fbpx
Сегодня 02/12/2020 17:36
Что происходит 17:46 10 Май 2019

Скандал без импичмента: как на США повлияло расследование Мюллера

Как отреагировали партии, что будут делать дальше и почему Дональд Трамп счастлив (укр.).

Фото AР

У останні три тижні новини у США дедалі важче відрізнити від політичних серіалів на зразок "Західного крила" чи "Ньюзруму". Усе через результати розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера, присвячене можливій змові президента США Дональда Трампа з російськими спецслужбами.

Очікувано, цей звіт надовго стає головною політичною темою Сполучених Штатів.

"Ніякої змови"

Фінал трилера "розслідування Мюллера", опублікованого ще 18 квітня, справді вразив американців. Адже комісія встановила: Дональд Трамп не просто не "російський шпигун", він узагалі не винен. Точніше, команда президента контактувала з російськими агентами, однак розслідувачі не мають прямих доказів "злочинної змови", себто спільних дій. "Розслідування не довело, що соратники Трампа змовлялися чи координували свої дії з російським урядом у його втручанні", – безапеляційно вказує звіт спецпрокурора.

Але крім висновку, звіт дуже схожий на звинувачення. На 448 сторінках команда Мюллера зафіксувала мінімум 140 контактів соратників Трампа з росіянами. Наприклад, 9 червня 2016 року зять президента Джаред Кушнер та його син, Дональд Трамп-молодший зустрілися у Trump Tower з російськими лобістами Наталією Весельницькою та Рінатом Ахметшиним. Росіяни обіцяли їм "компромат на Гіларі Клінтон": напередодні кремлівські хакери зламали сервери Демократичної партії США. А от штабісти Рік Гейтс і знайомий нам Пол Манафорт передавали росіянам результати передвиборних соцопитувань.

Власне, росіяни команді Трампа так нічого цінного і не видали, та й ініціаторами виступали саме вони. Але усі ці зустрічі доводять, що у кандидата добре знали про російське втручання – і сподівалися мати з нього вигоду. Замість, наприклад, заявити у ФБР.

Зате Дональд Трамп явно не був зацікавлений у розслідуванні. "Це кінець мого президентства, мені капець!", – нібито заявив тоді президент. Він оперативно попросив тодішнього генпрокурора Джефа Сешнза "взяти під контроль" комісію Мюллера і навіть намагався організувати звільнення спецпрокурора. Але Джеф Сешнз і юрист Білого Дому Дон Макганн відмовилися допомагати. Усього слідчі знайшли 11 спірних ситуацій (наприклад, Трамп приховував вже згадану червневу зустріч). Чи було це перешкоджанням слідству? Роберт Мюллер не дав прямої відповіді, але вказав, що це може зробити Конгрес США.

"Ніякої змови. Ніяких перешкод слідству. Гру закінчено для тих, хто мене ненавидить, і для ліворадикальних демократів", – тим часом написав президент у мережі Twitter.

До речі, переможцем дня став не лише Дональд Трамп, а й американські книгарні. Одразу кілька видавництв опублікували звіт Мюллера у книжковому варіанті (адже сюжет там не поступається шпигунському роману). Лише за тиждень американці купили 40 тисяч примірників, а книга вийшла в топ бестселерів Amazon.

І якщо вам цікаво, чи обвалився рейтинг Дональда Трампа в рази, то відповідь – "ні". Навпаки, за даними телеканалу CNN, його підтримували 43% американців, притому 35% дуже задоволені президентом (для порівняння, у Еммануеля Макрона – біля 30%). Між іншим, це найвищий показник за останні два роки. Українцям легко здогадатися, чому. Активна громадськість Штатів у більшості розділилася на, умовно, ліберальних "трампофобів" і консервативних "трампофілів". Їх розділяє ставлення до мігрантів, медичної реформи – словом, багато що. Аби переконати когось, знадобиться кримінальна справа, а не просто натяки.

Битва за звіт

Демократична партія тим часом не змирилася з вердиктом і "оскаржує" результати. "Доповідь Мюллера малює перед нам тривожний образ президента, який сплів павутину обману і поводиться так, наче вищий за закон",поетично заявили у спільному зверненні Ненсі Пелозі і Чак Шумер, лідери Демократичної партії в обох палатах Конгресу. "Сині", зокрема сенатори Стені Хойєр і Джерольд Надлер, зробили власний висновок: Трамп таки перешкоджав слідству, адже впливав на свідків і взагалі намагався прибрати Роберта Мюллера. Якщо довести цей факт у Конгресі, відкривається дорога до імпічменту президента.

Ключ до нього демократи хочуть відібрати у генпрокурора Роберта Барра. Саме Барр самостійно визначив, що президент на розслідувачів не тиснув і закон не порушував. Це не переконало опозицію: генпрокурора тут вважають людиною Дональда Трампа, адже він – член республіканської партії. І ще нюанс: сам Роберт Мюллер опублікував лист, у якому між рядків критикує висновки Барра. Ненсі Пелозі і соратники, відтак, відчули зраду і вимагають від генпрокурора надати "чернетку" доповіді Мюллера та супровідні матеріали, аби провести власне розслідування. Адже у фінальний варіант Барр і підлеглі внесли 1000 правок. Поки що це в них виходить не дуже, бо Дональд Трамп своїм рішенням блокує публікацію. Конгресмени-демократи також намагаються допитати генерального прокурора (не прийшов) і спецпрокурора Мюллера, сподіваючись на нові докази.

