійшлися у 4,75 мільярдів). Але і «Джавеліни» корисні, адже це гарна «зброя стримування» проти російських танків.

До речі, Держдеп вирішив не зупинятися і видасть Україні ще 141 мільйон доларів. Не просто так, а на покупку снайперських гвинтівок і гранатометів для наших армійців – така зброя дуже навіть важлива у «окопній війні», яку ми маємо.

Тож (неймовірно, але факт) Україна має шанс дружити зі США навіть тісніше, ніж у попередні роки. Адже при владі там прагматики (як у Білому Домі, так і в Капітолії). А Київ готовий купувати у Штатів газ, зброю, узгоджувати політику та стримувати Росію. Простіше кажучи, партнерство з Україною – хоч і не шалена, але вигода.