Моя собака боится взрывов: как успокоить испуганное животное?

У чому проблема?

Для пса Джошуа кожна прогулянка перетворюється на випробування. Тільки-но щось гримне, навіть далеко, Джошуа тремтить і вперто тягне назад додому. Часом страх забувається, але варто йому знову почути вибух, постріл чи навіть гуркіт від вантажівки — і все повторюється.

Джошуа — пес війни. Він народився на Київщини два роки тому, перший рік життя провів на вулиці, а потім у притулку. Марина, яка забрала Джошуа додому з притулку, припускає — ймовірно тоді він постійно чув звуки вибухів. Навіть потрапивши до люблячої родини, собака не забув травмуючий досвід — він боїться грози, реагує на звуки ППО та прильотів, лякається будь-якого гучного шуму.

Яке рішення?

Джошуа — не єдиний такий пес. Війна змінює не лише людей, а й тварин. Як їм допомогти? Як зменшити страх та його негативний вплив на здоровʼя тварини? І що робити, якщо ваш собака теж почав боятися? 

Про виклики війни для домашніх улюбленців та способи підтримки чотирилапих "Рубрика" поговорила з фахівчинями — ветеринарною лікаркою Вікторією Шерстюк та кінологинею, спеціалісткою з поведінки собак Дариною Васильчук.

Як це працює?

Кожна тварина унікальна, тому передбачити, як і коли вона почне реагувати на війну, неможливо. Вибухи та сирени можуть спричиняти довготривалі психологічні наслідки для тварин. І хоча тема ПТСР у них ще мало досліджена, симптоми нагадують людські — підвищена тривожність, панічні атаки.

Реакція тварини на гучні звуки може бути різною, але найчастіше  — це:

• занепокоєння тварини,
• гавкіт,
• тремор (простою мовою — тварину трясе),
• задишка,
• часте хекання,
• в тяжких випадках — втрата свідомості.

Хронічний стрес так само руйнівний для тварин, як і для людей. Навіть після переїзду в безпечне місце багато тварин продовжують лякатися гучних звуків.

"На жаль, собаки можуть робити свою, специфічну привʼязку страху до подій, бо їм не поясниш, що ракети можуть прилітати в будь-який момент. Часто в практиці зустрічається, що собака може боятись гуляти вдень через те, що вибух, який його налякав, він повʼязав зі світлом і тепер йому не страшно лише в темряві", — розповідає кінологиня Дарина Васильчук.

Фахівчиня наводить ще один приклад: її нещодавні клієнти залишили песика самого вдома, і в той час неподалік спрацювала ППО, через що він дуже злякався. Відтоді він сприймає самотність як тригер, став підвивати та гавкати, коли опиняється на самоті — у нього розвилася сепараційна тривога.

Якщо тварина регулярно зазнає впливу гучних звуків, це може вплинути не лише на її психіку, а й на фізичний стан. Як зазначає ветеринарна лікарка Вікторія Шерстюк, стрес здатний провокувати серйозні проблеми зі здоров'ям, зокрема тромбоемболію, загострення серцевих захворювань, обструкцію уретри (затримка сечі в гострій формі). Доведено, що одним із головних чинників розвитку циститу у тварин є саме стрес.

"Це актуальне питання і до нього потрібно підходити комплексно — як і з погляду підвищення екологічності догляду за улюбленцями та і, можливо, застосовування сучасних препаратів у якості протитривожних засобів", — говорить лікарка.

Важливо розуміти, страх — це не проблема поведінки, а реакція нервової системи. Завдання власника — не змушувати тварину "перебороти" страх, а допомогти їй навчитися з ним справлятися. Системний підхід та правильні методи завжди дають результати.

Тут важливо діяти на випередження, а не чекати, поки у собаки з'являться ознаки тривожності чи нервовості. Однак усе залежить від того, наскільки керованою залишається тварина в стані паніки.

У деяких випадках можуть допомогти прості методи для зниження тривожності та перемикання уваги улюбленця:

• запропонувати довгогризучий смаколик, наприклад, сушену аорту чи кишківник;
• також у якості "відволікача" може бути пошуковий/нюхальний або лизний килимок-антистрес. "Гризіння та вилизування — природні способи заспокоєння для собак, тому варто пропонувати їх у стресових ситуаціях", — пояснює Дарина Васильчук.
• використати метод погладжування, закутування та обіймів.

Одним з ключових факторів, який може погіршити або покращити реакцію собаки на стрес — емоційний стан господарів. 

"Собаки — дуже сильні емпати, вони чітко зчитують і переймають емоції своїх власників, я б це прописала найголовнішою тезою. Якщо людина метушиться, панікує, кричить, то собака обовʼязково злякається і що важливо — складе погану асоціацію. Тобто вірогідність, що в такій самій стресовій ситуації він почне панікувати дуже висока. Саме тому моєю першою порадою завжди є: знайти максимально безпечне місце для того, щоб перейти туди разом і тільки потім починати будь-які інші відволікаючі або заспокійливі дії", — радить кінологиня.

Проконтролюйте, щоб у собаки на випадок стресу вдома були власні "схованки". Якщо їх  немає, то організуйте таке для неї. В жодному разі не сваріть тварину, якщо вона ховається в шафу або під диван — навпаки, заохочуйте її, нехай це буде її безпечним місцем.

Якщо гучні звуки сталися на прогулянці:

• маленьку тварину слід взяти на руки й віднести у тихе спокійне місце, найчастіше це дім;
• якщо собака великий — опуститися на рівень тварини, обійняти, спробувати заспокоїти своїм голосом.

Проте, якщо рівень стресу занадто високий, собака може ігнорувати ці методи. Комусь допоможе просто смаколик чи ковток води, а у когось може бути достатньо складний випадок, де тільки відволіканням, тактильним контактом з твариною не обійтись. В таких випадках варто звернутися до поведінкового ветеринарного лікаря, який може призначити заспокійливі препарати, підібрати інші допоміжні засоби, наприклад, навушники для собак.

"Легкі антистресові препарати Zylkene, Adaptil calm, KalmVet, Feliway для котів — найпростіші для адопції. У випадку з Джошуа, про якого йшлося на початку, може допомогти Фенібут — заспокійливі краплі для котів і собак (2 краплі (10 мг) препарату на 1 кг ваги 2 рази на добу). Непогано зарекомендував себе Sileo гель від шумових фобій та страху у собак, але бездумно, лише на погляд власника, не варто купувати ліки — тільки лікар має порадити оптимальні для тварини схему та дозування", — говорить Вікторія Шерстюк.

Не очікуйте миттєвого результату від препаратів чи вправ — робота з тривожністю завжди потребує комплексного підходу і займає час.

Порада: прикріпіть на нашийник чи шлейку жетон-адресник. Якщо собака боїться вибухів, на прогулянці він може вирватися та загубитися. Підвіска з телефоном власника значно підвищить шанси відшукати улюбленця та повернути його додому.

Якщо в стресі тварина не хоче їсти чи пити, це нормально — важливо не змушувати, не сварити, не тикати мордочкою у миску та не робити дій, які додадуть ще більше стресу. Дайте тварині можливість заспокоїтися. "Якщо вона знаходиться у власному місці спокою, нехай там і залишається, не треба пробувати її дістати або забороняти їй там знаходитись, саме в такі моменти може зʼявитися також і агресія", — радить Дарина Васильчук.

Але памʼятайте, якщо тварина не їсть понад 12 годин — це вже привід для візиту у клініку. Лікар детально розбере ситуацію — можливо, стрес каталізував супутні проблеми зі здоровʼям.

"Наразі регулярні звернення через надмірне хвилювання,  симптом «ловлі мух» у стані спокою, нічний гавкіт. У котів — тварина подовгу ховається, мало вільно пересувається по приміщенню, проявляє надлишкову нетипову агресію. Допомога завжди починається з аналізу і збору інформації про тварину — це діалог з власником, за потреби виключаючи аналізи. Лише потім, після висновків, ми назначаємо протитривожні препарати або, наприклад, радимо попрацювати з зоопсихологом. На мій погляд, пропонувати всім якусь універсальну пігулку — це помилка", — говорить Вікторія Шерстюк.

Потрібно усвідомити, що в цьому випадку тварина неминуче отримує травматичний досвід і буде потребувати адаптації. Можливо, повністю адаптуватися їй так і не вдасться. Це не робить її "неправильною", поганою чи агресивною — просто деякі її реакції можуть бути більш вираженими через пережитий стрес.

Головне — розуміти, що такі тварини потребують більше часу для звикання і, відповідно, більшої уваги з боку власника. Тому:

• правильно організуйте свій час;
• підготуйте приміщення до появи тварини — мисочки, місце, туалет;
• певний час точно не варто збирати великі компанії, які можуть налякати тварину;
• також доречним можуть бути заспокійливі препарати, які вам може порекомендувати лікар;
• важливо: прийнявши хвостика у родину, не ігноруйте візит до лікаря, навіть якщо тварина здається вам здоровою, чи ті, хто передав вам тварину, запевняють, що з нею все гаразд. Лікар правильно оцінить фізіологічний стан тварини й завжди надасть щодо неї слушні поради. В деяких випадках допоможуть консультації ветлікарів онлайн.

Тварини, особливо собаки та коти, дуже прив'язані до ритуалів і звичного розпорядку. Тому за будь-яких кардинальних змін у житті — під час переїзду, зміну складу родини тощо — важливо зберігати стабільний режим дня, годування та прогулянок. Наповнення життя тварини максимальною кількістю звичних речей допоможе тварині легше адаптуватися до нових обставин.

Якщо ви переїхали й починаєте більш спокійне життя, зверніть увагу на такі тактики:

• максимально зберігайте рутину (той самий корм, миски, лежанка);
• не змінюйте час прогулянки та її тривалість;
• облаштуйте місце, де собака зможе спокійно відпочивати, де його не будуть чіпати діти чи інші члени родини, а також це місце не буде прохідним; 
• не вимагайте ідеальної поведінки, адже через стрес у собаки можуть повернутися навіть пропрацьовані проблеми або зʼявитись ті, яких ніколи не було: найчастіше це натяжіння повідця, підбирання чогось з землі, гавкіт на інших собак, звуки чи людей — важливо вчасно це пропрацювати для того, щоб ця поведінка не закріпилася;
• новизну після зміни обставин вводити поступово (наприклад, якщо йдеться про інший час прогулянок чи новий корм); 
• розумійте, що тварина також в стресі і їй також потрібен час на адаптацію, як і вам.

Також варто знайти безпечні місця для вигулу, наприклад, закриті майданчики, познайомитись з місцевим ветеринарним лікарем, щоб знати куди звертатись, поступово шукати нових друзів для сумісної прогулянки з собаками.

Ще більше корисних рішень!

Багато власників тварин через війну переводять собак та котів на інший корм. Як це зробити правильно, щоб не нашкодити тварині?

На ринку є широкий спектр кормів. Якщо потрібно просто перейти на інший корм, робіть це обовʼязково плавно, — радить Вікторія Шерстюк:

• протягом мінімум 7 днів починайте підмішувати до старого корму новий, поступово збільшуючи кількість нового;
• різка зміна корму часто є першопричиною кишкових розладів. Тому правилом є годування тварини кормом одного бренду;
• найнебезпечніша їжа — це людські недоїдки, так звана "їжа зі столу" — кістки, жирні залишки їжі чи супи, солодке. Навіть найдешевший корм є кращим за таке харчування.