Втім, шанси на імпічмент у реальності все одно рівні нулю. За відставку Трампа має проголосувати дві третини Сенату США, де його однопартійці мають більшість (саме так свого часу врятувався від імпічменту Білл Клінтон).

А тому демократи і не планують усувати Трампа, мотив у них простіший. Оскільки у США вже стартувала передвиборна кампанія (висунулося цілих 20 кандидатів), "сині" думають про вибори 2020 року. Дискусія "а чи Дональд Трамп точно не злочинець?" вигідна опозиції – як і будь-яке звинувачення на адресу влади. А нові докази проти президента можуть перетягнути на бік демпартії виборців у "нейтральних штатах", і навіть деяких республіканців (у США до верховенства права ставляться доволі ревно).

Так само очікувано президента підтримала переконлива більшість Республіканської партії. "Мені байдуже, про що вони говорили. Він не зробив нічого [для звільнення Мюллера]", – заявив Ліндсі Грем, сенатор-республіканець і жорсткий критик Росії. У схожому ключі виступають і інші публічні спікери GOP. "Лінія оборони" республіканців доволі лаконічна. "Якби Дональд Трамп був "російським агентом", то діяв би в інтересах Кремля, натомість він вводить серйозні санкції і відправляє війська у Європу", – такою є типова позиція "червоних". "Росіяни хотіли б бачити президентом Гіларі, а не мене", – підсумовує сам Дональд Трамп.

Але не все так просто. Свято президенту зіпсував впливовий сенатор Мітт Ромні, адже заявив, що команда Трампа не відповідає стандартам Джорджа Вашингтона і інших батьків-засновників. Його позицію підтримали конгресмени Джеф Флейк, Джон Кейсіч та Сьюзен Коллінз. Тож партійна опозиція є, однак поки обмежується словами.

Білий дім б'є у відповідь. "Українським питанням"

"У цю гру можна грати удвох", – вирішив Дональд Трамп і пішов у контрнаступ. За неймовірним збігом, у квітні вже згаданий Вільям Барр теж почав розслідувати втручання у вибори – але на користь Гіларі Клінтон.

У Штатах цей процес дістав назву "Українська справа". Тут слід пригадати 2016 рік, коли генерал СБУ Віктор Трепак передав до НАБУ "чорну бухгалтерію" Партії Регіонів – своєрідну книгу тіньових видатків на підкупи і махінації. Серед інших цікавинок там знайшлись відмітки про виплати кешем американському політтехнологу Полу Манафорту (12 мільйонів доларів, між іншим). Історія цього документа загалом дуже туманна.

Але точно відомо, що у серпні 2016 року газета New York Times отримала і процитувала фрагменти про Манафорта, який уже очолював штаб Трампа. Одразу після цього саме НАБУ опублікувало відскановані фрагменти. Зрозуміло, у США це стало шок-контентом. В результаті Дональду довелося звільняти свого керівника штабу та довіреного соратника. Скандал вдарив по іміджу кандидата, і дав опонентам привід називати Трампа "проросійським".

Так от, трампісти розкручують версію, що це не випадковість, і НАБУ нібито "злило" інформацію, аби скомпрометувати команду Трампа – це і є "українське втручання". Начебто тому, що українські еліти у 2016 році "вболівали" за Гіларі Клінтон. Тут цікаво згадати, що у березні ГПУ раптом почала розслідувати "втручання України у вибори у США" (і це аргумент для Барра). Ну, а перед тим генпрокурор Юрій Луценко не раз зустрічався з особистим адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані. Тож дуже ймовірно, що обидві сторони діють за спільним, американським планом.

А цілей у команди Трампа одразу дві. По-перше, "українська справа" може переключити увагу медіа і виборців з досьє Мюллера, президент навіть отримує у ній почесну роль жертви.  І за цим сюжетом, демократи виявляться більшими лиходіями за президента, адже начебто збирали компромат на опонентів (консервативні медіа вже звинувачують посла США в Україні Марі Йовановіч).

Чи будуть якісь юридичні докази – це ще питання (у НАБУ називають справу абсурдом). Але у передвиборній кампанії ця тема може стати козирем.

Саме так, адже вердикт Мюллера фактично гарантував Дональду Трампу спокійне завершення першого терміну. Його позиції у Конгресі та серед виборців зараз сильніші, ніж під час "шатдауну" (зрештою, ніхто ж без зарплат не лишається). Однак і вважати звіт повним тріумфом президента – теж перебільшення. Адже доповідь Мюллера запустила нову хвилю публічної критики президента. А це неминуче вдарить по його шансах переобратися у 2020 році – особливо коли опозиціонери є навіть у власній партії.

3068

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Загрузить еще
Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: